ЧАСТИНА 3. система повідомляє імена реальних файлів, які відповідають критеріям пошуку та ім'я серверу, на якому розміщені ці файли

система повідомляє імена реальних файлів, які відповідають критеріям пошуку та ім'я серверу, на якому розміщені ці файли. Потрібний файл копіюється на комп'ютер користувача (за допомогою спеціального протоколу FTP). Для того, щоб контактувати з системою " Арчі" корис­тувач повинен вибрати її сервер. У даній системі міститься багато еквівалентних по відношенню до інформації серверів. Тому здійснюється пошук того сервера " Арчі", який буде відповідати на запити користувача швидше за інших. Технологічна схема роботи з системою " Арчі" приведена на рис. 7.3.

Рис. 7.3. Загальна схема технологи роботи системи пошуку файлів у Р-Г мережах.

Загальноприйнятий спосіб роботи користувача з даною функцією полягає в звертанні до найближчого за географічним розташуванням сервера системи " Арчі" за допомогою програми Telnet. Після того, коли зв'язок встановився, користувач задає параметри і проводить пошук. Найбільш розповсюджений спосіб пошуку в системі " Арчі" відбувається у відповідності з іменами файлів. Після вводу команди пошуку система ставить користувача в чергу разом з іншими користувачами, які здійсню­ють пошук (паралельний), і повідомляє користувача про місце його знаходження в черзі та час, коли вона зможе почати обробку його запиту. Після завершення пошуку сервер повертає список FTR-архівів та імен файлів, які задовольняють критеріям пошуку. Після кожного виявленого випадку збіжності " Арчі" повідомляє користувачу ім'я сервера, що пропонує один чи більше файлів, імена яких співпадають із стрічкою пошуку. Наступним кроком система повідомляє користувачу ім'я каталогу, у якому знаходиться файл і далі видає список імен файлів, які знаходяться в даному каталозі. Результатом пошуку може бути не тільки файл, а й сам каталог. У такому випадку стрічка місцезнаходження (Location) містить шлях до каталога, який задовольняє критерій пошуку. Тоді, замість стрічки, яка починається словом Fill, користувач отримує

РОЗДІЛ 7.

стрічку, яка починається словом Directory. Це означає, що знайдений каталог, у якому міститься щось корисне. За допомогою анонімного FTR. можна точно визначити, що осяде в даному каталозі.

На сучасному етапі розвитку інформаційних технологій в Україні безпосередній доступ до серверів системи " Арчі" може бути замінений використанням даної системи через електронну пошту.

Є два випадки, коли використання електронної пошти має більші переваги. По-перше, коли єдиним виходом користувача в " зовнішній світ" є UUCP або Bitnet, які не можуть працювати з програмами встановлення контакту з серверами (ftp); по-друге, коли система " Арчі" повідомляє, що вона зайнята на якийсь тривалий час або за якоїсь причини в цей час недоступна. У цьому випадку для використання системи " Арчі" по електронній пошті використовується підмножина команд програми Telnet.

7.3. Технологія " електронної пошти"

Технології " електронної пошти" широко використовуються в АІС комерційних підприємств і організацій.

У використанні найбільш розповсюдженим прикладним пакетом електронної пошти є програма електронної пошти ОС UNIX MIME багаторазового розширення електронної пошти для Internet.

Технологія " електронної пошти" носить назву " служби зпроміж-ковим накопиченням". При цьому пошта передається від одного комп'ютера до комп'ютера іншого, поки не потрапить до пункту призна­чення. Взагалі, дану технологію досить часто порівнюють з технологією роботи звичайної пошти. Пошта, як відомо, працює з мережею передачі з проміжковим накопиченням. Абонент надписує конверт і кидає його в поштову скриньку. Ті, хто забирає листи з поштових скриньок, виймають його і висилають в інше місце, де воно зберігається певний час. Після сортування лист передається в наступний пункт за маршрутом, вказаним на конверті. При цьому, якщо поштова скринька адресата знаходиться в такому місці, куди конкретна поштова служба не може доставити лист безпосередньо (наприклад, в інші країни), він буде переданий для доставки іншій поштовій службі.

Таким чином, за аналогією роботи пошти електронні повідомлення можуть переміщатися не тільки в рамках однієї (окремої) мережі, а й між мережами. Оскільки джерело і адресат повідомлення можуть знахо-

ЧАСТИНА 3.

дитися в різних мережах, повинно існувати місце, у якому електронна пошта із однієї мережі передається в службу електронної пошти іншої мережі. Пункти з'єднання між мережами електронної пошти (спеціально визначені комп'ютери) носять назву " прикладного шлюзу". Шлюзи -тому що грають роль дверей, які з'єднують різні мережі; прикладні -тому що їх знань про програмне забезпечення, яке знаходиться по різних сторонах, достатньо, щоб переформатувати поштове " електронне" повідомлення відповідно до вимог мережі, яка обслуговує адресата. Для проходження пошти через шлюз треба вказати адресу, у якій міститься інформація про те, як доставити пошту безпосередньо адресату (на місце призначення). При підготовці кореспонденцій у звичайній пошті використо­вується поняття " конверту" (" сховища" повідомлень із вказаними адре­сами місця призначення і місце відправлення). Те ж саме здійснюється і в електронній пошті, тільки поняття " конверт" тут визначається як " заго­ловок". Заголовок включає в себе позиції: ТО, FROM, SUBJECT (кому, від кого, тема повідомлення), що стоять на початку повідомлення. Заго­ловок повідомлення ще включає в себе інформацію про маршрут, який пройшло повідомлення, щоб при необхідності його відновити (наприклад, у випадку повернення) безпосередньо адресату (на місце призначення).

Дійде повідомлення до адресату чи не дійде майже виключно зале­жить від правильності побудови адреси. Адреса в електронній пошті набагато складніша, ніж у звичайної.

У мережі Internet основою всієї пошти є доменне ім'я комп'ютера, який використовується в ролі поштового агента (обробляє пошту адре­сата). Мережа своє завдання виконала, якщо доставила повідомлення на вказаний комп'ютер. Подальший маршрут вже забезпечується даним комп'ютером. Для цього йому потрібна додаткова інформація: ім'я користувача та інші дані, необхідні для переходу в іншу мережу. Спеці­альних регістрів таких адрес не існує. Є декілька спеціалізованих серве­рів, до яких можемо звертатися з метою пошуку необхідного адресата. Ці сервери носять назву " сервери білих сторінок" (за аналогією з телефонними довідниками). У мережі Internet не існує єдиного уніфікованого довідника користувачів, що пояснюється багатьма причинами, основними з яких, як правило, визначають три:

> відсутність стандартів для довідників;

^схильністькористувачів досить часто змінюватимісце-знаходження;

> міркування безпеки і секретності.