Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Exercise 11. Study the Vocabulary below. Translate it into English.






VOCABULARY – 8

судове рішення judgment підготовка судової постанови preparation of the judgment entry
відкладати delay відповідний судовий наказ appropriate court order
встановлення факту злочину finding of fact винесення вироку sentencing
виконати вердикт implement the verdict ухвала судового рішення judgment entry
судовий пристав bailiff приймати присягу take one’s oath
попередні заяви (виступи) opening statements вибирати журі присяжних impanel the jury

 

TEXT 10

Початок судового процесу. Судове засідання розпочинає судовий пристав −

службовець, який виконує функції помічника судді. Всім пропонується встати, коли заходить суддя, а потім сісти, коли суддя займає своє місце. Суддя вголос називає справу (Браун проти Гріна; держава проти Блу тощо) і запитує у адвокатів кожної сторони, чи готові вони почати розгляд справи. Якщо справа розглядається присяжними, то процес розпочинається з вибору журі присяжних.

Попередні виступи. Після обрання журі та приведення їх до присяги, адвокати обох сторін роблять так звані попередні заяви. При цьому адвокат заявника (або прокурор у кримінальній справі) виступає першим. Попередня заява – це виклад фактів у справі, які сторона має намір довести, та докази, за допомогою яких вона сподівається їх довести.

Порядок подання доказів. Після попередніх заяв адвокат позивача (або прокурор) подає свої докази суду. Після закінчення їх подання настає черга адвоката підсудного подавати свої докази. Загалом, подання доказів є найголовнішою частиною судового процессу.

TEXTS FOR WRITTEN TRANSLATION

TEXT 1

Апеляційний суд

Апеляційний суд може задовольнити скаргу на засудження особи судом присяжних у трьох випадках. По-перше, якщо з усіх обставин справи випливає, що вердикт необгрунтований або незадовільний. Мається на увазі, що вердикт " позбавлений розумних підстав" або не відповідає доказам. Закон цей не відбивав сформовану в англійських судах практику, коли апеляційний суд зазвичай відмовлявся втручатися в судові вироки, крім випадків, коли присяжні визнавали винність підсудного, проти якого не існувало буквально ніяких доказів.

У цих випадках компетенція вищого суду полягала не в тому, щоб вирішувати - праві присяжні або не праві, а в тому, щоб встановити - які порушення судового розгляду призвели до того, що висновки присяжних виявилися необгрунтованими. При встановленні таких обставин скасують не вердикт, а осуд. З 1966 року правомочності апеляційного суду в цій частині розширилися, і він вникає в суть справи з тим, щоб не була " зроблена несправедливість". По-друге, вирок суду повинен бути знехтуваний унаслідок невірного тлумачення питань права. Мається на увазі, допущена помилка при проголошенні напуття щодо застосовуваного закону або фактів (не викладені доводи захисту і ін); неправильне відхилення заяви про відсутність підстав для звинувачення; неправильне припущення або відхилення доказів. Засудження може бути скасовано, якщо, наприклад, суддя не робить присяжним попередження про необхідність подання підтверджуючих доказів, коли потрібно таке попередження. Нарешті, скарга підлягає задоволенню, якщо в ході судового розгляду мало місце істотне відхилення від установленого порядку. Маються на увазі помилки, допущені в ході судового процесу (неправомірне втручання судді, тиск на присяжних, повідомлення присяжним кримінального минулого підсудного, неправильна поведінка присяжного та ін.)

У законі передбачено право апеляційного суду на альтернативний вердикт. Замість задоволення або відхилення апеляції суд може замінити вердикт присяжних на альтернативний - про винність в іншому злочині і винести відповідний вирок, якщо підсудний визнаний винним у злочині і при цьому: 1) присяжні на підставі того ж обвинувального акта могли визнати його винним в іншому злочині; 2) апеляційний суд вважає, що присяжні повинні були визнати достатніми докази його винності в цьому злочині.

При альтернативному вердикті суд призначає покарання, що не перевищує тієї міри, яка була призначена судом першої інстанції. Цим правом суд користується досить рідко. Однак, суттєвим визнається порушення з усіма витікаючими наслідками, якщо присяжним не було дано вказівки G напутті) щодо альтернативного складу злочину.

TEXT 2






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.