ЧАСТИНА з. > склад комплексу технічних засобів автоматизованої системи-

> склад комплексу технічних засобів автоматизованої системи-

> характер задач, що розв язуються;

> коло користувачів результатів обробки даних;

> джерела, періодичність і об'єми первинних даних;

> системи контролю даних.

Для здійснення обгрунтованого вибору необхідно визначити критерії ефективності технологічного процесу і зробити розрахунки витрат для кожного з можливих варіантів. При цьому слід виходити із поставленої мети створення автоматизованої системи та орієнтуватися на кінцевий результат, тобто видачу інформаційного продукту, яким користувач буде задоволений, і з такими витратами, які будуть для нього сприйнятливими.

Існує ряд критеріїв, які всебічно характеризують варіант вибраного технологічного процесу:

1) мінімум вартості витрат на обробку даних;

2) мінімум трудових витрат;

3) максимум достовірності і повноти результатної інформації;

4) своєчасність отримання інформації користувачем тощо. Зрозуміло, що одночасно всі ці критерії задовольнити складно (або

не можна). Практичний підхід полягає в наступному.

З переліку вибраних для конкретної автоматизованої системи комерційного об'єкту критеріїв вибирається найважливіший і на його основі будується цільова функція, а решта критеріїв переводяться в ранг обмежень. Тобто, розробляється математична модель задачі вибору. Як правило, вона представляється у вигляді оптимізаційної задачі. Складність її побудови полягає, насамперед, у формалізації економічних показників, що відображають процес оптимального вибору, та в побудові математичних співвідношень між ними. Якщо цей етап завершено, потрібно дослідити, до якого класу оптамізаційних завдань відноситься побудована модель і вибрати пакет програм, за допомогою якого її можна реалізувати на конкретному цифровому матеріалі.

При розробці моделі слід враховувати обмеження, що накладаються специфікою функціональних завдань автоматизованої системи та її користувачами. Наприклад, наперед задана надійність достовірності результатних даних вимагає вибору відповідних методів і засобів збору, реєстрації підготовки, передачі та контролю даних. Вимоги на достовір­ність потребують витрат, пов'язаних з виявленням і виправленням помилок. Вимоги до своєчасності отримання результатів вимагають витрат на вибір відповідних технічних засобів обробки і передачі даних.

РО ЗДІЛ 2.

Кожний практичний випадок вимагає значних витрат праці кваліфі­кованих математиків, спеціалістів у даній прикладній області знань, системотехніків та інших фахівців. Однак, визначення обмежень, обумов­лених специфікою конкретного об'єкта, значно звужує діапазон розра­хунків і дає можливість побудувати адекватну модель вибору варіанту технологічного процесу. Якщо варіант технологічного процесу вже остаточно визначений, то його структура, перелік і послідовність техно­логічних операцій визначають технологію обробки даних в автома­тизованій системі конкретного об'єкта.

Не зважаючи на значну інертність і низьку ефективність, централі­зована технологія має й позитивні якості, а саме: можливість концентрації кваліфікованих спеціалістів, їх ефективне використання, надійність експлуатації обчислювальної техніки та можливість оперативної моди­фікації програмних засобів і інформаційної бази.

Разом з тим, централізовані технології мають і недоліки, які, власне, й призвели до переходу на децентралізовані технології. До головних недо­ліків відносяться:

1. Втрата ефективності - полягає в тому, що від моменту виник­
нення початкових даних до використання результатної інформації для
прийняття рішень проходить значну затримка в часі. Тому часто вини­
кають ситуації, коли отримана результатна інформація на момент її появи
в керівника стає застарілою і непотрібною.

2. Значна кількість технологічних операцій позамашинного характеру-що приводить, по-перше, до значних працевитрат, по-друге, до збільшення кількості помилок, по-третє, до збільшення штатів праців­ників обчислювального центру і периферійних пунктів обробки даних.

3. Централізована обробка віддаляє користувача від самої інфор­мації- це приводить до неякісного виконання його функціональних обов'язків.

Вказані недоліки усуваються при використанні різних класів децен­тралізованих технологій. Концепція децентралізації зумовлюється розвитком обчислювальної техніки і, власне, використанням персональ­них ЕОМ (ПЕОМ). Характерною рисою децентралізованих технологій є те, що дані переробляються, в основному, у місці їх виникнення, тобто, на робочих місцях спеціалістів у прикладній області. Операції збору, реєстрації, обробки і використання виконує функціональний працівник (бухгалтер, економіст, фінансист, менеджер тощо) у ритмі свого робочого