Студопедия

Главная страница Случайная страница

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Лекція 4. Потреби, ресурси та проблема економічного вибору




План лекції

 

1. Необмеженість потреб

2. Обмеженість ресурсів

3. Проблема економічного вибору

 

Термін "економіка" датується VI століттям до н.е. і його приписують грецькому поету Гесіоду ("ойкос" - будинок, домашнє господарство, "номос" - знаю, закон). Таким чином, в буквальному перекладі з давньогрецького "економіка" - це звід правил з управління домашнім господарством.

Сучасне розуміння економіки є значно ширшим. Зазвичай, під економічною діяльністю розуміють виробничу чи господарську діяльність людей для задоволення їхніх матеріальних потреб.

Предметом вивчення економічної науки є саме ця господарська діяльність і закони, за якими вона діє. А також відносини проміж людьми відносно виробництва, розподілу, обміну та споживання матеріальних благ та послуг. Такі відносини носять назву «виробничих відносин»и складають основу проблем, що вивчає економічна теорія.

Треба визначити, що економічна теорія відноситься до соціальних дисциплін, тобто дисциплін, які вивчають стосунки між людьми у поточному соціальному житті.

Якщо повертатись до визначення господарської діяльності, то найбільш лаконічне визначення буде таким: це створення з наявних ресурсів різноманітних благ для задоволення потреб людей. Але між наявними в кожен даний момент потребами людей і ресурсами існує протиріччя: ресурси обмежені, а потреби безмежні.

Необмеженість потреб. Французький економіст Франсуа Кене у 1766 р. так писав про необмеженість потреб: ніколи не бракує споживачів, "які не можуть споживати стільки, скільки їм би хотілося: ті, хто їдять тільки хліб із гречки і п'ють одну тільки воду, бажали б їсти пшеничний хліб і пити вино, ті, хто не можуть їсти м'ясо, бажали б його їсти. Ті, у кого є лише поганий одяг, хотіли б мати добре плаття, а ті, у кого немає дров для обігріву, бажали б їх купити тощо."

Економісти поділяють усі предмети, що можуть служити задоволенню людських потреб, на декілька груп.

Насамперед виділяють матеріальні блага і послуги.

Перші являють собою матеріальні, відчутні предмети, другі - неречовинні. Але це не применшує їх значимість у порівнянні із матеріальними благами. Медичні чи юридичні послуги необхідні людині так само, як одяг, продукти харчування.

Наступна група, на яку поділяють усі товари і послуги, - це предмети першої необхідності і предмети розкоші.

Це розподіл частіше умовний. Той самий продукт чи послуга в різних культурних, кліматичних і соціальних умовах може стать або предметом першої необхідності, або розкоші. Однак, для розуміння деяких економічних явищ такий розподіл необхідний.



Усі блага підрозділяють ще на дві великі групи: предмети особистого споживання і предмети виробничого споживання (капітальні блага).

В світі існує об'єктивний економічний закон зростання потреб. Це означає, що незалежно від психологічного складу людини (скромність чи навпаки, аскетизм, чи потяг до наживи, або інші характеристики), людству в цілому властиве зростання портеб. І пояснюється це достатньо просто: науково-технічний прогрес постійно пропонує все нові та нові засоби для виконання разноманітних потреб людини, тобто формує попит, а останній – породжує пропозицію.

Крім того, не можно не зважати на постійне зростання населення Землі. Зовсім недавно було оголошено про народження 7-мільярдного землянина. А різниця проміж передостаннім та останнім мільярлдом ,- сформувалася усього за 12 останніх років! Саме ці два чинники - зростання потреб кожної людини та збільшення чисельності людства в цілому – обумовлюють необхідниість виробляти все більше та більше товарів – тобто забезпечувати реалізацію цих зростаючмих потреб.

Обмеженість ресурсів.Усі предмети, як особистого, так і виробничого споживання, споріднює те, що в кожну дану мить суспільство має у своєму розпорядженні лише обмежену їх кількість. Це викликано тим, що наявні ресурси - обмежені, а ц відповідно обмежує можливості виробництва матеріальних благ.

Звичайно, у світі використовуються далеко не всі наявні ресурси. Більше того, в окремі періоди навіть наявні ресурси можуть перетворитися на "непотрібні". Але це не скасовує того факту, що ресурсів є обмежена кількість, на відміну від безмежних потреб. Саме в цьому сенсі економісти називають обмеженість ресурсів рідкістю - стосовно "достатку" людських потреб.



Проблема рідкості ресурсів ускладнюється тим, що деякі з них, такі як метал чи нафта, вугілля та газ не просто обмежені, але і непоправні. Людство не знає, як відновлювати їх запаси.

Усі ресурси з погляду їхньої ролі в процесі виробництва прийнято поділяти на три види: природні, людські й інвестиційні. Їх також називають факторами виробництва.

Природні ресурси – це даровані природою блага, що використовуються людиною в процесі створення матеріальних благ і послуг. Вони включають корисні копалини (ще не видобуті з надр), ліс, джерела води та ін. Економісти найчастіше іменують природні ресурси терміном “земля”.

Людські ресурси - це фізичні і розумові зусилля людей у процесі створення матеріальних благ і послуг. Економічний термін для позначення цього фактора виробництва – “праця”.

Інвестиційні ресурси - це засоби виробництва. Зазвичай, їх поділяють на знаряддя праці (машини, верстати, обладнання) і предмети праці (добута сировина і напівфабрикати, з яких виготовляється кінцевий продукт). Вони утворюють те, що описується поняттям “капітал”.

Як особливий фактор виробництва виділяють підприємницькі здібності. Це особливі організаційні й управлінські таланти людей, необхідні для з'єднання трьох основних факторів виробництва в єдиний процес.

Проблема економічного вибору.Людські потреби завжди перевершують наявні ресурси. Це протиріччя народжує проблему вибору. Які потреби задовольнити в першу чергу, які відкласти в часі, а від яких відмовитися зовсім? Складність у тому, що, віддаючи перевагу одного виду благ, ми одночасно відмовляємося від споживання інших. Питання про те, як розподілити наявні обмежені ресурси, виникає як перед кожною окремою людиною так і перед підприємством, перед урядом будь-якої країни.

Проблема розподілу ресурсів - основна проблема економіки. Для її вирішення необхідно відповісти на три запитання.

По-перше, які товари і послуги повинні бути вироблені, і в якій кількості? По-друге, яким чином вони повинні бути вироблені, тобто за допомогою якої комбінації виробничих факторів? По-третє, хто стане споживачем даних товарів і послуг, тобто для кого вони повинні бути зроблені?

Ця проблема одержала назву триєдиної формули економіки і коротко може бути сформульована так: що, як і для кого робити.

Жодне з трьох основних економічних питань не можна вирішити окремо від інших. Розкриттю їх і будуть присвячені наступні теми.

 


mylektsii.ru - Мои Лекции - 2015-2019 год. (0.006 сек.)Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав Пожаловаться на материал