Albert Einstein

Важко сперечатись з цим висловом видатного вченого, але стосовно перекладу науково-технічних текстів він не завжди може стати гаслом. Тексти по спеціальності, з якими ми маємо справу, належать до наукового функціонального стилю. Як відомо, цьому стилю притаманні такі особливості як точність, стислість, доказовість і емоційна нейтральність. Лексична точність насамперед виявляється в термінології.

Термін – емоційно нейтральне слово чи словосполучення, яке вживається в тій чи іншій галузі науки, техніки, мистецтва, тощо для точного вираження понять та назв предметів. Переклад термінів вимагає знання тієї галузі, якої стосується переклад, розуміння змісту термінів англійською мовою і знання термінології рідною мовою. Працюючи над перекладом науково-технічної літератури важливо пам’ятати про взаємодію терміну з контекстом, завдяки чому виявляється значення слова. У процесі перекладу терміну визначають 2 етапи:

1) з'ясування значення терміну в контексті;

2) переклад значення рідною мовою.

Контекст – конкретний текст, у якому вживається термін.

Головним прийомом перекладу термінів є переклад за допомогою лексичного еквіваленту. Еквівалент – постійна лексична відповідність, яка точно співпадає із значенням слова. Терміни, які мають еквіваленти у рідній мові, відіграють важливу роль при перекладі. Вони служать опорними пунктами у тексті, від них залежить розкриття значення інших слів, вони дають можливість з'ясувати характер тексту. Тому слід вміти знаходити відповідний еквівалент у рідній мові і розширювати знання термінів-еквівалентів.

У зв'язку з появою нових наук, відкриттям нових явищ виникають значні труднощі визначення загальнонаукової, загальнотехнічної, галузевої і вузькоспеціальної термінології. Загальнонаукові і загальнотехнічні терміни – це терміни, які вживаються в декількох галузях науки і техніки (e.g. dead – знеструмлений; measuring device – вимірювальний прилад). Галузеві терміни – це терміни, які вживаються лише в одній якій-небудь галузі знань (e.g. rectifier – eл. випрямляч; gearbox – авто коробка передач). Вузькоспеціальні терміни – це терміни, які характерні для якої-небудь спеціальності даної галузі (e.g. compilative language – обч. компілятивна мова програмування).

В умовах, коли потрібно давати назви новим явищам та поняттям, багато загальновживаних слів набувають визначену специфіку, відбувається спеціалізація їх значення при перекладі на іншу мову. Тому терміни повинні зберігати такі риси, як

1) точність;

2) однозначність;

3) незалежність від контексту.

Однак, багато термінів мають такі недоліки, як багатозначність (один термін має два і більше значень), синонімію (для одного поняття існують два і більше термінів), протиріччя терміна поняттю, обтяженість мови іншомовними термінами.

Починаючи переклад терміну слід пам’ятати наступні правила:

1) кожне слово може виявитись терміном, тому слід пам’ятати про багатозначність (e.g. a bush – заг. значення кущ; тех. втулка, гільза, букса; to burn – заг. значення горіти; тех. різати метал автогеном);

2) необхідно користуватись тех. словником, обираючи те значення, яке стосується відповідної галузі науки або техніки (e.g. a case – заг. значення випадок; мед. історія хвороби; тех. кожух; будів. віконна/двірна коробка);

3) якщо не вдається знайти значення терміну в словнику, то він або нещодавно виник, або не зафіксований, тому що не визнаний як такий; в такому випадку слід скористатись допомогою спеціаліста, інтуїцією або описовим методом.

Тема №3: Використання словників і довідників.

Техніка роботи зі словником.

При перекладі науково-технічної літератури словники є необхідним довідковим матеріалом. Але одних лише словників буває недостатньо. Для швидкого знаходження спеціальних термінів потрібно знати, які бувають робочі джерела інформації, що можна знайти у кожному з них і послідовність їх використання.

