Главная страница Случайная страница Разделы сайта АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
💸 Как сделать бизнес проще, а карман толще?
Тот, кто работает в сфере услуг, знает — без ведения записи клиентов никуда. Мало того, что нужно видеть свое раписание, но и напоминать клиентам о визитах тоже.
Проблема в том, что средняя цена по рынку за такой сервис — 800 руб/мес или почти 15 000 руб за год. И это минимальный функционал.
Нашли самый бюджетный и оптимальный вариант: сервис VisitTime.⚡️ Для новых пользователей первый месяц бесплатно. А далее 290 руб/мес, это в 3 раза дешевле аналогов. За эту цену доступен весь функционал: напоминание о визитах, чаевые, предоплаты, общение с клиентами, переносы записей и так далее. ✅ Уйма гибких настроек, которые помогут вам зарабатывать больше и забыть про чувство «что-то мне нужно было сделать». Сомневаетесь? нажмите на текст, запустите чат-бота и убедитесь во всем сами! Поняття комерційної інформації і комерційної таємниці.
Комерційна інформація являє собою відомості про ситуацію, що склалас я на ринку різних товарів і послуг. Комерційна інформація дозволяє торговим фірмам проводити аналіз своєї діяльності, планувати і здійснювати контроль за її результатами (тобто за отриманням прибутку). Джерелами комерційної інформації можуть служити маркетингові дослідження по конкретних товарах. Однак, перед тим, як вкладати грошові кошти в проведення досліджень, збір та аналіз інформації, необхідно провести порівняльну оцінку витрат і значущості (цінності) можливих результатів. Якщо приріст прибутку від використання комерційної інформації перевищить приріст витрат на її отримання, то проведення маркетингових досліджень є доцільним. Важливим джерелом комерційної інформації є також внутрішні матеріали і документи торгової фірми, зокрема, відомості про об'єми товарообороту, витрати на продаж, товарні запаси, прибутки, витрати на рекламу та інш. Ще одним джерелом комерційної інформація є дані зовнішньої статистики, які публікуються в засобах масової інформації, інформація про стан ринку. Останнім часом все більше поширення отримує купівля інформації у різних фірм, основним видом діяльності яких є «виробництво і продаж чистої інформації». Комерційна таємниця - економічні інтереси, що навмисно приховуються з комерційних міркувань і відомості про різні сторони і сфери виробничо-господарської, управлінської, науково-технічної і фінансової діяльності фірми, охорона яких зумовлена інтересами конкуренції і можливими загрозами економічної безпеки фірми. Комерційна таємниця виникає тоді, коли вона представляє інтерес для комерції. Комерційні секрети - форма комерційної таємниці; являють собою інформацію у вигляді документів, схем, виробів, що відносяться до комерційної таємниці фірми і підлягають захисту службою безпеки від можливого посягання шляхом викрадення, вивідування, витоку інформації. Вони розрізнюються за наступними ознаками: ♦ за природою комерційної таємниці (технологічні, виробничі, організаційні, маркетингові, інтелектуальні, рекламні); ♦ за приналежністю власнику (власність підприємства, групи підприємств, окремої особи, групи осіб і т.д.); ♦ за призначенням. Документи, що містять комерційні секрети, можуть мати гриф «конфіденційно», «гостро конфіденційно», «конфіденційно, тільки адресату» та інш. Носій комерційного секрету - особа, обізнана про комерційні секрети підприємства або фірми (керівники і допущені до комерційних секретів виконавці). Носіїв комерційних секретів потрібно відрізняти від джерел закритої комерційної інформації (ноу-хау, схеми, документи, технології, вироби, зразки). Секретність в умовах ринкового господарювання захищає виробника під несумлінної конкуренції, до якої відносяться різні протиправні дії у вигляді секретного використання торгової марки, підробки продукції конкурента, обманної реклами, підкупу, шантажу і т.