💸 Как сделать бизнес проще, а карман толще?

Тот, кто работает в сфере услуг, знает — без ведения записи клиентов никуда. Мало того, что нужно видеть свое раписание, но и напоминать клиентам о визитах тоже. Проблема в том, что средняя цена по рынку за такой сервис — 800 руб/мес или почти 15 000 руб за год. И это минимальный функционал. Нашли самый бюджетный и оптимальный вариант: сервис VisitTime.
⚡️ Для новых пользователей первый месяц бесплатно. А далее 290 руб/мес, это в 3 раза дешевле аналогов. За эту цену доступен весь функционал: напоминание о визитах, чаевые, предоплаты, общение с клиентами, переносы записей и так далее.
✅ Уйма гибких настроек, которые помогут вам зарабатывать больше и забыть про чувство «что-то мне нужно было сделать».
Сомневаетесь? нажмите на текст, запустите чат-бота и убедитесь во всем сами!

Appendix 5

Об'єктний інфінітивний комплекс (The Objective Infinitive Complex)

У реченні І like Helen to sing this song (Мені подобається, як Оленаспіває цю пісню) інфінітив to sing виражає дію, яку виконує особа, позначена іменником, що стоїть перед інфінітивом – Helen, тобто інфінітив відноситься до іменника, що стоїть перед ним, як присудок до підмета. Отже, Helen to sing являє собою єдине ціле, або синтаксичний комплекс. У реченні цей комплекс виконує роль складного додатка, оскільки на запитання What do I like? відповідь має бути не Helen, a Helen to sing – як Олена співає. Саме тому, що такий комплекс має у своєму складі інфінітив і вживається в функції додатка (object), він називається об'єктним інфінітивним комплексом (Objective Infinitive Complex).

Першою частиною цього комплексу може бути не тільки іменник, як у наведеному реченні, а й особовий займенник в об'єктному відмінку:

І like her to sing. Мені подобається, як вона співає.

Отже, об'єктний інфінітивний комплекс складається з двох частин. Перша частина комплексу – іменник у загальному відмінку або особовий займенник в об'єктному відмінку. Друга частина комплексу – інфінітив, що виражає дію, яку виконує або якої зазнає особа або предмет, позначений іменником чи займенником, що стоїть перед інфінітивом. На українську мову об'єктний інфінітивний комплекс перекладається здебільшого підрядним додатковим реченням. Перша частина комплексу – іменник чи займенник – відповідає підмету підрядного речення, а друга частина – інфінітив – присудку.

Об'єктний інфінітивний комплекс вживається не після будь-якого дієслова, а лише після певних груп дієслів.

1. Об'єктний інфінітивний комплекс вживається після дієслів, що виражають сприймання за допомогою органів чуття: to see бачити; to hear чути; to feel почувати; to watch, to observe спостерігати; to notice помічати. Після цих дієслів інфінітив у об'єктному інфінітивному комплексі вживається без частки to:

She saw Mary cry. Вона побачила, що Мері плаче.

Suddenly I heard her call my name. Раптом я почув, що вона назвала моє ім'я.

They all watched him walk up the hill. Вони всі спостерігали, як він сходив на пагорб.

2. Об'єктний інфінітивний комплекс вживається після дієслів, що виражають бажання, намір, почуття: to want хотіти; to wish, to desire бажати; to like любити, подобатися; to dislike не любити, не подобатися; to hate ненавидіти; to intend мати намір; should/would like хотів би та ін.:

She wanted them to read that book. Вона хотіла, щоб вони прочитали цю книжку.

Не intended me to go with him to the theatre. Він хотів, щоб я пішов з ним до театру.

3. Об'єктний інфінітивний комплекс вживається після дієслів, що виражають думку (погляд), припущення, сподівання: to consider, to believe вважати; to think думати; to find знаходити; to know знати; to expect сподіватися; to suppose припускати та ін. Після дієслів цієї групи (крім to expect) найчастіше вживається інфінітив дієслова to be:

We consider him to be the best pupil of our school. Ми вважаємо його найкращим учнем нашої школи.

Не expected her to return. Він сподівався, що вона повернеться.

4. Об'єктний інфінітивний комплекс вживається після дієслів, що виражають наказ, прохання, дозвіл, пораду. примус: to order наказувати; to ask, to request просити; to allow, to permit дозволяти, to advise, to recommend радити, рекомендувати; to cause, to force, to make примушувати; to let веліти, дозволяти. Після дієслів to make i to let інфінітив вживається без частки to:

We made George work. Ми примусили Джорджа працювати.

Nick's father ordered some water to be put on the stove. Батько Ніка наказав поставити води на плитку.

