Осадові гірські породи.

Приповерхнева товща літосфери на 75% складена осадовими породами; від загальної маси літосфери на осадові породи припадає близько 3%. Потуж­ність осадових гірських порід змінюється в надзвичайно широкому діапазоні - від кількох десятків метрів до 15-20км. Осадові гірські породи утворились на поверхні Землі внаслідок накопичення мінеральних мас, що виникли в проце­сі руйнування існуючих гірських порід; випадіння із розчинів солей; зсідання колоїдів; життєдіяльності організмів.

За походженням осадові гірські породи поділяються на групи:

1.Уламкові, що виникли внаслідок механічного руйнування будь-яких існуючих порід, переносу уламків і накопиченню їх;

2. Глинисті, що утворились внаслідок спільного механічного і хімічного
руйнування будь-яких існуючих порід, переносу продуктів руйнування і
накопичення їх;

3. Хімічні, що утворились внаслідок випадання осадів із розчинів;

4. Органогенні - утворюються внаслідок життєдіяльності організмів,
або скупчення відмерлих організмів.

Породи можуть бути також змішаного походження, в такому разі їх назива­ють породами біохімічного походження.

Уламкові (кластичні) породи складаються з уламків різноманітних порід і мінералів. Відповідно до розміру уламків розрізняють наступні види порід:

а) крупноуламкові - діаметр переважаючих уламків більший за 2 мм;

б) середпьоуламкові - діаметр уламків від 2 до 0, 05мм:

в) дрібноуламкові або пилуваті - діаметр уламків від 0, 05 до 0, 01мм.

Крупноуламкові породи (псефіти). В залежності від структури і текстури виділяють:

а) глиби - скупчення кутастих уламків розміром більше 100мм в перерізі;

б) щебінь - скупчення кутастих уламків розміром віл 100 до 10 мм в пере­
різі:

в) дресва - скупчення кутастих уламків розміром від 10 до 2 мм в перерізі.

г) валунник - скупчення валунів - обкатаних уламків діаметром більше
100мм.

д) галечник - скупчення гальки - обкатаних уламків діаметром від 100 до І 0мм.

е) гравій - скупчення обкатаних уламків діаметром від 3 0 до 2 мм.

ж) брекчія - крупноуламкова порода що складається зі зцементованих гострокутних уламків. Уламки, як за мінералогічним складом, так і за розміром можуть бути однорідними або різними.

з) конгломерат - крупноуламкова порода, що складається із зцементованих
обкатаних уламків. Склад уламків, їх розмір, цемент можуть бути різними.

Виникнення цих порід пов'язане з вивітрюванням гірських порід, на­самперед з фізичним вивітрюванням. Галечник і гравій утворюються за учас­тю дії вод або льодовиків

Середньоуламкові (псамітові) породи. До середньоуламкових порід відносяться піски і пісковики. Піски - пухкі з розміром зерен від 2мм до 0, 05мм; пісковики - уламки того ж розміру, зцементовані між собою. В залежності від розміру уламків піски і пісковики поділяються на:

а) грубозернисті - (1-2мм);

б) крупнозернисті - (0, 5-Імм);

в) середньозернисті - (0, 25-0, 5мм);

г) дрібнозернисті - (0, 1-0, 25мм);

д) тонкозернисті - (0, 05-0, 1 мм).

Піски і пісковики за числом мінералів, що входять до них, поділяються на мономінеральні, олігоміктові (складаються з 2-х мінералів) і поліміктові, що складаються з кількох мінералів. Пісковики одержують назву в залежності від складу цементу.

