II тематичний блок

країни європи та північної америки у 1918-1939 рр.

тема 1 США у 1918 – 1945 рр.: особливості історичного розвитку.

Наслідки І світової війни для США. Президентство В.Вільсона. Нова зовнішньополітична стратегія та її реалізація. Особливості політичної системи США. Суспільно-політичний розвиток країни у 1918–1920 рр. Період президентства республіканців У.Гардінга та К.Куліджа. Соціально-економічний розвиток США. Складові та прояви «ери процвітання». Президентство Г.Гувера. Період «великої депресії». Зовнішньополітична стратегія республіканців та її реалізація у 1921 – 1932 рр. «Новий курс» Ф.Д.Рузвельта. Суспільно-політичний розвиток США у 1933-1941 рр. Соціально-економічний розвиток країни у 1933-1941 рр. Зовнішня політика США у 1933-1941 рр. США у роки ІІ світової війни.

ТЕМА 2. Канада у 1918-1945 рр.: особливості історичного розвитку.

Вплив І світової війни на Канаду. Статус країни на міжнародній арені. Політична система Канади. Суспільно-політичний розвиток у 1918-1939 рр. Соціально-економічний розвиток Канади у міжвоєнний період. Вплив іноземного капіталу. Канада у системі міжнародних відносин. Стосунки із Великою Британією. Канада у ІІ світовій війні.

ТЕМА 3. Велика Британія у 1918 – 1945 рр.: особливості історичного розвитку.

Наслідки І світової війни для Великої Британії. Політична система країни. Суспільно-політичний розвиток у 20-х рр. ХХ ст. Д.Ллойд-Джордж. Перший лейбористський уряд. Р.Макдональд. Соціально-економічний розвиток країни у 20-х рр. ХХ ст. Зовнішня політика Великої Британії у 20-х рр. ХХ ст. Колоніальне питання. Суспільно-політичний розвиток Великої Британії у 30-х рр. ХХ ст. Другий лейбористський уряд. Соціально-економічний розвиток країни у 1929-1939 рр. Зовнішньополітична стратегія Великої Британії у 30-х рр. ХХ ст. та її реалізація. Велика Британія у роки ІІ світової війни.

ТЕМА 4. Франція у 1918-1945 рр.: особливості історичного розвитку.

Наслідки І світової війни для Франції. Особливості політичної системи країни. Розстановка політичних сил. Суспільно-політичний розвиток у 20-х рр. ХХ ст. Соціально-економічний розвиток Франції у 20-х рр. ХХ ст. Суспільно-політичний розвиток у 30-х рр. ХХ ст. Виникнення та активізація профашистських груп. Уряд «Народного фронту». Соціально-економічний розвиток Франції у 30-х рр. ХХ ст. Особливості світової економічної кризи у Франції. Зовнішньополітична стратегія Франції та її реалізація у міжвоєнний період. Колоніальна політика. Зовнішня політика Франції у період «дивної війни». Напад Німеччини. Капітуляція Франції. Режим Віші. Рух Опору у Франції. Комітет визволення Франції. Звільнення країни.

ТЕМА 6. Країни Північно-Західної Європи у 1918-1945 рр.: особливості історичного розвитку.

Вплив І світової війни на країни регіону (Фінляндія, Швеція, Норвегія, Бельгія, Нідерланди, Люксембург, Данія). Особливості суспільно-політичного розвитку країн Північно-Західної Європи у міжвоєнний період. Головні тенденції соціально-економічного розвитку країн регіону у міжвоєнний період. Зовнішньополітична стратегія країн Північно-Західної Європи та її реалізація у 20-30-х рр. ХХ ст. Країни регіону у роки ІІ світової війни.

ТЕМА 7. Австрія у 1918-1945 рр.: особливості історичного розвитку.

Наслідки І світової війни для Австрії. Умови Сен-Жерменського мирного договору. Формування нової політичної моделі. Суспільно-політичний розвиток країни у 1918-1938 рр. Австромарксизм. Австрофашизм. Соціально-економічний розвиток країни у 1919-1938 рр. Зовнішня політика Австрії у 1919-1938 рр. Аншлюс Австрії Німеччиною. Розвиток країни у рамках ІІІ Рейху. Австрія у роки ІІ світової війни.

IIІ тематичний блок

КРАЇНИ ЄВРОПИ ТА АМЕРИКИ У МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИНАХ 20-30-х рр. ХХ ст.

КРАЇНИ ЛАТИНСЬКОЇ АМЕРИКИ у 1918-1945 рр. ІІ СВІТОВА ВІЙНА.

ТЕМА 1. Латиноамериканський регіон у 1918-1945 рр.: загальні тенденції суспільно-політичного та соціально-економічного розвитку.

Вплив І світової війни на Латиноамериканський регіон. Особливості суспільно-політичного розвитку країн регіону. Каудільїзм. Політична нестабільність. Державні перевороти. Вплив армії та церкви на політику. Провідні політичні сили. Проникнення марксизму на континент. Робітничий рух. Поширення фашистської ідеології. Особливості соціально-економічного розвитку країн регіону. Вплив держави на економіку. Домінування іноземного капіталу. Посилення позицій латиноамериканських країн на світовому ринку. Зовнішньополітична орієнтація країн регіону. Відносини із США. Особливості історичного розвитку країн регіону у роки ІІ світової війни.

ТЕМА 2. Світова економічна криза 1929 – 1933 рр. та її вплив на ысторичний процес.

ТЕМА 3. Загальні тенденції розвитку суспільних рухів у Європі та Америці у першій половині ХХ ст. Робітничий рух.