The teacher allowed us to use dictionaries. Учитель дозволив нам користуватися словниками.

Суб'єктний інфінітивний комплекс (The Subjective Infinitive Complex)

Якщо речення We saw him run to the train (Ми бачили, як він біг до поїзда), до складу якого входить об'єктний інфінітивний комплекс, перетворити на пасивне — Не was seen to run to the train (Бачили, як він біг до поїзда), то інфінітив to run виражатиме дію, яку виконує особа, позначена займенником he. Отже, he і to run утворюють синтаксичний комплекс. Цей комплекс має функцію складного підмета, тому що присудок речення was seen відноситься не лише до займенника he, а до всього комплексу he... to run (як він біг). Через те, що до складу комплексу входить інфінітив, а весь комплекс виконує роль підмета речення (subject), він називається суб’єктним інфінітивним комплексом (Subjective Infinitive Complex). Першою частиною суб'єктного інфінітивного комплексу може бути займенник і іменник у загальному відмінку.

The boy was seen to run there. Бачили, як хлопець біг туди.

Отже, суб'єктний інфінітивний комплекс складається з двох частин. Перша частина комплексу — іменник у загальному відмінку або особовий займенник у називному відмінку. Друга частина комплексу — інфінітив, що виражає дію, яку виконує або якої зазнає особа або предмет, позначений іменником або займенником. Перекладається суб'єктний інфінітивний комплекс з присудка, який в українській мові перетворюється на неозначено-особове або безособове головне речення. Особливістю суб'єктного інфінітивного комплексу є те, що перша і друга його частини відокремлені одна від одної присудком речення (в наведеному прикладі was seen).

Суб'єктний інфінітивний комплекс вживається з певними групами дієслів.

1. Суб'єктний інфінітивний комплекс вживається з дієсловами to say говорити і to report повідомляти у пасивному стані:

Не is said to write a new novel. Кажуть, що він пише новий роман.

The delegation is reported to have arrived in Geneva. Повідомляють, що делегація прибула до Женеви.

This text-book is said to be printed in Lviv. Кажуть, що цей підручник друкується у Львові.

2. Суб'єктний інфінітивний комплекс вживається з дієсловами (в пасивному стані), що означають думку (погляд), припущення, сподівання: to think думати; to know знати, to consider вважати, to believe вірити, to suppose припускати, to expect сподіватися та ін.: The meeting is expected to begin this morning. Сподіваються, що збори почнуться сьогодні вранці.

I was supposed to meet him. Передбачалося, що я зустріну його.

Не was thought to have gone. Думали, що він пішов.

3. Суб'єктний інфінітивний комплекс вживається з дієсловами (в пасивному стані), що виражають сприймання за допомогою органів чуття — to see, to hear, to feel, to notice, to observe, to watch:

Birds were heard to sing in the garden. Було чути, як співають пташки у саду.

Не was seen to enter the house. Бачили, як він входив у будинок.

4. Суб'єктний інфінітивний комплекс вживається з дієсловами (в пасивному стані), що виражають наказ, прохання, дозвіл, примус: to order наказувати; to ask, to request просити, to allow, to permit дозволяти; to make, to cause, to force примушувати:

They were ordered to leave the hall. Їм наказали залишити зал.

He was made to put on his coat. Його примусили надягнути пальто.

Примітка. У суб'єктному інфінітивному комплексі інфінітив вживається з часткою to після всіх дієслів.

5. Суб'єктний інфінітивний комплекс вживається з дієсловами to seem, to appear здаватися, to happen, to chance траплятися; to turn out, to prove виявлятися:

He seemed to be thinking about something. Здавалося, що він про щось думає.

She seemed not to listen to him. Здавалося, що вона не слухає його.

She didn't seem to have heard what I said. Здавалося, що вона не чула, що я сказав.

Her mother had chanced to look into her room. Мати випадково заглянула в її кімнату.

6. Суб'єктний інфінітивний комплекс вживається зі словосполученнями to be sure, to be certain, to be likely, to be unlikely:

We are not likely to meet often. Навряд, чи нам доведеться часто зустрічатися.

Не is certain to be sleeping. Він, напевно, зараз спить.

We are sure to learn of it. Ми, напевно, дізнаємося про це.

Об'єктний дієприкметниковий комплекс ( The Objective Participle Complex)

В англійській мові дієприкметник, як і інфінітив, утворює синтаксичні комплекси з іменниками та займенниками. Дієприкметник входить до складу трьох комплексів: об'єктного дієприкметникового комплексу (the Objective Participle Complex), суб'єктного дієприкметникового комплексу (the Subjective Participle Complex) та незалежного дієприкметникового комплексу (the Absolute Participle Complex).

