💸 Как сделать бизнес проще, а карман толще?

Тот, кто работает в сфере услуг, знает — без ведения записи клиентов никуда. Мало того, что нужно видеть свое раписание, но и напоминать клиентам о визитах тоже. Проблема в том, что средняя цена по рынку за такой сервис — 800 руб/мес или почти 15 000 руб за год. И это минимальный функционал. Нашли самый бюджетный и оптимальный вариант: сервис VisitTime.
⚡️ Для новых пользователей первый месяц бесплатно. А далее 290 руб/мес, это в 3 раза дешевле аналогов. За эту цену доступен весь функционал: напоминание о визитах, чаевые, предоплаты, общение с клиентами, переносы записей и так далее.
✅ Уйма гибких настроек, которые помогут вам зарабатывать больше и забыть про чувство «что-то мне нужно было сделать».
Сомневаетесь? нажмите на текст, запустите чат-бота и убедитесь во всем сами!

Новела „Новина” - трагічна доля галицького селянства доведеного до зубожіння й кинутого напризволяще.

У 1899 році Стефаник пише новелу «Новина». В основу її покладено дійсний факт: у селі Трійці овдовілий чоловік під тягарем злиденного життя доходить до розпачу й топить у річці свою меншу дочку. Хотів утопити ще й старшу, але та випросилася. Письменник побував у селі, розмовляв із старшою дівчинкою Ґандзею (це ім'я залишилося й у новелі), яка вмовила батька не вбивати її, повідала авторові окремі подробиці тієї події. Незабаром була створена й новела, в якій головну увагу зосереджено на психологічному вмотивуванні дій Гриця Летючого. Вже першою фразою письменник повідомляє про страшну новину дітовбивства. Порушуючи всі усталені прийоми композиції, він розпочинає твір з розв'язки, бо для нього було головним вмотивувати злочин батька. Сюжет новели й оснований на показі тих змін, що відбуваються у психіці селянина.

Життя Гриця було нестерпним: у нього померла дружина, він страждає з недоглянутими дітьми вже два роки. Ніхто йому не допомагав у біді, не цікавився його життям, яке минало в голоді та холоді. Інколи батько міг кинути дітям шматок хліба, а «вони, як щенята коло голої кістки, коло того хліба заходилися». Були дівчатка такі худі, що викликало здивування, як їхні кісточки тримаються разом. Здавалося, що живими в них залишилися тільки очі, котрі «важили би так, як олово, а решта тіла, якби не очі, то полетіла би з вітром, як пір'є». Діти їдять сухий хліб, а Грицеві здається, що у них кістки в лиці потріскують. І раптом йому спадає страшна думка: «Гриць глянув на них із лави і погадав: «Мерці» — і напудився так, що аж його піт обсипав». Важкий стан Гриця Летючого видно також із портрета: «Почорнів, і очі запали всередину так, що майже не дивилися на світ, лиш на той камінь, що давив груди». З того стану Гриць не бачив ніякого виходу. І після довгих душевних мук вирішив утопити своїх доньок. Одягнувши дітей у «драночки», Гриць іде до річки. Втопивши меншеньку доньку, він відпускає старшу, яка випросилася в нього, і йде до міста, щоб заявити про злочин, вчинений з любові до дітей, що невимовно страждали.

У цій маленькій сцені, вихопленій із самого життя, відтворено весь жах становища селянина, який силою обставин змушений вчинити страшний злочин. Але чому ж цей «злочинець» викликає у нас не відразу, а співчуття? Письменник дає виразну відповідь на питання про винуватців злочину — не Гриць Летючий, а поміщики та урядовці, весь той несправедливий лад, що прирік трудящу людину на голод і злидні, є його справжні винуватці.

Образ Гриця Летючого відкриває у творчості Стефаника цілу галерею типів і характерів селян, які схожі на останні ступені зубожіння. Всі вони ніби й схожі один на одного, однак, придивившись пильніше, за кожним бачиш неповторну особистість зі своїм внутрішнім світом, зі своїми болями, драмами, надіями.