Главная страница Случайная страница Разделы сайта АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
💸 Как сделать бизнес проще, а карман толще?
Тот, кто работает в сфере услуг, знает — без ведения записи клиентов никуда. Мало того, что нужно видеть свое раписание, но и напоминать клиентам о визитах тоже.
Проблема в том, что средняя цена по рынку за такой сервис — 800 руб/мес или почти 15 000 руб за год. И это минимальный функционал.
Нашли самый бюджетный и оптимальный вариант: сервис VisitTime.⚡️ Для новых пользователей первый месяц бесплатно. А далее 290 руб/мес, это в 3 раза дешевле аналогов. За эту цену доступен весь функционал: напоминание о визитах, чаевые, предоплаты, общение с клиентами, переносы записей и так далее. ✅ Уйма гибких настроек, которые помогут вам зарабатывать больше и забыть про чувство «что-то мне нужно было сделать». Сомневаетесь? нажмите на текст, запустите чат-бота и убедитесь во всем сами! Навчальне завдання.
Підготувати письмові відповіді на запитання наступної маркетингової ситуації Маркетингова ситуація: Schreder Belgium - Vatra Schreder-Ternopol1 Бельгійська компанія Schreder є відомим і найбільшим продуцентом освітлювальної апаратури в Європі та в світі. Про високу конкурентоздатність продукції компанії свідчить той факт, що вона стала переможницею в міжнародному тендері на оснащення електроосвітлювальним обладнанням тунелю під Ла-Маншем. Основну номенклатуру продукції, що виробляє Schreder, становить група освітлювальних приладів: 1. Декоративні світильники (9 видів); 2. Зовнішні (вуличні) фонарі та освітлювальні прилади (16 видів); 3. Промислові освітлювальні прилади (10 видів); 4. Освітлювальні прилади для стадіонів та спортивних споруд (5 видів); 5. Апаратура та прилади для освітлення мостів та тунелів; 6. Прожектори та потужні фонарі для освітлення аеропортів, вокзалів, площ, гірськолижних курортів. Останнім часом фірма диверсифікувала виробництво на звукопоглинаючі щити (загорожі) для трас та приміських територій. Основними замовниками (покупцями) продукції фірми в усіх країнах є міністерства (громадських робіт, комунального господарства, транспорту - в залежності від компетенції), що дають приблизно 40% кількості замовлень та муніципалітети (60% заявок). Налагодження виробництва звукопоглинаючих щитів було обумовлено не тільки тим, що у освітлювальних приладів та у щитів один замовник - міністерства та муніципалітети, а і бажанням керівництва Schreder створити своїй фірмі імідж борця з шумом та забрудненням навколишнього середовища (соціально-орієнтований маркетинг). Компанія є прибутковою з 1946 року і щорічно виплачує дивіденди своїм акціонерам. В 25-ти структурних підрозділах Schreder по всьому світу (філіали, спільні підприємства) працює 1200 чоловік, з них 400 - в Бельгії. Пріоритетною стратегією виходу Schreder на зарубіжні ринки є створення спільних підприємств. При заснуванні за кордоном спільного підприємства фірма розглядає внутрішній ринок цієї країни як основний для створеного СП. У заснуванні спільних підприємств Schreder дотримується принципу " Шукаємо партнера, а не країну! ". У 1994 році фірма мала спільні підприємства в таких регіонах та країнах: Європа, Великобританія, Італія, Іспанія, Нідерланди, Німеччина, Португалія, Угорщина, Україна, Франція, Югославія, Північна Америка Канада, Сполучені Штати Америки, Латинська Болівія, Еквадор, Колумбія, Нікарагуа, Перу, Америка, Азія, Китай, Ліван, Малайзія, Саудівська, Аравія, Азія, Єгипет. Найближчим часом керівництво фірми планує створення спільних підприємств в Індії, Індонезії та у В'єтнамі. Створенню спільного підприємства в Україні, яке почало працювати з 1992 року, передував майже чотирьохрічний період ділових переговорів та контактів, що почався зі знайомства представників двох фірм - Schreder та " Vatra" Ternopol - у 1988 році на міжнародній виставці в Угорщині. З 1990 року почалась реальна робота по відкриттю заводу в Тернополі. Тернопільське виробниче об'єднання " Ватра" - у ті роки найбільше в СРСР підприємство по виробництву не тільки промислових та зовнішніх освітлювальних приладів, але і побутових світильників (настільних ламп, бра, люстр). У 1988 році на підприємстві працювало 10 тис.чоловік, у 1994 - 6 тисяч. Чисельність працюючих на спільному підприємстві Vatra Schreder Ternopol становить 70 чоловік. Внеском бельгійської сторони в спільне підприємство було нове обладнання для виробництва освітлювальної апаратури, а внеском української - 5 тис. м2 виробничих приміщень та додаткове обладнання. В ході переговорів щодо створення спільного підприємства обидві сторони розраховували на виробництво 200 тис. світильників на рік. З широкого асортименту продукції фірми Schreder для виробництва в Україні були відібрані тільки чотири товари: фонарі для освітлення вулиць типу Z1 та Z2, а також потужні прожектори RT3 та RT4. Фактичні обсяги виробництва на тернопільському СП становили: 1992 рік - 20 тис.