Всі робочі джерела інформації, якими користуються перекладач можна поділити на загальні і спеціальні (див. таблиці).

Загальні джерела інформації

Спеціальні джерела інформації

Такий порядок класифікації не випадковий, тому що саме в такій послідовності бажано використовувати джерела інформації для економії часу.

Для успішного користування словником необхідно пам’ятати:

1) будь-який двомовний словник дає не переклад слів, а тільки можливі еквіваленти (див. тему №2) кожного даного слова; словник тільки дає натяк на те, що може виражати слово в контексті;

2) щоб швидко знайти слово в словнику необхідно твердо знати алфавіт;

3) слова на одну букву в словнику розміщуються по принципу послідовності алфавіту аж до останніх букв слова;

4) знати будову словника: умовні позначення, розміщення довідкового матеріалу, групування слів в смислове гніздо, різні позначки, скорочення, вихідні форми слова;

5) слова подаються в початковій формі: іменник – в однині; дієслово – в трьох формах.

Особливості спеціальних політехнічних двомовних словників.

Ці словники дають еквіваленти загальнотехнічних і загальнонаукових термінів, а також загальновживаних слів, хоча і в меншій кількості, ніж словники загального призначення.

У цьому словнику розміщення матеріалу алфавітно-гніздове, тобто, якщо термін складається з одного слова, то це слово потрібно шукати як у звичайному словнику, по алфавіту. Але, якщо термін складається з декількох слів, одне із яких є головним (як правило, воно стоїть в кінці словосполучення, за винятком словосполучень з прийменниками), а інші – означення, то такий термін потрібно шукати по головному слову: e.g.: соtrol devісе - пристрій керування.

Якщо слово входить не в одне термінологічне сполучення, то такі сполучення утворюють гнізда, в яких слова розміщуються у вигляді списку, трохи зміщеного праворуч від основного слова. Термінологічні сполучення у цьому гнізді розміщуються по алфавіту, сам основний термін у гнізді замінюється тильдою (~).

соding 1. кодування; 2. програмування

automatic ~ 1. автоматичне кодування; 2. автоматичне програмування;

direct ~ програмування в абсолютних адресах;

optimal ~ 1. оптимальне кодування; 2. оптимальне програмування.

В кінці словника є список найбільш вживаних спеціальних скорочень та позначень, які вживаються у різних галузях науки і техніки. Словник має додатки, де можна знайти дуже корисні відомості (наприклад, таблиця для переведення часток дюйма у десяткові і міліметрові еквіваленти).

Двомовні спеціальні галузеві словники.

Галузеві словники відрізняються від політехнічних тим, що вони містять значно більше термінів і їх еквівалентів, які відносяться до певної галузі.

Довідники.

Довідники призначені для спеціалістів різних галузей техніки і промисловості і містять техніко-економічні показники, цифрові дані і т.д.

В спеціальному довіднику можна знайти все, що потрібно для правильного розуміння оригіналу.

В довідниках інколи подаються списки спеціальної літератури з окремих питань.

Сучасні електронні джерела інформації

До них належать електронні енциклопедії, автоматичні словники, тезаріуси, різноманітні автоматизовані довідково-інформаційні системи з різних галузей знань. Безумовно, вони полегшують роботу над перекладом, оскільки скорочують час для пошуку потрібної інформації.

В будь-якому випадку, не слід забувати крилатий вислів Семюела Джонсона(Samuel Johnson): " Dictionaries are like watches: the worst is better than none, and the best cannot be expected to go quite true".

Тема №4: Класифікація перекладів.

Існують різноманітні способи класифікації перекладів.

1. За якістю:

· дослівний – можливий тільки тоді, коли співпадають виразні засоби обох мов, тобто значення слів, граматичні структури і порядок слів співпадають; нажаль, він не може бути адекватним у більшості випадків;

· вільний або авторський – часто є приблизним, оскільки перекладач дозволяє собі висловити трохи більше, чи трохи менше того, що висловив автор; такий вид зустрічається, як правило, в художньому перекладі;

· адекватний (рівноцінний) переклад – висловлює те, що і оригінал, із всіма відтінками і особливостями стилю у відповідності до норм рідної мови, та справляє те саме враження.