Фактори впливу на розвиток суспільних рухів у І половині ХХ ст. Робітничий рух. Форми організації робітників. Профспілковий рух. Методи боротьби. Страйковий рух. Вплив Комінтерну на світовий робітничий рух. Жіночий рух. Молодіжний рух. Пацифістський рух.

ТЕМА 4. Міжнародні відносини у 20-30-х роках ХХ ст.

Фактори впливу на міжнародні відносини 20-30-х рр. ХХ ст. Радянський фактор. Формування нових принципів міжнародних відносин. Нормалізація економічних стосунків у Європі. Проблема роззброєння. Міжнародні відносини у 30-х рр. ХХ ст. Діяльність Ліги Націй. Складання військово-політичних блоків. Локальні військові конфлікти та зростання напруженості у Європі. Переговорні процеси 30-х років. Порушення Німеччиною та Італією головних засад Версальсько-Вашингтонської системи договорів. Мюнхенська конференція. Аншлюс Австрії. Політика «умиротворення». Англо-франко-радянські переговори весни-літа 1939 р. Пакт Рібентроппа-Молотова.

ТЕМА 5. Друга світова війна.

Історіографія головних проблем ІІ світової війни. Дискусійні питання. Періодизація війни. Характеристика головних періодів. Початок війни. Події 1939–1941 рр. Вступ до війни США. Створення антигітлерівської коаліції. Події на фронтах у 1942 р. Хід воєнних дій у 1943 – 1944 рр. Міжнародні відносини у період 1939-1944 рр. Проблема відкриття ІІ фронту. Рух Опору у Європі. Завершальний етап ІІ світової війни. Капітуляція Італії. Капітуляція Німеччини. Вплив ІІ світової війни на світовий історичний процес.

ТЕМА 6. Загальні тенденції розвитку науки та культури у країнах Європи та Америки.

Визначні досягнення у галузі природничих наук. Основні риси НТП у 20-30-х рр. ХХ ст. Особливості розвитку гуманітарних наук. Загальні тенденції у розвитку освіти у передових країнах Європи та Америки. Головні напрямки та досягнення у галузі літератури. Головні напрямки та досягнення у галузі мистецтва. Головні напрямки та досягнення у галузі театру та кіно. Умови та особливості розвитку культури у умовах тоталітарних режимів.

СТРУКТУРА КУРСУ «Новітня історія країн Європи та Америки. 1918-1945 рр.»

СТруктура Навчальної дисципліни “НОВІТНЯ Історія країн ЄВРОПИ ТА АМЕРИКИ. 1918-1945 РР.” за модульною системою

РОЗПОДІЛ БАЛІВ ЗА РЕЙТИНГОВОЮ СИСТЕМОЮ

Шкала оцінювання якості знань студентів

90–100 балів - відмінно (А);

75–89 балів - добре (ВС);

60–74 балів - задовільно (DE);

35–59 балів - незадовільно з можливістю повторного складання (FX);

0–34 балів - незадовільно з обов’язковим повторним курсом (F).

Шкала оцінювання якості знань студентів за шкалою ects

Критерії

оцінювання знань студентів за кредитно-модульною системою:

а) робота на лекції ( активність роботи, ведення зошитів і написання конспектів) перевіряється на екзамені шляхом внесення лекційних питань до екзаменаційних білетів;

б) робота на одному семінарському занятті: до 5 балів;

- Відповідь на семінарському занятті

- Запитання на семінарському занятті

- Рецензування та опонування

- Доповнення на семінарському занятті

- Реферат

в) самостійна робота (колоквіум, індивідуальні завдання тощо) до 20 балів

Відповідь на семінарському занятті оцінюється за наступними критеріями:

5 балів – студент у повному обсязі опрацював програмовий матеріал (основну і додаткову літературу, джерела), має глибокі й міцні знання, упевнено оперує набутими знаннями, виявляє розуміння історичних процесів, робить аргументовані висновки, може вільно висловлювати власні судження і переконливо їх аргументувати, може аналізувати історичну інформацію, здатний презентувати власне розуміння, оцінку історичних явищ, має досить міцні навички роботи з історичною картою.

3-4 бали – студент вільно володіє навчальним матеріалом (опрацював основну і деяку частину додаткової літератури і джерел), узагальнює окремі факти і формулює нескладні висновки, обґрунтовує свої висновки конкретними фактами, взятими з підручників, посібників історичних документів; може дати порівняльну характеристику історичних явищ, визначення понять, самостійно встановлює причинно-наслідкові зв’язки; узагальнювати та застосовувати набуті знання.

2 бали – студент загалом самостійно відтворює програмовий матеріал (на рівні підручника), може дати стислу характеристику питання, загалом правильно розуміє історичні терміни, але у викладеному матеріалі є істотні прогалини, виклад не самостійний (переказ підручника), є певні неточності як у матеріалі, так і у висновках, аргументація слабка.

1 бал – студент за допомогою викладача намагається відтворити матеріал, але відповідь неповна, в ній налічується багато неточностей, головний зміст матеріалу не розкрито.

Активна робота на семінарському занятті (запитання, опонування, доповнення, реферування тощо) за сумою робіт також може бути оцінена максимальною кількістю балів.

Самостійна робота студентів передбачає опрацювання проблем, котрі не були розглянуті у процесі аудиторних занять і оцінюється шляхом проведення комплексних письмових робіт, що включають тестові та аналітичні питання. На самостійну роботу виноситься 20 балів. Принципи оцінювання – аналогічно роботі на семінарському занятті.

Складання екзамену є обов’язковим для тих, хто набрав більше 35 балів. На екзамен виноситься 40 балів. Студенти, котрі набрали менше 35 балів не мають права складати екзамен і проходять повторний курс.

семінарські заняття

з курсу «Новітня історія країн Європи та Америки». 1918-1945 рр.

І МОДУЛЬ