Глобальна конкурентоспроможність та стратегії її забезпечення

Визначення сутності економічного глобалізму як якісно нового ста ну інтернаціоналізації світової економіки обумовлює реальність існування і логічний зміст поняття «глобальна конкурентоспроможність».

Глобальна конкурентоспроможність — це потенційна або реалізована здатність суб'єкта міжнародної конкуренції до оперування у глобальному економічному просторі, яка ґрунтується на використанні глобальних конкурентних переваг і спрямована на реалізацію цілей його міжнародного бізнесу.

З посиленням глобалізації конкуренції зростає й значущість розробки та впровадження стратегій глобальної конкурентоспроможності у практичній діяльності суб'єктів світового ринку. Глобальний підхід до формування стратегій міжнародної конкурентоспроможності сьогодні визначається як найефективніший засіб, який забезпечує економію на масштабах, асиміляцію міжнародного ринкового попиту і реагування на нього, ефективне поєднання ресурсів — капіталу, праці, сировини і технологій — в масштабах усього світу.

Більшість аспектів стратегій глобальної конкурентоспроможності ґрунтується на формуванні певного типу конкурентних переваг, які визначаються особливостями галузі, джерелами й чинниками конкуренції у ній. Разом з тим стратегії глобальної конкурентоспроможності ґрунтуються на принципово іншій парадигмі формування конкурентних переваг, яка не визнає кордонів між країнами. Такий «панорамний підхід» до управління процесами формування й реалізації глобальних переваг у значно більш складному геоекономічному просторі вимагає застосування не традиційних принципів і методів менеджменту, а нової його версії — так званого мета менеджменту, або метауправління.

Як було зазначене вище, головною відмінністю глобальних переваг є активна роль у їх формуванні позаекономічних чинників, які «привласнюються» компаніями «з подачі» урядів країн базування глобальних транснаціональних структур.

Для галузей і виробництв первинних секторів економіки, міжнародна економічна діяльність яких ґрунтується на експлуатації переважно ресурсно-факторних переваг, позаекономічні чинники глобальної конкурентоспроможності створюються, насамперед, цілеспрямованою політикою урядів країн на основі:

—встановлення контролю за світовими сировинними ресурсами та диверсифікації джерел їх надійного постачання;

—встановлення контролю за світовими транспортними комунікаціями;

—впливу на політико-економічні системи країн —постачальників сировини на світові ринки;

—введення екологічних, соціальних та інших норм і стандартів безпечного ведення бізнесу у базових галузях.

Переваги, які створюються шляхом підтримки стабільності світових сировинних ринків та підсилення безпеки ведення глобального бізнесу, зміцнюють конкурентні позиції транснаціональних структур.

Глобальна конкурентоспроможність не є проблемою тільки первинних секторів економіки. Активне формування глобальних переваг проявляється, перш за все, у галузях і виробництвах, які експлуатують ресурсно-технологічні та технологічно-інноваційні переваги.

Державне сприяння формуванню глобальних переваг цих галузей забезпечується, насамперед, за допомогою:

—формування інноваційної інфраструктури економіки;

—сприяння притоку висококваліфікованої робочої сили з інших країн світу;

—створення глобальної інформаційної системи бізнесу;

—забезпечення секретності технологічних інновацій та неконтрольованого їх розповсюдження;

—захисту авторських прав та інтелектуальної власності через міжнародні організації.

Інноваційно-технологічні переваги є головним засобом входження у стратегічний потік сучасного міжнародного економічного обміну. Генерація якісно нового стану технологій — «метатехнології»— створює монопольно вигідну глобальну конкурентну позицію розвинених країн Заходу. Серед незахідних країн тільки десять з них — Китай, Японія, Індія, Бразилія, Туреччина, Польща та деякі інші — вважаються сьогодні такими, що інтегровані у глобальну економіку. Серед них немає жодної країни пострадянського простору, включаючи й Україну, бо увійти до системи глобальної економіки країна з домінуючим розвитком первинних секторів економіки не може.