Дрібно-уламкові, або пилуваті (алевритові) породи. Представниками пилуватих порід є леси, суглинки, супіски. Утворення їх пов'язане з діяльніс­тю вітру, тимчасових і постійно діючих потоків, площадного змиву на схилах і інші. Лес - світло-палева або жовто-сіра однорідна порода, що складається головним чином з часток кварцу і вапна розміром 0, 06-0, 01мм з домішкою глинистих часток. Вапно присутнє в породі в вигляді дрібних, різних за фор­мою скупчень, або у вигляді тонко розпорошеної в породі маси, що легко визначається за реакцією лесу з соляною кислотою. Лес має надзвичайно ве­лику і характерну вертикальну пористість. Карбонати складають 5-7% зага­льної маси породи, кварц 60-90%, глинозем 4-20%. При взаємодії з водою лес дуже швидко розкисає, утворюючи безструктурну масу. Існує кілька тео­рій щодо утворення лесу. Частина дослідників наполягає на еоловій (вітровій) версії, інші віддають перевагу тій думці, що леси утворились внаслідок діяль­ності водних потоків. Леси мають велике народногосподарське значення, вони - використовуються в сільському господарстві, а також для виготовлен­ня цегли і цементу. Розповсюджені на території України, Середньої Азії, Північного Китаю.

Лесоподібні суглинки відрізняються насамперед від лесів будовою вони шаруваті і можуть навіть мати прошарки піску,

Суглинки - пилуваті породи, що вмішують 20-30% глинистих і до 1.0% піщаних часток. Утворюються внаслідок діяльності дощових потоків, рі­чок, льодовиків.

Супіски — пилуваті породи, що мають більший порівняно з суглинками вміст піщаних часток і менший — глинистих.

Зцементовані вапняковим, кременистим або іншим цементом алевритові породи називаються алевролітами.

Глинисті, або тонко дисперсні, пелітові породи складаються переважно з ча­сток діаметром менше 0, 01мм, причому частки діаметром менше 0, 001 скла­дають близько 30% породи. Глини складаються переважно з продуктів хімі­чного розкладу гірських порід продукти механічного руйнування в глинах присутні менше. Основні мінерали глинистої фракції, що визначають влас­тивості глинистих порід - гідрослюда, монтморилоніт, каолініт, бейделіт, хлорит, палигорскіт, галуазит; можуть бути присутні - кварц, гідрооксиди і оксиди заліза і алюмінію, а також органогенні домішки. Використовують глини для виготовлення цегли, вогнетривких матеріалів, фарб, цементу, чере­пиці, порцеляни. Монтморилоніт і трохи менше гідрослюди і каолініт, завдяки будові своїх кристалічних ґраток, мають високі адсорбційні властивості.

Хімічні і органогенні породи. Здебільшого утворюються в водному і середовищі. Хімічні — шляхом випадіння солей із розчинів; органогенні — внаслідок життєдіяльності або скупчення залишків організмів. В процесі діа­генезу відбувається перетворення осаду в гірську породу шляхом його ущіль­нення, дегідратації, розкристалізації. Карбонатні породи представлені вап­няками, доломітами, мертелями, сидеритами, магнезитами.

Вапняк - широко розповсюджена порода, що складається з мінералу кальциту. Він легко визначається за реакцією з соляною кислотою. Вапняки бувають органогенного і хемогенного походження. Органогенні вапняки скла­даються із залишків організмів. Якщо можливо визначити, залишками яких саме організмів складений вапняк, назва дається по назві організмів — ко­раловий вапняк; якщо назва організмів не визначена, але вапняк складається з цілих мутлів, його називають ванняк-ракушняк, якщо раковини биті, потро­щені — детритусовий вапняк. Різновидом органогенного вапняку є крей­да, що складається з порошкоподібного кальциту, найменших раковин фора­мініфер і панцирів найпростіших, мікроскопічних морських водоростей. Вапняки хімічного походження зустрічаються у вигляді щільних вапняків — щільні тонкокристалічні маси; оолітових вапняків - скупчення дрібних кульок шкаралапуватої або радіально-променистої будови, що поєднанні вап­няковим цементом; вапнякового туфу-траверстіну - високопористої по­роди, що складається з мілкокристалічного кальциту в місцях виходу на земну поверхню підземних високомінералізованих вод.

Доломіт складається з мінералу тієї ж назви. Утворюється внаслідок хімічного змінення вапнякових відкладів. Серед шарів доломіту зустрічають­ся прошарки гіпсу. Сидеріти утворюють конкреції і зернисті маси. Утворю­ються внаслідок вивітрювання залізовміщуючих порід і переносу заліза в моря і озера. Осадові родовища складають до 30% світового видобутку залізних руд. Зовнішньо сидерит схожий на вапняк. Реагує з соляною кислотою тільки за умов нагрівання порошку з кислотою.

