Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Навчальне завдання.






Підготувати письмові відповіді на запитання наступної маркетингової ситуації

Маркетингова ситуація: Schreder Belgium - Vatra Schreder-Ternopol1

Бельгійська компанія Schreder є відомим і найбільшим продуцентом освітлювальної апаратури в Європі та в світі. Про високу конкурентоздатність продукції компанії свідчить той факт, що вона стала переможницею в міжнародному тендері на оснащення електроосвітлювальним обладнанням тунелю під Ла-Маншем. Основну номенклатуру продукції, що виробляє Schreder, становить група освітлювальних приладів:

1. Декоративні світильники (9 видів);

2. Зовнішні (вуличні) фонарі та освітлювальні прилади (16 видів);

3. Промислові освітлювальні прилади (10 видів);

4. Освітлювальні прилади для стадіонів та спортивних споруд (5 видів);

5. Апаратура та прилади для освітлення мостів та тунелів;

6. Прожектори та потужні фонарі для освітлення аеропортів, вокзалів, площ, гірськолижних курортів.

Останнім часом фірма диверсифікувала виробництво на звукопоглинаючі щити (загорожі) для трас та приміських територій. Основними замовниками (покупцями) продукції фірми в усіх країнах є міністерства (громадських робіт, комунального господарства, транспорту - в залежності від компетенції), що дають приблизно 40% кількості замовлень та муніципалітети (60% заявок).

Налагодження виробництва звукопоглинаючих щитів було обумовлено не тільки тим, що у освітлювальних приладів та у щитів один замовник - міністерства та муніципалітети, а і бажанням керівництва Schreder створити своїй фірмі імідж борця з шумом та забрудненням навколишнього середовища (соціально-орієнтований маркетинг).

Компанія є прибутковою з 1946 року і щорічно виплачує дивіденди своїм акціонерам. В 25-ти структурних підрозділах Schreder по всьому світу (філіали, спільні підприємства) працює 1200 чоловік, з них 400 - в Бельгії.

Пріоритетною стратегією виходу Schreder на зарубіжні ринки є створення спільних підприємств. При заснуванні за кордоном спільного підприємства фірма розглядає внутрішній ринок цієї країни як основний для створеного СП. У заснуванні спільних підприємств Schreder дотримується принципу " Шукаємо партнера, а не країну! ".

У 1994 році фірма мала спільні підприємства в таких регіонах та країнах: Європа, Великобританія, Італія, Іспанія, Нідерланди, Німеччина, Португалія, Угорщина, Україна, Франція, Югославія, Північна Америка Канада, Сполучені Штати Америки, Латинська Болівія, Еквадор, Колумбія, Нікарагуа, Перу, Америка, Азія, Китай, Ліван, Малайзія, Саудівська, Аравія, Азія, Єгипет.

Найближчим часом керівництво фірми планує створення спільних підприємств в Індії, Індонезії та у В'єтнамі.

Створенню спільного підприємства в Україні, яке почало працювати з 1992 року, передував майже чотирьохрічний період ділових переговорів та контактів, що почався зі знайомства представників двох фірм - Schreder та " Vatra" Ternopol - у 1988 році на міжнародній виставці в Угорщині. З 1990 року почалась реальна робота по відкриттю заводу в Тернополі. Тернопільське виробниче об'єднання " Ватра" - у ті роки найбільше в СРСР підприємство по виробництву не тільки промислових та зовнішніх освітлювальних приладів, але і побутових світильників (настільних ламп, бра, люстр). У 1988 році на підприємстві працювало 10 тис.чоловік, у 1994 - 6 тисяч. Чисельність працюючих на спільному підприємстві Vatra Schreder Ternopol становить 70 чоловік.

Внеском бельгійської сторони в спільне підприємство було нове обладнання для виробництва освітлювальної апаратури, а внеском української - 5 тис. м2 виробничих приміщень та додаткове обладнання.

В ході переговорів щодо створення спільного підприємства обидві сторони розраховували на виробництво 200 тис. світильників на рік. З широкого асортименту продукції фірми Schreder для виробництва в Україні були відібрані тільки чотири товари: фонарі для освітлення вулиць типу Z1 та Z2, а також потужні прожектори RT3 та RT4. Фактичні обсяги виробництва на тернопільському СП становили:

1992 рік - 20 тис.одиниць;

1993 рік - 27 тис.одиниць;

1994 рік - 50 тис.одиниць.

За 1989-1993 роки зарубіжні інвестиції Schreder в різні проекти становили 250 млн. BF (7-8 млн.американських доларів). У відкриття заводу в Тернополі Schreder та SBI інвестували понад 4 млн.доларів США. SBI - це Бельгійська корпорація з міжнародного інвестування (Societe Beige d'lnvestissement International).