Стратегії глобальної конкурентоспроможності можуть набувати різноманітних форм. Але загальною її характеристикою є інтегроване використання конкурентних переваг зовнішнього типу (позаекономічних) і стратегічних конкурентних переваг, які створюються самими компаніями.

Стратегії глобальної конкурентоспроможності розробляються й використовуються, насамперед, у глобальних галузях.

Глобальною є галузь, у якій конкуренція у просторових її координатах є взаємопов’язаною, тобто ринкова позиція суб'єкта конкуренції в одному сегменті (країні) у значній мірі впливає на його позицію в інших сегментах (країнах). Типовими прикладами глобальних галузей світової економіки є комерційні авіаційні перевезення, побутова електроніка, галузь швидкого приготування їжі, фармацевтика, автомобільна та ін.

Управління розробкою стратегії глобальної конкурентоспроможності передбачає певну послідовність дій і рішень, початковим етапом яких, як правило, є виявлення джерел конкурентних переваг, які генеруються конкретним містом дислокації (розташування) бізнесу та в наступному відображення у конкурентній позиції компанії. Виявлення такого «діаманта» конкурентних переваг дозволяє їй сформулювати наданому етапі головний висновок щодо можливостей проникнення на міжнародний ринок і подолання бар'єрів, пов'язаних з поточною конкуренцією на них.

Визначення конкурентних переваг місця дислокації бізнесу та асиметрії у конкурентних потенціалах компаній щодо засвоєння ринків різних країн створює аналітичну основу для генерування альтернатив, їх оцінки та вибору найкращої з них на наступному етапі розробки стратегії глобальної конкурентоспроможності.

Головними альтернативними варіантами або формами реалізації конкурентних переваг місця розташування бізнесу є наступні:

—глобальна конкуренція на основі широкої продуктової лінії товарів;

—глобальне зосередження;

—локальне зосередження (у національному масштабі);

—використання мережних форм організації міжнародного бізнесу й формування глобальних переваг.

Глобальна конкуренція на основі широкої продуктової лінії спрямована на досягнення конкурентних переваг, які зумовлюються ефектами диференціації або зменшення витрат. Реалізація даного варіанта стратегії глобальних переваг вимагає значних виробничо-техно­логічних ресурсів і тривалого горизонту часу. Посиленого значення у його реалізації набувають чинники позаекономічного характеру і, передусім, відносини компанії та країни її базування з урядами приймаючих країн.

Глобальне зосередження спрямоване на вибір та засвоєння конкретного сегмента галузі, де компанія здатна найкраще захиститися від вторгнення глобальних конкурентів, які працюють з однойменними продуктовими лініями. Такий варіант формування глобальних переваг також ґрунтується на зменшенні витрат або ж на диференціації товарів у даному сегменті.

Локальне зосередження, або зосередження у національному масштабі, як альтернативний варіант дозволяє компанії шляхом використання відмінностей національного ринку та обслуговування конкретних потреб його сегментів, найбільш чутливих до економічних перешкод глобальної конкуренції, здобувати перемогу над глобальними конкурентами. Але на відміну від попереднього більш вигідна конкурентна позиція компанії забезпечується, передусім, дією таких позаекономічних чинників, як схожість рівнів розвитку економічних систем країни базування та приймаючої країни, наявність спільних кордонів, традицій та рис їх соціокультурного середовища.

В останнє десятиріччя у впровадженні амбіційних стратегій конкурентоспроможності у таких глобальних галузях, як авіаційна, автомобільна, фармацевтична, набуває метод (варіант), який ґрунтується на формуванні транснаціональних коаліцій або угруповань між компаніями галузі чи між різними країнами. Міжнародні коаліції або консорціуми являють собою форму кооперативних угод, спрямовану на впровадження глобальної стратегії її учасниками, яка ґрунтується на потенціальних можливостях проривних технологій виробництва, наприклад літаків, фармацевтичних засобів нового покоління, нових джерел енергії тощо.

