Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Коли усе в тумані життєвому






ГЕЙ, ВДАРТЕ В СТРУНИ, КОБЗАРІ

Гей, вдарте в струни, кобзарі,

Натхніть серця піснями!

Вкраїнські прапори вгорі —

Мов сонце над степами...

 

Гей, рясно всипте цвітом шлях,

У дзвони задзвоніте!

Вкраїнське військо на полях

Йде, славою повите.

 

Дзвенять слова мов у сріблі

Братерськії, веселі.

А десь на морі кораблі

Розбилися об скелі...

 

Земля схотіла жити знов —

Шумлять потужно ріки.

Благословіть ви чесну кров,

Хвала борцям навіки!

 

Хвала борцям, що на зорі

Лягли в холодні ями.

Гей, вдарте в струни, кобзарі,

Натхніть серця піснями!

 


 

 


НА АСКАЛЬДОВІЙ МОГИЛІ

 

На Аскольдовій могилі

Поховали їх -

Тридцять мучнів українців

Славних, молодих...

 

На Аскольдовій могилі

Український цвіт! -

По кривавій по дорозі

Нам іти у світ.

 

На кого посміла знятись

Зрадницька рука?

Квітне сонце, грає вітер

І Дніпро-ріка...

 

На кого завзявся Каїн?

Боже, покарай! -

Понад усе вони любили

Свій коханий край.

 

Вмерли в Новім Заповіті

З славою святих. -

На Аскольдовій могилі

Поховали їх.


 


АРФАМИ, АРФАМИ

Арфами, арфами —

золотими, голосними обiзвалися гаï

Самодзвонними:

Йде весна

Запашна,

Квiтами-перлами

Закосичена.

 

Думами, умами —

наче море кораблями, переповнилась блакить

Нiжнотонними:

Буде бiй!

Вогневий!

Смiх буде, плач буде

Перламутровий...

 

Стану я, гляну я —

скрiзь поточки, як дзвiночки, жайворон

як золотий

З переливами:

Йде весна

Запашна,

Квiтами-перлами

Закосичена.

Любая, милая —

чи засмучена ти ходиш, чи налита щастям вкрай

Там за нивами:

Ой одкрий

Колос вiй!

Смiх буде, плач буде

Перламутровий...


 

 


КОЛИ УСЕ В ТУМАНІ ЖИТТЄВОМУ

Коли усе в тумані життєвому

Загубиться і не лишить слідів,

Не хочеться ні з дому, ні додому,

Бо й там, і там огонь давно згорів, —

 

В тобі, мистецтво, у тобі одному

Є захист: у красі незнаних слів,

У музиці, що вроду, всім знайому,

Втіляє у небесний перелив;

 

В тобі, мистецтво, — у малій картині.

Що більша над увесь безмежний світ!

Тобі, мистецтво, і твоїй країні

Я шлю поклін і дружній свій привіт.

 

Твої діла — вони одні нетлінні,

І ти між квітів найясніший квіт.


 

 







© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.