2. За матеріалом. який перекладається:

· художній – переклад літературних творів;

· інформативний – переклад газетних статей, наукових праць, технічної інформації, патентів, інструкцій, тощо.

3. За видами:

· усний;

· письмовий.

Із усіх видів технічного перекладу, письмовий переклад є основною формою. Практично вся науково-технічна інформація перекладається на рідну мову в формі повного письмового перекладу.

Усі інші види технічного перекладу є похідними формами письмового перекладу, його скороченими варіантами. Робота над повним письмовим перекладом складається із послідовних етапів, зміст яких є правилами повного письмового перекладу. Процес перекладу складається із трьох етапів:

- сприймання (читання або слухання) на одній мові;

- розуміння;

- відтворення на рідній мові.

Існують різні підходи до питання послідовності виконання повного письмового перекладу. З двох наступних наборів порад вибери той, що тобі здається ближчим по суті, або спробуй обидва і зроби свій вибір на користь одного.

Поради для здійснення повного письмового перекладу:

1) прочитай текст, ознайомся із загальним змістом, не вдаючись до деталей;

2) повільно прочитай вдруге, відшуковуючи знайомі слова і терміни по спеціальності;

3) вияви місця у тексті, які містять складні звороти або граматичні структури (не намагайся перекласти їх у такій самій послідовності, що й в тексті оригіналу, пам’ятай про багатозначність слів та про те, що кожне слово можу виявитись терміном);

4) не ігноруй роль мовної здогадки, користуйся синонімами, якщо це не стосується термінів;

5) зроби перший чорновий переклад, перечитай його та внеси корективи у відповідності до норм рідної мови;

6) пам’ятай, що переклад заголовку слід залишити на сам кінець, оскільки він повинен бути яскравим за формою та інформативним за змістом;

7) користуйся різноманітними робочими джерелами інформації (див. тему №3);

8) викладені думки мають бути стислими і точними;

9) не забувай, що в англійському реченні головній (новій) інформації передує неозначений артикль, або його відсутність, а в українській – нова інформація міститься в кінці речення;

10) не нехтуй значенням ілюстративного матеріалу (таблиці, схеми, графіки, тощо).

Рекомендації щодо здійснення

повного письмового перекладу.

Основною метою перекладу є адекватне викладення українською мовою всього того, що написано англійською мовою. Для цього потрібно

1) прочитати весь текст, для того, щоб скласти уявлення про контекст, а також з'ясувати, чи перекладач є фахівцем у цій галузі знань;

2) розпочати переклад не з заголовка, а з першого абзацу у такій послідовності:

· прочитати 1-2 речення і, якщо потрібно, за допомогою словників та довідників з'ясувати значення всіх мовних засобів оригіналу;

· осмислити зміст цієї частини тексту так, щоб бути у змозі пояснити його;

· не заглядаючи в оригінал, висловити зміст цієї частини українською мовою і подумати, чи саме так ми говоримо рідною мовою;

· записати варіант перекладу, залишаючи на аркуші широкі поля (для запису варіантів перекладу багатозначних слів) і достатні проміжки між рядками;

· звірити переклад з оригіналом і впевнитись, що нічого не залишилось поза увагою;

· у тій же послідовності виконати переклад всіх інших частин тексту.

3) відредагувати текст, звертаючи увагу на єдність термінології, норм української граматики і стилю, для цього використати заздалегідь залишені проміжки між рядками;

4) перекласти заголовок, пам’ятаючи, що він має нести смислове навантаження, тобто давати уявлення про зміст матеріалу (часто англійські заголовки газетних статей не відображають змісту, оскільки покликані приваблювати увагу).