Рекомендована література

6.Про природні монополії: Закон України від 20.04.2000. — Режим доступу: www. rada.gov.ua

7.Про рекламу: Закон України від 03.07.1996. — Режим доступу: www. rada.gov.ua

8.Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту: Закон України від 22.12.1998. — Режим доступу: www.rada.gov.ua

9.Про заходи щодо реалізації державної політики у сфері природних монополій: Указ Президента України від 11.12.1997. – Режим доступу: www. rada.gov.ua

10.Про схвалення Концепції Загальнодержавної програми розвитку конкуренції на 2014-2024 роки: розпорядження Кабінету Міністрів України від 19 вересня 2012 р. № 690-р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/690-2012-р

11.Балабанова І.В. Управління конкурентною раціональністю: монографія / І.В. Балабанова. - Донецьк: ДонНУЕТ, 2008. - 537 с

12.Балабанова Л.В. Управление конкурентоспособностью предприятий на основе маркетинга / Л.В. Балабанова, А.В. Кривенко. —Донецк: ДонГУЭТ им. Туган-Барановского, 2004. — 147 с.

13.Белорус О.Г. Глобальное конкурентное пространство: монография / рук. авт. кол. и науч. ред. О.Г. Белорус. — К.: КНЕУ, 2008. — 720 с.

15.Бородіна О. М. Конкурентоспроможність економіки України: стан і перспективи підвищення: монографія / за заг. ред. І.В. Крючкова. К.: Основа, 2007. - 488 с.

16.Варава Л.М. Управління конкурентоспроможністю на підприємствах сировинних галузей: монографія / Л.М. Варава, О.А. Темченко. - Кривий Ріг: Вид. центр КТУ, 2009. - 254 с

17.Воронкова А.Е. Управлінські рішення у забезпеченні конкуренто-спроможності підприємства: організаційний аспект: монографія /А.Е. Воронкова, Н.Г. Калюжна, В.І. Отенко. - X.: ІНЖЕК, 2008. -512 с.

18.Гринько Т. В. Механізм формування конкурентоспроможності вітчизняних підприємств на міжнародних ринках / Т.В. Гринько. -Кривий Ріг: Видав, дім, 2005. — 324 с.

20.Гудзинський О.Д. Управління формуванням конкурентоспроможного потенціалу підприємств: монографія / О.Д. Гудзинський, С.М. Судомир, Т.О. Гуренко; за заг. ред. О.Д. Гудзинського; Ін-т підготов, кадрів Держ. служби зайнятості України. — К.: [б.в.], 2010. ~212 с.

21.Данько M.I. Забезпечення конкурентоспроможності промислових підприємств в умовах міжнародних транспортних коридорів: монографія / М.І. Данько, В.Л. Дикань, Н.В. Якименко. - X.: УкрДАЗТ, 2008. -169 с.

22.Дорофієнко В.В. Менеджмент конкурентоспроможних фірм: навч.-практ. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / В.В. Дорофієнко, М.С. Лєтніков, О.М. Вольська, Д.В. Кольцова. - Вид. 2-ге, допов. та перероб. - Д.: НОУЛІДЖ, 2009. - 271 с

23.Жамойда О.А. Організація управління конкурентоспроможністю промислових підприємств: монографія / О.А. Жамойда. - Донецьк: ДонНУЕТ, 2009.-319 с.

24.Захарчин Г.М. Забезпечення конкурентоспроможності та розвиток організаційної культури підприємства: сучасна парадигма і прикладний аспект: монографія / Г.М. Захарчин, Л.С. Лісовська, А.А. Теребух. - Л.: Вид-во нац. ун-ту «Львів, політехніка», 2009.- 436 с

25.Іванов Ю.Б. Конкурентні переваги підприємства: оцінка, формування та розвиток: монографія / Ю.Б. Іванов, П.А. Орлов, О.Ю. Іванова. - X.: ІНЖЕК, 2008. - С 35-36.