одиниць; 1993 рік - 27 тис.одиниць; 1994 рік - 50 тис.одиниць. За 1989-1993 роки зарубіжні інвестиції Schreder в різні проекти становили 250 млн. BF (7-8 млн.американських доларів). У відкриття заводу в Тернополі Schreder та SBI інвестували понад 4 млн.доларів США. SBI - це Бельгійська корпорація з міжнародного інвестування (Societe Beige d'lnvestissement International). Рішення, що приймались, щодо підтримки проекту фірми Schreder в Україні, SBI брала до уваги такі позитивні моменти: • середній розмір проекту як за вартістю, так і за термінами реалізації; • повне взаєморозуміння з керівництвом Schreder; • енергійна, оптимістична, конструктивна поведінка керівництва компанії Schreder; • досвід роботи фірми в різних регіонах світу та в " складних" країнах; • добре знання свого продукту та досвід його адаптації до вимог зарубіжного ринку; • імідж поміркованої у фінансових витратах фірми. Через три роки з початку реалізації проекту створення спільного підриємства в Україні ні Schreder, ні SBI не отримали доходу, на який розраховували, а само СП переживає важкі часи становлення. У 1993 році з метою завантаження виробничих потужностей підприємство виробляло продукцію, яку замовляв Schreder для подальшої реалізації на ринку Індії. Питання: 1. Чому, на Ваш погляд, " Vatra- Schreder, Ternopol" не досягло обсягів виробництва, які передбачались? Чи можливо було це передбачити? 2. В чому полягає стратегічна помилка (помилки) фірми Schreder? 3. Чи повинна була передбачити такий результат інвестиційна компанія SBI? В чому, на Ваш погляд, полягають її помилки?
Завдання для перевірки знань 1. Форма спільного підприємства, за якої національний виробник (продавець) укладає угоду із закордонним виробником на виготовлення своєї продукції, називається: А) управління за кордоном Б) спільне володіння; В) непрямий експорт; Г) підрядне виробництво. 2. Максимальна гнучкість, тобто здатність адекватно реагувати на зміни бізнес-середовища, характерна для такої форми присутності фірми на зовнішньому ринку, як: А) експорт; Б) пряме володіння; В) спільне підприємство. 3. Основною перевагою непрямого експорту є: А) вихід на зарубіжний ринок завдяки досвіду та кваліфікації посередника; Б) економія фінансових ресурсів; В) можливість передати посереднику частини маркетингових функцій; Г) незмінність організаційної структури управління. 4. До контрактних форм міжнародного бізнесу не належить: А) підрядне виробництво; Б) спільне підприємство; В) ліцензування. 5. Наявність посередника в експортному ланцюгу: А) є ознакою прямого експорту; Б) є ознакою непрямого експорту; В) може бути ознакою як прямого, так і не прямого експорту. 6. У порівнянні з ліцензуванням, франчайзингу притаманний: А) більший контроль ринку; Б) менший ризик; В) нижчий рівень інтернаціоналізації; Г) вірні відповіді А та В. 7. Як називається модель виходу на зарубіжний ринок, при якій одна сторона несе відповідальність іншої сторони обмежуються виробництвом: А) ліцензування; Б) підрядне виробництво; В) спільне володіння; В) непрямий експорт; Г) підрядне виробництво та непрямий експорт. 8. Модель виходу на зарубіжний ринок, при якій обидві сторони безпосередньо фінансують спільний проект без створення юридичної особи, називається: А) альянсом; Б) франчайзингом; В) спільним підприємством; Г) управління за контрактом. 9. Складність пошуку надійного партнера, обмежена прибутковість, недостатній контроль, можливість використання інших моделей у цій країні на час дії угоди – це недоліки: А) прямого експорту; Б) непрямого експорту; В) франчайзингу; Г) управління за контрактом; Д) підрядне виробництво. 10. Швидкість виходу на ринок, надійність захисту торговельної марки, можливість одночасного виходу на декілька ринків, відсутність або мінімальність витрат, мінімальний політичний ризик – це переваги: А) інвестування; Б) спільного виробництва; В) підрядного виробництва; Г) управління за контрактом; Д) франчайзингу; Є) прямого експорту; Ж) непрямого експорту. 11. Уникнення проблеми з місцевою власністю, відносно невеликі фінансові та управлінські витрати, швидкий вихід на ринок, контроль над маркетингом, ефективність застосування на малих та захищених ринках – це переваги: А) управління за контрактом; Б) спільного виробництва; В) підрядного виробництва; Г) прямого експорту. 12. Необхідність, як правило, надання технічної допомоги; складність вибору місцевого партнера: можливість створення конкурента на майбутнє – це основні недоліки: А) спільного виробництва; Б) підрядного виробництва; В) управління за контрактом.
|