Квітка.

Орган насіннєвого розмноження. У квітці розрізняють такі частини від периферії до центру: оцвітина, тичинки, маточка (або маточки). Оцвітина складається з чашечки і віночка. Чашечка оточує віночок, який знаходиться всередині чашечки. Така оцвітина називається подвійною. Іноді оцвітина не розділена на чашечку і віночок. Така оцвітина — проста. Так, дзвіночки — рослини з подвійною оцвітиною. Тюльпан, конвалія — рослини з простою оцвітиною.

1 — тичинки; 2 — маточки; 3 — пелюстки; 4 — квітколоже; 5 — чашолистки; 6 — квітконіжка

Чашечка іноді складається з окремих чашолистків. Тоді її називають роздільнолистою. В інших рослин чашолистки зростаються один з одним. Тоді чашечка зрослолиста. Віночок також може бути роздільнопелюстковим і зрослопелюстковим. Так, яблуня, шипшина, жовтець, герань — рослини з роздільнопелюстковим віночком; дзвіночки, тютюн, бузок — рослини зі зрослопелюстковим віночком.

Жовтець Герань Тютюн

Часто через квітку можна провести декілька площин симетрії. Такі квітки називають правильними (лілія, гвоздика, огірки). Іноді можна провести тільки одну площину. Такі квітки називають неправильними (шавлія, горох, левова паща).

А - правильна; б - неправильна.

Лілія Гвоздика

Шавлія лікарська Левова паща

Види правильних віночків: а - дзвіночковий; б - воронкоподібний; в - булавоподібний; г - колесоподібний; д - цвяхоподібний; є - трубчастий; ж - бочкоподібний; з - пухирчастий.

Види неправильних віночків: а - метеликовий; б - двогубий; в - язичковий. 1 - парус; 2 - крильця; 3 - човник; 4 - чашечка; 5 - верхня губа; б - нижня губа; 7 - відгин; 8 – трубка

Метеликовий - характерний для родини метеликових (гібіскус, абутилон, малопа). Він складається з п'яти пелюстків - паруса (верхній, найбільший), крил - (двох бокових), човника (двох нижніх, які зрослися між: собою);

Гібіскус Абутилон Малопа

Двогубий - особливо характерний для родини губоквіткових (шавлія, колеус, монарда). Віночок зрослопелюстковий з двома губами. Верхня губа утворена двома пелюстками, що зрослися, і нагадують шлем над нижньою губою, яка складається з трьох пелюстків, які теж зрослися. Віночок, в якому верхня губа редукована, називається одногубим;

Шавлія Монарда

Язичковий - зустрічається в родині складноквіткових (агератум, чорнобривці, гайлардія), характеризується довгим відгином у вигляді язичка, на кінчику якого є п'ять зубчиків, які відповідають п’яти пелюсткам, що зрослися;

Агератум Чорнобривці Гайлардія

Псевдоязичкові - квіти відрізняються від язичкових наявністю трьох зубчиків.

Іноді частини оцвітини витягуються в трубчасті утворення, які називаються шпорцями (орлики, дельфініум).

Орлики Дельфініум

Тичинка складається з пиляка на тичинковій нитці. Всередині пиляка утворюється пилок. Кількість тичинок у квітці може бути найрізноманітніша: в орхідей — 1; у пшениці та інших злаків — 3; у вишні — до 30; у шипшини — до 100; у деяких кактусів — до 1000.

Маточка у квітці частіше одна (рідше їх декілька). Маточка складається з приймочки, стовпчика і зав’язі. У зав’язі утворюються насінні зачатки, а після запилення і запліднення — насіння. Зав’язь буває верхня і нижня. Верхня зав’язь розташовується вище інших частин квітки. Вона вільна, її легко виділити з квітки. Нижня зав’язь знаходиться під іншими частинами квітки (мал. 18). Її не можна виділити, не руйнуючи квітку. Горох, картопля, редька, гвоздика — рослини з верхньою зав’яззю. Соняшник, огірки, дзвіночки — рослини з нижньою зав’яззю.

Квітки, які мають тичинки і маточки, називаються двостатевими. Є рослини, у яких тичинки і маточки розташовуються в різних квітках. Такі квітки — або тичинкові (чоловічі), або маточкові (жіночі). Жіночі і чоловічі квітки іноді знаходяться на одній і тій же рослині (однодомні) або на різних (дводомні). Наприклад, гарбуз, береза, кукурудза — рослини однодомні. Тополя, верба, конопля — рослини дводомні.

Всі частини квітки знаходяться на квітколожі — осьовій частині квітки. Часто під квіткою добре помітна квітконіжка. Якщо квітконіжки відсутні, то квітки називають сидячими (наприклад, подорожник).

Діаграма і формула квітки.

Діаграма квітки (грец. diagrama — рисунок, фігура) — графічне зображення будови квітки за допомогою умовних позначень: чашолистки позначають дужками з килем, пелюстки — округлими дужками, тичинки і маточки формою поперечного перерізу пиляків і зав’язей. Діаграма відображає найточніші ознаки квітки. Діаграми будують так, щоб покривний листок містився внизу, а вісь гілки, від якої відростає квітка — вгорі.

Крім схематичного зображення, будову квітки можна записати формулою.

Формула квітки (лат. formyla — образ, вид, правило, формула) — умовне позначення будови квітки знаками, літерами та цифрами. Деякі з умовних позначень:

· ♀ — жіноча квітка (маточкова);

· ♂ — чоловіча квітка (тичинкова);

· ٭ — актиноморфна квітка;

· ↑ — зигоморфна квітка;

· ∞ — невизначена кількість елементів квітки;

· K, Са (Calyx) — чашечка;

· Cо, С (Corolla) — віночок;

· P — оцвітина;

· G (Gynoeceum)— гінецей;

· А (Androeceum) — андроцей;

· (5) — верхня зав’язь;

· () — елементи квітки зростаються;

· + — елементи квітки розташовуються колами.