26.Кирчата І.М. Управління конкурентоспроможністю підприємства в глобальному середовищі: монографія / І.М. Кирчата, Г.В. Поясник. - X.: ХНАДУ, 2009. - 160 с

27.Кліменко, С.М. Управління конкурентоспроможністю підприємства: Навч. посіб. [Текст] / С.М. Клименко, Т.В. Омельяненко, Д.О. Барабась, О.С Дуброва, А.В. Вакуленко. — Вид. 2-ге, без змін. — К.: КНЕУ. 2009. — 520 с.

28.Ковтун О.І. Конкурентоспроможність підприємства: стратегічний контекст: монографія / О.І. Ковтун. - Л.: Вид-во Львів, комерц. акад., 2009. - 276 с.

29.Конкурентна політика держави в умовах трансформації національної економіки: монографія / [А.Г. Герасименко, Л.С. Головко, Л.І. Дідківська та ін.]; за заг. ред. В.Д. Лагутіна. — К.: Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2008. - 308 с

31.Конкурентоспроможність: проблеми науки та практики: монографія / Харк. нац. екон. ун-т; НАН України; Наук.-дослід, центр індустріальних проблем розвитку. - X.: ІНЖЕК, 2007. — 264 с.

32.Куликов, Г.В. Японский менеджмент и теория международной конкурентоспособности. – М.: Экономика, 2000.

33.Криппендорф К. 36 стратегий для победы в эпоху конкуренции / К. Криппендорф. - СПб., 2005.

34. Лагутін В.Д. Конкуренція і конкурентна політика: категорії та

поняття / В.Д. Лагутін. — К.: Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2009. — 320 с.

35.Павлов B.I. Регулювання конкурентних відносин на ринку телекому-нікацій: монографія / В.І. Павлов, Л.В. Шостак. - Рівне, 2009.- 160 с.

37.Малярець Л.М. Економіко-математичні аспекти діагностики кон­курентоспроможності підприємства: монографія / Л.М. Малярець, Л.О. Норік - X.: ХНЕУ. 2009. - 215 с

39.Отенко В. І. Раціональний вибір у забезпеченні конкурентоспроможності підприємства / В. І. Отенко, І. П. Отенко. — В кн.: Конкурентоспроможність: проблеми науки та практики: [монографія]; за ред. В. С. Пономаренка, М. О. Кизима, Ю. Б. Іванова. — Х.: ФОП Павленко О.Г.; ВД " ІНЖЕК", 2011

42.Павлова, В.О. Конкурентоспроможність підприємства: оцінка та стратегія забезпечення: Монографія.-Д.: Вид-во ДУЕП, 2006.

43.Пономаренко B.C.Управління міжнародною конкурентоспроможністю підприємства: підруч. для студ. вищ. навч. закл. / B.C. Пономаренко, Л.І. Піддубна. - X.: ІНЖЕК, 2008. - 328 с

44.Портер М. Конкурентное преимущество / М. Портер. - М., 2007.

47.Розгон, І. В. Сучасні чинники впливу на конкурентоспроможність економіки //Економіка та держава. - 20011. - № 10.

48.Слободчикова, Ю. В. Законодавча база України у сфері конкуренції: правові інструменти регулювання //Економіка та держава. - 2010. - № 1.- с.69-71.

49.Тараненко І.В. Конкурентоспроможність економіки України: галузевий і територіальний аспекти: монографія / [І.В. Тараненко та ін.]; за ред. І.В. Тараненко. -Д.: Вид-во ДУЕП, 2009. -236 с

51.Труніна І. М. Забезпечення конкурентоспроможності суб’єктів підприємницької діяльності [монографія] / Ірина Михайлівна Труніна. ¾ Харків: Вид-во " Точка", 2013. ¾ 436 с.

55.Чернюк Л.Г. Конкурентоспроможність регіонів України: методологія і практика / [Л.Г. Чернюк, Д.В. Клиновий та ін.]; наук. ред.Л.Г. Чернюк. - К.: [б. в.], 2010. - 107 с.

57.Швиданенко О.А. Глобальна конкурентоспроможність: теоретичні
та прикладні аспекта: монографія / О.А. Швиданенко. — К.: КНЕУ, 2007.-312 с.