Об'єктний дієприкметниковий комплекс складається з двох частин. Перша частина комплексу –– іменник у загальному відмінку або особовий займенник в об'єктному відмінку. Друга частина –– дієприкметник, що виражає дію, яку виконує або якої зазнає особа або предмет, позначений іменником або займенником. Другою частиною цього комплексу може бути Present Participle і Past Participle:

І saw him walking in the garden. Я бачив, як він гуляв у саду.

І saw the window broken. Я побачив, що вікно розбите.

У реченні об'єктний дієприкметниковий комплекс виконує функцію складного додатка (Complex Object) після дієслів to see, to hear, to feel, to watch, to notice, to find, to observe:

I saw her coming out just now. Я бачив, як вона тільки що виходила.

І watched the snow falling. Я спостерігав, як падає сніг.

She found the old man and his granddaughter sitting at breakfast. Вона застала старого чоловіка з онукою за сніданком.

I saw the mild eye of the old doctor turned upon me for a moment. Я побачив лагідний погляд старого лікаря, на хвилину звернений до мене.

Об'єктний дієприкметниковий комплекс з Present Participle після дієслів, що означають сприймання за допомогою органів чуття, дуже близький за значенням до об'єктного інфінітивного комплексу. Різниця між І saw them play football і I saw them playing football полягає в тому, що в першому реченні (з інфінітивом) лише констатується факт, тоді як у другому (з дієприкметником) дія виражається як процес (я бачив, як сааме це відбувалося).

Об'єктний дієприкметниковий комплекс вживається з дієсловами, що виражають бажання, а також процеси мислення. З цими дієсловами вживається лише Past Participle:

І want him changed. Я хочу, щоб він змінився.

Margaret considered herself deceived. Маргарет вважала себе одуреною.

Об'єктний дієприкметниковий комплекс з Past Participle вживається після дієслів to have і to get і виражає дію: а) що виконується не особою, позначеною підметом, а кимсь іншим для неї; б) якої зазнає особа, позначена підметом:

She had her hair done. Їй зробили зачіску.

Have you had a photo taken? Вас сфотографували?

I must have my watch repaired. Мені треба полагодити годинник (віддати у ремонт).

Суб'єктний дієприкметниковий комплекс (The Subjective Participle Complex)

Суб'єктний дієприкметниковий комплекс складається з двох частин. Перша частина комплексу –– іменник у загальному відмінку або особовий займенник у називному відмінку. Друга частина –– дієприкметник (Present Participle), що виражає дію, яку виконує особа або предмет, позначені першою частиною комплексу:

A plane was heard flying high in the sky. Було чути, як високо в небі летів літак.

Суб'єктний дієприкметниковий комплекс вживається переважно з дієсловами, які виражають сприймання за допомогою органів чуття (to see, to hear, to feel, to watch, to notice, to observe у пасивному стані) і виконують у реченні роль присудка, який ставиться між першою і другою частиною комплексу.

З дієсловами to consider, to believe вважати; to find знаходити іноді вживається суб'єктний дієприкметниковий комплекс з Past Participle:

The work was considered finished. Роботу вважали закінченою.

У реченні суб'єктний дієприкметниковий комплекс виконує функцію складного підмета.

Незалежний дієприкметниковий комплекс (The Absolute Participle Complex)

В українській мові підрядне обставинне речення (наприклад, часу або причини) може бути замінене дієприслівниковим зворотом, якщо в головному і підрядному реченнях підмет той самий, хоч в одному з них він може бути виражений іменником, а в другому –– відповідним особовим займенником.

В англійській мові заміна обставинного підрядного речення зворотом з Participle можлива і тоді, коли в головному і підрядному реченнях підмети різні.

У незалежному дієприкметниковому комплексі можуть вживатися всі форми Participle. У реченні незалежний дієприкметниковий комплекс виконує функції обставини (часу, причини, способу дії, умови):

The rain having stopped, we went home. Коли дощ ущух, ми пішли додому.

The day being very fine, she went for a walk. Оскільки день був дуже гарний, вона пішла на прогулянку.

Weather permitting, we'll spend our day off in the forest. Якщо дозволить погода, ми проведемо вихідний день у лісі.

Незалежний дієприкметниковий комплекс може вводитись прийменником with. Такий комплекс вживається у функції обставини способу дії або супровідних обставин і перекладається на українську мову здебільшого самостійним реченням або дієприслівниковим зворотом:

She was sitting on the ground, with her head and one arm lying on a chair. Вона сиділа долі, а голова її і одна рука лежали на стільці.

He was standing, with his arms crossed and his head bent. Він стояв, схрестивши руки і опустивши голову.