Мергель - вапняково-глиниста порода, що складається з кальциту і глинистих частинок (30-60%). Легко розпізнати за характером реакції з со­ляною кислотою, після краплі якої на поверхні мергелю залишається брудно-сіра пляма, обумовлена концентрацією на місці реакції глинистих частинок. Утворюються вони в морях і озерах. Мергель - сировина для цементної про­мисловості.

Кременисті породи можуть бути і хімічного, і органогенного похо­дження. До останніх відноситься діатоміт - пориста, легка, біла, світло-жовта пухка або зцементована порода, легко розтирається на тонкий порошок, жадібно поглинає воду. Складається з малесеньких опалових шкаралупок діа­томових водоростей, скелетів радіолярій і голок губок, зустрічаються зерна кварцу, глауконіту, глинистих мінералів. Застосовується як фільтруючий ма­теріал і для отримання рідкого скла. Утворюється діатоміт із діатомового мулу, що знаходиться на дні озер та морів.

Трепел важко макроскопічне відрізнити від діатоміту, але складається він не з органічних залишків, а з малесеньких (0, 01-0, 001мм) зерен опалу з невеликою домішкою шкаралупок діатомових водоростей і залишків кременистих скелетів радіолярій і губок. Трепел і діатоміт застосовуються для звукової і теплової ізоляції, як будматеріал.

Опока - кремениста, пориста порода білого, сірого, чорного кольору, що часто має раковистий злам. Складається із зерен опалу і незначного домі­шка залишків кременевих скелетів організмів, зцементованих кременис­тою речовиною.

Залізисті породи утворюються в результаті вивітрювання основних ма­гматичних і метаморфічних порід, вміщуючих іноді до 2-3% заліза. Найбільш розповсюдженою залізистою породою є лимоніт — механічна суміш гідроокису заліза з піщаним або глинистим матеріалом. За зовнішнім виглядом це найчастіше бобові (оолітові) або напливи! маси. З галоїдних порід найбільш розповсюджена кам'яна сіль, що складається з мінералу галіту.

З групи сірчанокислих порід найбільш розповсюджені гіпс і ангідрит. Утворюються при випаданні з водних розчинів. В замкнутих басейнах в осад спочатку випадають гіпс, ангідрит, потім кам'яна сіль і сильвін.

Галоїдні і сірчанокислі солі залягають найчастіше у вигляді шарів серед глинистих порід.

Алюмінієві породи. Найбільш цінними з них є боксит - порода, що скла­дається з гідратів окису алюмінію з домішками гідратів окису заліза, каолініту і SіО₂. Утворюються при вивітрюванні алюмосилікатних магматичних порід при чергуванні засушливих і дощових сезонів (латеритному вивітрюванні), а та­кож при осадженні в берегових зонах морів і в озерно-болотних водоймах. З бокситів видобувають алюміній.

Фосфоритові породи зустрічаються у вигляді конкрецій і пластів. Утво­рюються вони як хемогенним, так і біогенним шляхом в морях і на континентах. В морях виникають при випаданні хімічного осаду на глибинах від 50 до 150 м.

Каустобіоліти - велика група органогенних гірських порід і мінералів. Вони бувають твердими (торф, буре вугілля, кам'яне вугілля, горючі сланці, ас­фальт, озокерит, янтар), рідкими (нафта) і газоподібними (горючі гази). Най­більш розповсюджені кам'яне вугілля, нафта і продукти її змінення. Кам'яне ву­гілля являє собою в тій або іншій мірі розкладені рослинні залишки.

Бурштин - затверділа смола хвойних дерев, що росли 25 – З0 млн. років тому. Бурштин аморфний. Колір його білий, жовтий, коричнюватий. Твердість 2- 2, 5. Прозорий або просвічує. Блиск жирний або матовий. Застосовується в юве­лірній промисловості і в деяких медичних препаратах. Родовища бурштину є на берегах Балтійського і Білого морів, в Київській області.