ІІІ. Сприйняття й засвоєння матеріалу

Слово вчителя

Остап Вишня був затятим мисливцем і рибалкою, часто виїжджав у мальовничі місцевості з друзями на полювання. Але, як правило, ніякої здобичі не привозив. Бо його основна мета — помилуватися чудовою природою, поспілкуватися з місцевими жителями, послухати дивовижні й дотепні мисливські історії. Девізом Остапа Вишні були промовисті слова “Живіть, зайці! ”

(Відеофільм “Остап Вишня на полюванні”)

Усі ті спостереження, усе почуте великий гуморист записував і використовував при написанні своїх знаменитих “Мисливських усмішок”. Найповніше видання цього циклу вийшло в 1958 році.

“Мисливські усмішки” - явище в українській літературі неповторне. Адже в них органічно поєдналися гумор народного анекдоту і пейзажна лірика.

(Найвідоміші усмішки, які ввійшли до збірки “Мисливські усмішки”, учитель записує на дошці, а учні — у зошитах).

“Відкриття охоти”, “Заєць”, “Лисиця”, “Лось”, “Ведмідь”, “Ружжо”, “Дикий кабан, або вепр”, “Як засмажити коропа”, “Дика гуска”, “Екіпіровка мисливця”, “Лебідь”, “Мисливство”, “З крякухою на озері”, “Вовк”, “Сом”, “Як варити і їсти суп із дикої качки”та інші.

Перед читанням усмішок Остапа Вишні “Як варити і їсти суп із дикої качки” та “Сом” учитель ознайомлює кожну групу учнів із наступним завданням (у дужках наведені орієнтовні варіанти відповідей).

Проблемне завдання-дослідження:

~1група- охарактеризувати героя-оповідача (хитруватий та дивакуватий герой-оповідач з його невтомною фантазією, ретельною підготовкою і збиранням на полювання, очікуванням здобичі, який завжди повертається не лише без упольованого звіра, а часто й без рушниці та шапки. Проте він уміє посміятися над собою, доброзичливий і зворушливо наївний).

~2 група- роль пейзажних замальовок у творі (виявляється, оповідач неабиякий філософ, начитана людина, яка знає “Маленького принца” Антуана де Сент-Екзюпері, якщо так змальовує серпневий зорепад і нічне небо: “...Швиргається вгорі якийсь космічний хлопчисько зорями, залишаючи в чорно-синій безодні золоті смуги, рипить Віз, дишель свій униз спускаючи, бліднішає поволі Чумацький Шлях”. До живої природи він ставиться особливо трепетно, персоніфікує її: “До озерця ви підходите вже тоді, коли качки “повиключали мотори”, почистили зуби, зробили на ніч фізкультурну зарядку з холодним обтиранням, і, поклавши на водяні лілеї голови, полягали спать...”

~3 група- мова та художні засоби в усмішках “Сом”, “Як варити і їсти суп із дикої качки” (закликаючи читачів любити природу, бути її охоронцем, письменник часто вживає пестливі слова, особливо коли йдеться про молодь птахів, звірів, риб: чиряточка, каченятка, курчатка, болотяні курочки, молоді соменки й соменята... Лексичні повтори та фразеологізми — дуже поширені й улюблені мовні засоби Вишні (повтори: “водимо ми, значить, та й водимо! А воно як мотоне, як мотоне, а тоді й попустить”, “тихо-тихо Оскіл воду несе”).

Використовуючи повтори, письменник продовжує традиції усної народної творчості. До речі, нерідко у його творах можна зустріти й рядки з народних пісень.

~4 група- роль звукових і зорових засобів у творах (“До плеса чи до озеречка ви підпливайте ще тихше — щоб ані звуку, ані шурхоту! На озерце не випливайте, а зупиніться біля нього і дивіться. Обов”язково побачите або білолобу лиску з лисенятами, або виводки чирят, крижнів, широконосок... Раптом тривожний мамин голос, тихе — ках! - і каченяток нема! Їх як злизало).

~5 група- комічне в усмішках (“Стопка береться для того, щоб було чим вихлюпувати воду з човна, коли човен тече...).

“Сітка Елвермана”

Учитель ставить перед учнями проблему: “У чому, на вашу думку, полягає шкода чи користь полювання? ” (у двох колонках “Так” і “Ні” учні фіксують аргументи, що схвально або заперечно відповідають на проблему)

Літературна вікторина за творчістю Остапа Вишні

1.Назвати справжнє прізвище Остапа Вишні.(Павло Михайлович Губенко)

2.Під яким твором вперше з'явився псевдонім Остап Вишня? (“Чудака, їй-богу! ”, 1921 рік, у газеті “Селянська правда”)

3.Найзаповітніше кредо Вишні-художника, Вишні-громадянина.(“Я-слуга народний! І я з того гордий, я з того щасливий! ”)

4.Як називається гумористична розповідь про життя гумориста? (“Моя автобіографія)

5.Проти кого спрямоване жало сатири “Усипка, утечка, усушка й утруска”? (Проти розкрадачів державного майна, створеного працею чесних трудівників)

Який вирок винесено Остапу Вишні? (Застосувати до нього найвищу міру соціального захисту”. 3.03. 1934р. Розстріл замінено 10 роками ув”язнення у виправно-трудовому таборі)

7. Під якою назвою і коли був опублікований табірний щоденник? (Наприкінці вісімдесятих років під назвою “Чиб'ю” (назва селища в Комі АРСР)

8. Якою гуморескою розпочинається другий період творчості Остапа Вишні?

(“Зенітка”, 1944 рік, 26 лютого)

9. Назвати ім'я головного героя “Зенітки” (Дід Свирид)

10. В якій із “наукових розвідок сатирик виділив такі глибокі національні риси: а) Як би ж знаття!

б) Забув.

в) Спізнивсь.

г) Якось-то воно буде.

д) Я так і знав. (“Чухраїнці”)

11. Кому належать рядки:

По полях ми з Вишнею бродили

Восени, шукаючи зайців,

І бур'ян пожовклий, посивілий

Під ногами срібно хрупотів

.................................................

Без гучних прожив він декламацій,

А в душі поезія цвіла!

Друг людини, друг природи й праці,

Грізний ворог нечисті і зла. (Максимові Рильському)

12. Що таке мемуари? (Мемуари (слово французького походження, в перекладі означає спогади) — один із видів розповідної літератури. Це записи про події минулого, учасником або свідком яких був автор. Щоденники, спогади, автобіографії, записки)