Порядок виконання роботи. 1.Візуально на свіжому зламі породи визначаємо наявність кристалів;

1.Візуально на свіжому зламі породи визначаємо наявність кристалів;

2.3а допомогою штангенциркуля вимірюємо лінійні характеристики зе­рен кожного мінералу в межах однієї або кількох довільно обраних площи­нок правильної форми на поверхні досліджуваного зразка;

З.На підставі візуального дослідження і проведених вимірювань визна­чаємо структуру породи:

При дослідженні магматичних порід:

а) порода повністю розкристалізована, склувата речовина відсутня, розміри зерен більше 5мм - структура повнокристалічна, крупнозерниста;

б) порода повністю розкристалізована, склувата речовина відсутня, розміри зерен від 2 до 5мм - структура повнокристалічна, середньозерниста;

в) порода повністю розкристалізована, склувата речовина відсутня, розміри зерен від 2 до 0, 2мм — структура повнокристалічна, дрібнозерниста;

г) порода повністю розкристалізована, склувата речовина відсутня, розміри зерен менше 0, 2мм- структура повнокристалічна, афонітова;

д) порода повністю розкристалізована, склувата речовина відсутня,
окремі зерна неможна побачити просто оком - структура рівномірнозерниста;

е) порода повністю розкристалізована, склувата речовина відсутня, розміри зерен породоутворюючих мінералів близькі між собою – структура рівномірнозерниста;

ж) в породі поряд з кристалами присутня склувата речовина — структура напівсклувата;

з) порода складається з аморфної речовини, кристали відсутні - струк­тура склувата;

і) серед повнокристалічної основної маси, складеної кристалами різного розміру, можливо і крупнозернистими, розташовані окремі, значно більші за розміром і краще розкристалізовані кристали - структура порфіровидна;

к) в повністю, або частково розкристалізованій, або склуватій масі роз­ташовані окремі крупні кристали - структура порфірова;

л) крізь крупні кристали одного мінералу проростають однаково орієн­товані кристали іншого мінералу - структура пегматитова;

м) проростання кристалів польових шпатів кристалами кварцу - струк­тура мірмекитова.

При дослідженні метаморфічних порід:

На підставі обстеження свіжого зламу досліджуваної породи з детальним описом розмірів, форми, напрямків орієнтування кристалів, наявності роз­дрібнених і перетертих кристалів визначаємо структуру породи:

а) порода складена зернами різної форми приблизно однакового розміру
- структура гранобластова;

б) порода складена дрібними, чітко окресленими кристалами, які щільно
прилягають один до одного - структура рогопикова;

в) порода складена кристалами зубчастої форми - структура
зубчаста, або сутурна;

г) порода складена тонко перетертою масою з включенням уламків кри­сталів материнської породи, яка була подрібнена і перетерта внаслідок дії
високого тиску - структура мілонітова;

д) в породі чітко визначаються переважаючі мінерали у вигляді лускоподібних або пластинчатих кристалів, орієнтованих в одному напрямку — структура лепідопластова;

є) порода складена тонкими волокнами мінералів, що орієнтовані в одному напрямку - структура волокниста.

При дослідженні осадових уламкових незцементованих порід стру­ктура визначається за розміром уламків. Якщо порода складена уламками більшими за 10мм в перерізі, її структура визначається за розмірами пере­важної фракції на підставі вимірів середнього розміру уламки за допомогою лінійки або штангенциркуля:

а) псефітова глибова структура - скупчення кутастих уламків розміром
більше 100мм в перерізі;

б) псефітова щебенева структура - скупчення кутастих уламків розміром від 100 до 10мм в перерізі.

Якщо порода складена уламками меншими від 10 мм, її структура визна­чається за допомогою розсіву на ситах. Структура породи визначається за розміром отворів сита, на якому вона залишилась при просіюванні, тобто за назвою грануломегричної фракції:

а) псефітова дресвяна структура - скупчення кутастих уламків розміром від 10 до 2мм в перерізі

б) псефітова гравійна структура - скупчення обкатаних уламків діаметром від 10 до 2мм.

в) псефітова грубозерниста структура - (1 -2мм);

г) псамітова крупнозерниста структура - (0, 5-1мм);

д) псамітова середньозерниста структура -(0, 25-0, 5мм);

є) псамітова дрібнозерниста структура - (0, 1-0, 25мм); ж) псамітова тонкозерниста структура - (0, 05-0, 1мм).

При дослідженні осадових уламкових зцементованих порід структура визначається за розміром і характером уламків. За назвами структури зце­ментованих уламкових порід і незцементованих уламкових порід не відріз­няються.

