Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Заява про видачу патенту






5.1. Заяву про видачу патенту України на винахід (корисну модель) слід подавати українською мовою за формою, яка наведена в додатку 1 до Правил. Якщо відомості не можуть бути повністю розміщені за браком місця у відповідних графах, то їх наводять на додатковому аркуші за тією самою формою із зазначенням у відповідній графі заяви - " див. на окремому аркуші".

 

(пункт 5.1 розділу 5 із змінами, внесеними згідно з

наказом Міністерства освіти і науки України від 26.02.2004 р. N 154)

 

5.2. Графи з кодами (21), (22), що розташовані у верхній частині заяви, заявником не заповнюються, вони призначені для зазначення реквізитів заявки після її подання до Установи.

 

5.3. Пункт 5.3 розділу 5 виключено

 

(згідно з наказом Міністерства

освіти і науки України від 26.02.2004 р. N 154)

 

5.4. Графи з кодами (86) і (87) заповнюються у випадку прийняття міжнародної заявки, що містить зазначення України, на експертизу. За кодом (86) зазначають реєстраційний номер та дату подання міжнародної заявки, установлені відомством-одержувачем. У графі за кодом (87) зазначаються номер і дата міжнародної публікації міжнародної заявки.

 

(пункт 5.4 розділу 5 із змінами, внесеними згідно з

наказом Міністерства освіти і науки України від 26.02.2004 р. N 154)

 

5.5. У графі, що містить прохання видати патент України, необхідно зазначити, який різновид патенту просить видати заявник, зробивши у відповідній клітинці позначку " Х".

 

За кодом (71) для фізичної особи (фізичних осіб) зазначають повне ім'я, місце проживання; для юридичної особи (юридичних осіб) зазначають повне найменування (згідно з установчими документами), місцезнаходження.

 

Якщо заявником є винахідник, декілька винахідників чи всі винахідники, то їх місце проживання наводять на звороті заяви у графі за кодом (72).

 

Для іноземної особи здійснюється транслітерація (передача транскрипційних знаків певної мови літерами української абетки) повного імені або найменування зазначеної особи. Після українського зазначення наводять у дужках ці самі відомості мовою оригіналу. Місце проживання або місцезнаходження заявника (за потреби) наводять мовою оригіналу і зазначають код держави згідно із стандартом ВОІВ ST.3.

 

Для заявників - юридичних осіб України зазначають код відповідно до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ), для заявників, що проживають чи мають постійне місцезнаходження за межами України, зазначають код держави згідно із стандартом ВОІВ ST.3.

 

Якщо заявників декілька, то зазначені відомості наводяться для кожної особи окремо.

 

5.6. Якщо заявник має підстави скористатися правом пріоритету попередньої заявки відповідно до статті 15 Закону, то у відповідній клітинці заяви необхідно зробити позначку " Х" і зазначити номер та дату подання попередньої заявки. Відомості про попередню заявку, подану в державі - учасниці Паризької конвенції, наводять за кодами (31), (32), (33). За кодом (33) зазначають код держави, до якої подано попередню заявку, відповідно до стандарту ВОІВ ST.3. Відомості про попередню заявку, подану до Установи, наводять за кодом (66). Відомості про попередню заявку, з якої виділено цю заявку, наводять за кодом (62). Якщо попередніх заявок декілька, то наводять відомості щодо кожної заявки. Відомості про заявку, додаткові матеріали до якої оформлені відповідно до частини 7 статті 16 Закону як ця заявка, наводять за кодом (62).

 

(пункт 5.6 розділу 5 із змінами, внесеними згідно з

наказом Міністерства освіти і науки України від 26.02.2004 р. N 154)

 

5.7. За кодом (54) наводять повну назву винаходу (групи винаходів) чи корисної моделі, яка повинна збігатися з назвою, наведеною в описі.

