Розкрийте методичні особливості етапу організації повторення та закріплення навчального матеріалу на уроках з «Технології».

Повторення — це постійне повернення до старих знань, систематичне відтворення їх у пам’яті учнів. Повторення навчального матеріалу є необхідною частиною процесу навчання. І теоретичні висновки, і практичний шкільний досвід показують, що міцне засвоєння знань, умінь і навичок не може бути забезпечене без багаторазового повторення. Якщо нові поняття спираються на раніше засвоєні, то вони не тільки розширюють і поглиблюють старі поняття, а й зміцнюють їх.

Основні вимоги до організації повторення:

Цілеспрямованість, усвідомлення учнями завдань, що стоять перед ними. Знання учнями мети і плану роботи з повторення, розуміння важливості й необхідності його мобілізують на подолання труднощів, сприяють розвитку їхньої волі й уваги, підвищують ефект повторення.

Активність у процесі повторення. Воно має бути не пасивним відтворенням вивченого, а поглибленням розуміння. Часто повторення застосовується і для розширення знань. Повторення не тільки закріплює пройдене, а й ставить перед учнями нові проблеми, вимагає розгляду предметів і явищ в інших зв’язках і умовах.

Ретельний добір і планування матеріалу для повторення. Насамперед учитель відбирає основний матеріал. До основних положень він буде повертатися доти, доки всі учні міцно не засвоят необхідні знання чи дії. З основних виводяться похі: ні положення, а при вивченні похідних положе щоразу в новому вигляді повторюються основ При доборі матеріалу вчитель мусить враховувати який матеріал не вимагає багатьох повторювань, який треба систематично повторювати. Чим складніший матеріал, тим більша кількість повторював потрібна для його засвоєння.

Попередження можливих помилок при закріпленні матеріалу. Велике значення при цьом має старанність початкового засвоєння й першої засвоєння матеріалу, правильність його розумінн. У процесі повторення педагог забезпечує контроль за правильністю відтворення знань. Усі помилкові асоціації варто попереджати, а в разі їхнього виникнення — негайно усувати.

Забезпечення зв’язку між новим і пройдених матеріалом. Кращим методом буде той, який забезпечує вивчення основ знань і поступовість додавання до них нового матеріалу. Кожне нове поняття буде невеликим доповненням до вже відомих знань. Нові знання можуть бути засвоєні лише за умови, коли нові поняття й уявлення асоціюються зі старими, накопиченими раніше. Внутрішній логічний зв’язок між старим і новим матеріалом — передумова систематичних, міцних і усвідомлених знань.

Розмаїтість прийомів повторення. Важливу роль у попередженні одноманітності повторення відіграють елементи нового. У процесі повторення й особливо під час періодичних і підсумкових повторень варто вдаватися до перегрупування матеріалу, а також змінювати методи, прийоми повторення.

Правильний розподіл повторень у часі. Міцне засвоєння навчального матеріалу на основі повторень, розподілених у часі, забезпечує не поверхове, а ґрунтовне і глибоке розуміння матеріалу. Тільки в цьому випадку нові знання добре узгоджуються з уже відомими. Правильний розподіл повторень у часі заощаджує кількість повторень. Повторення треба розподіляти протягом усього навчального року з огляду на вік учнів і складність матеріалу, а також ураховувати дію законів забування.

Зв’язок, органічне сполучення окремих видів повторення. Основні види повторення: повторення пройденого на початку навчального року, поточне повторення в процесі вивчення нового матеріалу, періодичне повторення пройдених розділів, тем курсу й підсумкове повторення — повинні правильно співвідноситись у загальній системі повторення вивченого матеріалу.

Якщо вчитель буде дотримуватися цих вимог, його учні підуть у життя продуктивно навченими, з міцно закладеним фундаментом основних знань, на які легко будуть накладатися нові.

Таким чином, на етапі закріплення нового матеріалу для розвитку мислення вчителеві доцільно дотримуватися таких рекомендацій.

Розвивати мислення - це значить насичувати свій розум знаннями. Тому особливу роль у формуванні мислення відіграє закріплення знань на уроці.

Розум визначає єдність знань і дій. Знання неможливо набути без зусиль думки, без розумової праці, яке за допомогою грамотної методики проведення уроку створюється на етапі закріплення навчального матеріалу.

Ставити учням різні питання. Адже мислення починається з питання. Тому чітко поставлені питання на закріплення навчального матеріалу забезпечують в учнів формування якостей розуму. Учням важливо вселяти, що питанням «чому?» і «як?» людство зобов'язано більшістю відкриттів. Тому необхідно вчити їх ставити собі питання до кожної події, явища, про які йдеться.

У завданнях на закріпленні доцільно давати завдання на виділення в предметі або явищі декількох найвиразніших ознак, а також пропонувати учням різні завдання на порівняння.

Враховуючи, що мислення і мова нерозривні, необхідно забезпечувати промовляння учнями основних моментів навчального матеріалу. Крім того, можна використовувати письмову мову, яка також сприяє розвитку мислення.

За даними психолого-педагогічних досліджень, активізація уяви на етапі закріплення навчального матеріалу збільшує повноту запам'ятовування і тривалість зберігання словесної інформації у два - три рази. Адже саме цей приклад забезпечує більш глибоке і чітке усвідомлення предметів та явищ, які вивчаються на уроці.

На етапі закріплення нового матеріалу для розвитку уяви вчителеві можна порадити дотримуватися таких рекомендацій:

Вважається, що школою відтворювальної уяви є вивчення атласів і карт. Тому доцільно, при нагоді давати учням працювати з атласами і контурними картами, оскільки це сприяє розвитку уяви.

Для розвитку уяви важливий і життєвий досвід, і широке коло знань, тому педагогу для закріплення можна використовувати повідомлення учнів.

Уява розвивається в різних видах діяльності, тому можна пропонувати учням виконати цікаві завдання з вивченої теми: відгадування загадок, ребусів, шарад тощо.

Таким чином, учителеві в процесі підготовки до уроку необхідно приділити належну увагу етапу закріплення нового матеріалу, ретельно продумувати завдання і вправи на закріплення, а також урізноманітнити прийоми, які не тільки забезпечують закріплен­ня навчального матеріалу, але й сприяють розвитку таких пізнавальних процесів, як пам'ять, мислення та уява.