4. Візуально, в разі потреби за допомогою лупи, на зламі досліджуваної породи визначаємо характер взаємного розташування матеріалу, що складає породу, наявність або відсутність закономірностей в розташуванні породо­утворюючих мінералів, щільність пакування мінералів в породі, наявність сланцюватості, наявність пустот і нір, характер цементу. Всі одержані дані заносять у відповідну графу робочого журналу. На підставі проведеного обстеження визначаємо текстуру досліджуваної породи:

а) кристали мінералів розташовані незакономірне і щільно прилягають
один до одного - текстура масивна;

б) більшість мінералів мають паралельне розташування, при цьому вони
ніби обтікають більші за розмірами кристали - текстура флюїдальна;

в) кристали різної зернистості і мералогічного складу утворюють пара­лельні смути - текстура сланцювата, або смугаста;

г) більшість кристалів зорієнтована паралельно, або за нашаруванням,
утвореним чергуванням в породі лінз і смугастих ділянок, утворених мінералами різними за складом і структурою - текстура гнейсоподібна;

д) в плоскості сланцюватості присутні крупні кристали, які ніби обволі­каються загальною тонкозернистою масою породи - текстура очкова;

с) порода зім'ята в дрібні складки - текстура плойчата;

ж) зерна в зцементованій породі розташовані без всякого порядку - текстура невпорядкована;

з) частинки, що складають породи (для осадових зцементованих порід)
зібрані в однаково орієнтовані макро- або мікрошари, або дрібні складки -
текстура макро- або мікронашарування;

і) в породі відсутні пори, які можна побачити просто оком або за допо­могою лупи - текстура щільна;

к) в породі присутні пори, що розрізняються просто оком - текстура по­риста.

5. Визначаємо основні породоутворюючі мінерали досліджуваної породи шляхом порівняння присутніх на зламі мінералів з колекційними зразками за кольором, твердістю, блиском, прозорістю, формою кристалів, також за допомогою характерних реакцій на воду, соляну і сірчану кислоти. Резуль­тати досліджень записуємо в робочий журнал.

6.На підставі комплексної характеристики, що складається із структури, текстури і назв основних породоутворюючих мінералів зразка, одержаної в процесі виконання лабораторної роботи визначаємо назву досліджуваної породи, її генезис і застосування. Всі одержані результати заносимо в робо­чий журнал (додаток 3.1.)

Контрольні запитання

1. Що представляють собою гірські породи?

2. Які породи називають моно мінеральними?

3. Які породи називають полі мінеральними?

4. Що необхідно визначити для найменування породи?

5. Що визначає структура гірської породи?

6. Що розуміють під текстурою гірської породи?

7. Як поділяються гірські породи за генезисом?

8. Як поділяються магматичні гірські породи за умовами застигання?

9. Що таке інтрузивні гірські породи?

10. Що таке ефузивні гірські породи?

11. Чим відрізняються абісальні гірські породи від гіпабісальних?

12. Як поділяються магматичні гірські породи за хімічним складом?

13. Як утворюються метаморфічні гірські породи?

14. Що розуміють під процесом пневматолізу?

15. В чому полягає процес динамометаморфізму?

І6. Що відбувається при регіональному метаморфізмі?

17. Що відбувається при контактовому метаморфізмі?

18. Які породи є типовими представниками метаморфічних гірських порід?

19. До яких порід належить граніт, які аналоги він має?

20. До якої групи порід належать сієніт і андезит, в чому полягає відмінність

між цими породами?

21. До якої групи порід належить нефеліновий сієніт, які характеристики він має?

22. Які породи вважаються типовими представниками основних порід? 23. Які типові представники ультраосновних порід ви можете назвати?

24. Чим відрізняється базальт від дуніта?

25.В яких умовах утворюється граніт?

26.В яких умовах утворюється габро?

27 Як утворюються гнейси?

28.Як утворюються мармури?

29.Як поділяються за генезисом осадові породи?

30. Що таке кластичні породи, як вони поділяються?

31. Чим відрізняється брекчія від конгломерату?

32. 3а якими ознаками поділяються піски, які піски бувають?

33. До яких порід належать леси?

34. В чому полягає різниця між лесами і суглинками?

ЗЗ. Що таке глини?

36. Як утворюється вапняк, які існують різновиди вапняка?

37. Як утворюється кам'яна сіль?

38. Як утворюється гіпс?

39. Що таке каустобіоліти?

40. Які структури характерні для магматичних гірських порід?

41. Які текстури характерні для магматичних гірських порід?

42. Які структури характерні для метаморфічних порід?

43. Які текстури характерні для метаморфічних порід?

44. Які структури мають уламкові гірські породи?

Список рекомендованої літератури

1.Аллісон А., Палмер Д., Геологія. М.: Мир, 1984.

2. Войткевич Г.В., Закруткин В.В. Основы геохимии. М.: 1976.

3. Іванова М.Ф. Загальна геологія. М.: Вища школа, 1969.

4. Кузьменко А.Х. Методические указания к выполнению лабораторних
работ по курсу «Геологические дисциплины». К.: ЮТИ, 1984.

5. Логвиненко Н.В. Петрография осадочних пород. М.: Высшая школа.
1984.

6. Музафаров В.Г. Определить минералов, горных пород й окаменелостей.
М.: Недра, 1979.

7. Половинкина Ю.И. Структуры и текстуры изверженных й метаморфических горных пород. М.: Недра. 1966.

8. Серпухов В.І. Курс загальної геології. М.: Надра, 1976.

9. Чаповский Е.Г.Инженерная геология. М.: Высшая школа, 1975.