Індивідуальна допомога як чинник ефективності виховання.

Далеко не останню роль у виховній діяльності виховної організації відіграє надання вихованцю необхідної індивідуальної допомоги в різних критичних ситуаціях його життя. Ця допомога може надаватися як в природно-культурній, соціально-культурній, так і в соціально-психологічній сферах взаємодії. Основними джерелами кризових ситуацій в таких випадках найчастіше бувають сім'я, суспільство ровесників і часто самі виховні організації. При цьому, в процесі вирішення природно-культурних завдань індивідуальної допомоги може виникнути необхідність, наприклад, у зміцненні здоров'я вихованця, розвитку його фізичних задатків, засвоєння статеворольової поведінки, оволодіння відповідними нормами, етикетом та символікою. В процесі вирішення соціально-культурних завдань індивідуальна допомога буде корисною при появі проблем, пов'язаних з усвідомленням і розвитком своїх здібностей, установок, цінностей, з оволодінням способами взаємодії з людьми, з розумінням проблем сім'ї тощо. У процесі розв'язання соціально-психологічних завдань індивідуальна допомога стає необхідною у випадку виникнення в людини проблем, пов'язаних із самопізнанням і самосприйняттям, самореалізацією та самоутвердженням.

Ефективність індивідуальної допомоги в значній мірі залежить від урахування у виховній діяльності вікових особливостей вихованців, від урахування особливостей і можливостей кожної вікової групи й колективу в цілому При цьому, для вирішення природно-культурних завдань в рамках вікового підходу необхідно виробляти оптимальний режим харчування і догляду за людиною на кожному віковому етапі; систему фізичного і сенсорно-моторного розвитку, рівнів компенсації і реабілітації дефіцитів та дефектів процесу дозрівання і розвитку окремих анатомофізіологічних систем організму; стимулювати усвідомленні вихованцями цінностей здоров'я активного ставлення людини до свого фізичного розвитку; культивувати здоровий спосіб життя.

Певна річ, що роль виховних організацій у здійсненні виховного підходу у вихованні найбільш велика при вирішенні соціально-культурних завдань, бо фактично суспільство і держава вимагають від системи соціального виховання насамперед формування громадянина, особистість якого відповідала б соціальному і державному замовленням, тобто людини - сім'янина, трудівника... Виконуючи ці замовлення в рамках вікового підходу визначаються знання, уміння, навички, цінності та норми, необхідні для вирішення соціально-культурних завдань на кожному віковому етапі, розробляються форми та методи формування ставлення людини до себе і світу, а також зі світом в процесі організації життєдіяльності різних виховних організацій.

Обов'язковою умовою ефективної виховної діяльності виховної організації є творче використання у процесі соціального виховання індивідуального підходу. Класичними прикладами індивідуального підходу до вихованців можна вважати завдання, які б відповідали віковим можливостям, інтересам і здібностям людини; створення ситуацій, які допомагають розвивати її індивідуальні властивості. Індивідуальний підхід - ефективний спосіб допомоги людині, бо, як показує досвід, будь-який виховний вплив відбивається саме через її конкретні здібності. Індивідуальний підхід сприяє вихованцю усвідомити свою індивідуальність, навчитися керувати своєю поведінкою, емоціями, адекватно оцінювати власні сильні і коректувати слабкі сторони.

Тільки сприятливі умови побуту і життєдіяльності виховних органів Цій, відносно послідовна реалізація особистісного, диференційованого вікового і індивідуального підходів у процесі соціального виховання створюють передумови для ефективної індивідуальної допомоги людині у здобуванні знань, установок, навичок, необхідних для задоволення своїх потреб, розвитку самосвідомості, в самовизначенні, самореалізації і в самоутвердженні.

Запитання та завдання для самоконтролю.

1. Висвітлити; потенціал кожної сфери життєдіяльності для розвитку членів виховної організації.

2. Визначити варіанти організації групової, міжгрупової і масової взаємодії стосовно до окремих вікових груп вихованців.

3. Особливості надання індивідуальної, допомоги в життєдіяльності

виховних організацій.

4. Зміст та засоби навчання і соціальної освіти як фактори підвищення ефективності виховної діяльності виховних організацій.