Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Слово про рiдну матiр






Благословен той день i час,

Коли прослалась килимами

Земля, яку сходив Тара

Малими босими ногами,

Земля, яку скропив Тарас

Дрiбними росами-сльозами.

 

Благословенна в болях ран

Степiв широчина-бездонна,

Що, як зелений океан,

Тече круг бiлого Херсона,

Що свiй дiвочий гнучий стан

До днiпрового тулить лона.

 

Благословенна ти в вiках,

Як сонце наше благовiсне,

Як вiщий бiлокрилий птах,

Печаль i радiсть наша, пiсне,

Що мужнiсть будиш у серцях,

Коли над краєм хмара висне.

 

Благословеннi ви, слiди,

Не змитi вiчностi дощами,

Мандрiвника Сковороди

З припорошiлими саквами,

Що до цiлющої води

Простує, занедбавши храми;

 

Благословен мечiв ясних

Огонь, отчизни охорона,

Iржання коней бойових,

Морських походiв даль солона,

I " Енеїди" владний смiх,

Полтави тихої корона,

 

Гаряча дума Кобзаря,

Що i в огнi не спопелiє,

I молоток Каменяра,

I струни Лисенка живiї,

I слави золота зоря

Круг Заньковецької Марiї!

 

I труд, i пiт благословен,

Життя рясного виногради,

I при дорозi зелен клен,

I свiтло мудрої лампади,

I майво збратаних знамен

Навкруг Кремлiвської огради.

 

Благословенна синь озер,

I Псло, i повiв рути-м'яти,

Народу генiй, що не вмер,

Не вмре вiд жодної гармати,

У гронi свiтлому сестер

Благословенна наша мати.

 

Благословеннi ви, брати,

Що в сяйвi дружби i свободи

Идете до спiльної мети,

На яснi зорi й тихi води,

Благословен i славен ти,

Росiйський смiливий народе!

 

Хто може випити Днiпро,

Хто властен _виплескати море,

Хто наше злото-серебро

Плугами кривди переоре,

Хто серця чистого добро

Злобою чорною поборе?

 

Настане день, настане час -

I розiллється знов медами.

Земля, що освятив Тарас

Своїми муками-дiлами,

Земля, що окрилив Тарас

Громовозвукими словами.

 

Хiба умерти можна їй,

В гарячiй захлинутись кровi,

Коли на справедливий бiй

Зовуть i дерева в дiбровi,

Коли живе вона в мiцнiй

Сiм i великiй, вольнiй, новiй?

 

Хiба їй можна одцвiсти,

Коли зоря горить рожева,

 

Коли шумлять-дзвенять свiти

Вiд рику раненого лева,

Лисицi брешуть на щити

I кличе див поверху древа!

 

Хто золоту порве струну,

Коли у гуслях - дух Боянiв,

Хто димний запах полину

Роздавить мороком туманiв,

Хто чорну витеше труну

На красний Київ наш i Канiв?

 

Нi! Сили на землi нема

I сили на землi не буде,

Щоб потягти нас до ярма,

Щоб потоптати нашi груди,

Бо Партiя бiля керма

 

Стоїть, радянськi, вiльнi люд и I

 

Гримить Днiпро, шумить Сула,

Озвались голосом Карпати,

I клич подiльського села

В Путивлi, сивому чувати.

Чи совам зборкати орла?

Чи правду кривдi подолати?

 

О земле рiдна! Знаєш ти

Свiй шлях у бурi, у негодi!

Встає народ, гудуть мости,

Рокочуть рiки ясноводi!..

Лисицi брешуть на щити,

Та сонце устає - на Сходi!

 

 







© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.