п. Не останнє місце в цьому ряду має промислове шпигунство. Промислове шпигунство - незаконний збір відомостей, що складають комерційну таємницю, незаконне використання секретної інформації особою або підприємством, які не уповноважені на то її власником. Об'єктом промислового шпигунства можуть виступати будь-які матеріальні або нематеріальні об'єкти, що містять комерційну таємницю підприємства: документи, креслення, зразки продукції, неоформлені патенти, технічні проекти, інформація про ціни, контракти, постачальників, маркетингові дослідження та інші відомості, що представляють підприємницький інтерес. У законодавстві Росії поняття «комерційна таємниця» вперше з'явилося в 1990 р. в тексті Закону про підприємства і підприємницьку діяльність. Згідно ст. 139 ЦК РФ «інформація складає службову або комерційну таємницю у випадку, коли інформація має дійсну або потенційну комерційну цінність внаслідок невідомості її третім особам, до неї немає вільного доступу на законній основі і власник інформації вживає заходів до охорони її конфіденційності». Разом з тим, якщо ті або інші матеріали навіть і відповідають всім вказаним ознакам, вони не завжди визнаються законом як службова або комерційна таємниця: ♦ засновницькі документи (рішення про створення підприємства або договір засновників) і статут; ♦ документи, що дають право займатися підприємницькою діяльністю (реєстраційні посвідчення, ліцензії, патенти); ♦ інформація за встановленими формами звітності про фінансово-господарську діяльність та інші відомості, необхідні для перевірки правильності обчислення і сплати податків та інших обов'язкових платежів до державного бюджету; ♦ документи про платоспроможність; ♦ інформація про чисельність, склад працюючих, їх заробітну плату і умови праці, а також про наявність вільних робочих місць; ♦ довідки про сплату податків і обов'язкові платежі; ♦ дані про забруднення навколишнього середовища, порушення антимонопольного законодавства, недотримання безпечних умов праці, реалізація продукції, що заподіює шкоду здоров'ю населення, а також про інші порушення законодавства і розміри заподіяного при цьому збитку; ♦ інформація про участь посадових осіб підприємства в кооперативах, малих підприємствах, товариствах, акціонерних товариствах, об'єднаннях та інших організаціях, що займаються підприємницькою діяльністю. Крім того, державним і муніципальним підприємствам до і в процесі приватизації заборонено відносити до комерційної таємниці дані про розміри майна підприємств і його грошові кошти; про вкладення коштів у прибуткові активи (цінні папери) інших підприємств, в процентні облігації і позики, в статутні фонди спільних підприємств; про кредитні, торгові та інші зобов'язання підприємства; про договори з кооперативами, іншими недержавними підприємствами, творчими і тимчасовими трудовими колективами, а також окремими громадянами. Розголошування комерційної таємниці може погіршити економічне становище підприємства або фірми. Щоб цього не сталося, потрібно перевести таку інформацію в розряд власності, що охороняється. Це робиться наказом керівника фірми, в якому перераховуються відомості, що відносяться до комерційної таємниці. Отже, що ж відноситься до комерційної таємниці і вимагає захисту від і штоку інформації та її викрадення? Ділова інформація: ♦ фінансові відомості; ♦ дані про ціну (вартості) продукції та послуг, технології; ♦ ділові плани і плани виробництва нової продукції; ♦ списки клієнтів і продавців, контракти, преференції та плани; ♦ інформація про маркетинг; ♦ угоди, пропозиції, квоти; ♦ списки персоналу, організаційні схеми та інформація про співробітників (їх характеристики).
Технічна інформація: ♦ науково-дослідні проекти; ♦ конструкторські розробки по виробництву якої-небудь продукції та її технічні параметри; ♦ заявки на патенти; ♦ дизайн, ефективність і можливості виробничих методів, обладнання і систем; ♦ інформаційний процес; ♦ програмне забезпечення ЕОМ.
|