Рішення, що приймались, щодо підтримки проекту фірми Schreder в Україні, SBI брала до уваги такі позитивні моменти:

• середній розмір проекту як за вартістю, так і за термінами реалізації;

• повне взаєморозуміння з керівництвом Schreder;

• енергійна, оптимістична, конструктивна поведінка керівництва компанії Schreder;

• досвід роботи фірми в різних регіонах світу та в " складних" країнах;

• добре знання свого продукту та досвід його адаптації до вимог зарубіжного ринку;

• імідж поміркованої у фінансових витратах фірми.

Через три роки з початку реалізації проекту створення спільного підриємства в Україні ні Schreder, ні SBI не отримали доходу, на який розраховували, а само СП переживає важкі часи становлення. У 1993 році з метою завантаження виробничих потужностей підприємство виробляло продукцію, яку замовляв Schreder для подальшої реалізації на ринку Індії.

Питання:

1. Чому, на Ваш погляд, " Vatra- Schreder, Ternopol" не досягло обсягів виробництва, які передбачались? Чи можливо було це передбачити?

2. В чому полягає стратегічна помилка (помилки) фірми Schreder?

3. Чи повинна була передбачити такий результат інвестиційна компанія SBI? В чому, на Ваш погляд, полягають її помилки?

 

Завдання для перевірки знань

1. Форма спільного підприємства, за якої національний виробник (продавець) укладає угоду із закордонним виробником на виготовлення своєї продукції, називається:

А) управління за кордоном

Б) спільне володіння;

В) непрямий експорт;

Г) підрядне виробництво.

2. Максимальна гнучкість, тобто здатність адекватно реагувати на зміни бізнес-середовища, характерна для такої форми присутності фірми на зовнішньому ринку, як:

А) експорт;

Б) пряме володіння;

В) спільне підприємство.

3. Основною перевагою непрямого експорту є:

А) вихід на зарубіжний ринок завдяки досвіду та кваліфікації посередника;

Б) економія фінансових ресурсів;

В) можливість передати посереднику частини маркетингових функцій;

Г) незмінність організаційної структури управління.

4. До контрактних форм міжнародного бізнесу не належить:

А) підрядне виробництво;

Б) спільне підприємство;

В) ліцензування.

5. Наявність посередника в експортному ланцюгу:

А) є ознакою прямого експорту;

Б) є ознакою непрямого експорту;

В) може бути ознакою як прямого, так і не прямого експорту.

6. У порівнянні з ліцензуванням, франчайзингу притаманний:

А) більший контроль ринку;

Б) менший ризик;

В) нижчий рівень інтернаціоналізації;

Г) вірні відповіді А та В.

7. Як називається модель виходу на зарубіжний ринок, при якій одна сторона несе відповідальність іншої сторони обмежуються виробництвом:

А) ліцензування;

Б) підрядне виробництво;

В) спільне володіння;

В) непрямий експорт;

Г) підрядне виробництво та непрямий експорт.

8. Модель виходу на зарубіжний ринок, при якій обидві сторони безпосередньо фінансують спільний проект без створення юридичної особи, називається:

А) альянсом;

Б) франчайзингом;

В) спільним підприємством;

Г) управління за контрактом.

9. Складність пошуку надійного партнера, обмежена прибутковість, недостатній контроль, можливість використання інших моделей у цій країні на час дії угоди – це недоліки:

А) прямого експорту;

Б) непрямого експорту;

В) франчайзингу;

Г) управління за контрактом;

Д) підрядне виробництво.

10. Швидкість виходу на ринок, надійність захисту торговельної марки, можливість одночасного виходу на декілька ринків, відсутність або мінімальність витрат, мінімальний політичний ризик – це переваги:

А) інвестування;

Б) спільного виробництва;

В) підрядного виробництва;

Г) управління за контрактом;

Д) франчайзингу;

Є) прямого експорту;

Ж) непрямого експорту.

11. Уникнення проблеми з місцевою власністю, відносно невеликі фінансові та управлінські витрати, швидкий вихід на ринок, контроль над маркетингом, ефективність застосування на малих та захищених ринках – це переваги:

А) управління за контрактом;

Б) спільного виробництва;

В) підрядного виробництва;

Г) прямого експорту.

12. Необхідність, як правило, надання технічної допомоги; складність вибору місцевого партнера: можливість створення конкурента на майбутнє – це основні недоліки:

А) спільного виробництва;

Б) підрядного виробництва;

В) управління за контрактом.






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.