 

5.8. За кодом (98) зазначають адресу для листування між заявником та Укрпатентом, повне ім'я або найменування адресата. Листування може здійснюватись за будь-якою зручною для заявника адресою на території України. За наявності телефону, факсу чи іншого засобу зв'язку їх вказують.

 

5.9. Якщо заявник користується послугами представника, то за кодом (74) зазначають повне ім'я та реєстраційний номер представника у справах інтелектуальної власності або повне ім'я іншої довіреної особи.

 

(пункт 5.9 розділу 5 із змінами, внесеними згідно з

наказом Міністерства освіти і науки України від 26.02.2004 р. N 154)

 

5.10. Якщо заявник бажає прискорити публікацію заявки, у відповідній клітинці треба зробити позначку " Х".

 

5.11. Розділ заяви " Перелік документів, що додаються" заповнюють за допомогою позначок " Х" у відповідних клітинках із зазначенням кількості примірників і аркушів кожного документа. У клітинці " інші документи", якщо такі є в матеріалах заяви, необхідно зазначити назву документа.

 

(пункт 5.11 розділу 5 із змінами, внесеними згідно з

наказом Міністерства освіти і науки України від 26.02.2004 р. N 154)

 

5.12. Якщо право на подання заявки й одержання патенту передано винахідником чи роботодавцем правонаступнику, то в графі " Підстави щодо виникнення права на подання заявки і одержання патенту" відповідну підставу зазначають позначкою " Х". Якщо заявником (заявниками) є єдиний винахідник чи всі винахідники, то ця графа не заповнюється.

 

5.13. За кодом (72) наводять дані про винахідника (винахідників): повне ім'я та місце проживання. Для іноземного винахідника здійснюється транслітерація (передача транскрипційних знаків певної мови літерами української абетки) повного імені і поряд, у дужках, ці самі дані мовою оригіналу, а замість його місця проживання проставляють назву держави та її код згідно із стандартом ВОІВ ST.3. Якщо винахідники є заявниками, то вони проставляють підписи у правій графі.

 

5.14. Якщо винахідник (винахідники) не бажає (бажають) бути згаданим (згаданими) у публікації відомостей про заявку та (або) відомостей про видачу патенту, то у відповідній графі заяви робиться про це запис, що підписується винахідником (винахідниками), який (які) не бажає (бажають) бути згаданим (згаданими).

 

5.15. Заповнення останньої графи заяви " Підпис(и) заявника(ів)" є обов'язковим, крім випадку, коли всі заявники є винахідниками і їх підписи проставлені в графі за кодом (72).

 

Якщо заявником є юридична особа, то заяву підписує особа, що має на це повноваження. Підпис складається з повного найменування посади особи, яка підписує заяву, особистого підпису, ініціалів, прізвища і скріплюється печаткою. Особистий підпис може бути власноручним, принтерним (у вигляді виведеної з комп'ютера друкованої копії) або штамповим.

 

(абзац другий пункту 5.15 розділу 5 із змінами, внесеними згідно з

наказом Міністерства освіти і науки України від 26.02.2004 р. N 154)

 

Якщо заявник доручив ведення справ за заявкою представнику, то останній може ставити свій підпис замість заявника.

 

(абзац третій пункту 5.15 розділу 5 із змінами, внесеними згідно з

наказом Міністерства освіти і науки України від 26.02.2004 р. N 154)

 

У цій графі також проставляють дату підпису.

 

Якщо будь-які відомості наводять на додатковому аркуші, то його треба підписати в такому самому порядку.

 

6. Опис винаходу (корисної моделі)

6.1. Призначення опису

 

Опис повинен розкривати суть винаходу (корисної моделі) настільки ясно і повно, щоб його (її) міг здійснити фахівець у зазначеній галузі.

 

Опис необхідно викладати в порядку, зазначеному в Правилах.

 

6.2. Структура опису

 

6.2.1. Опис починається із зазначення індексу рубрики діючої редакції МПК, до якої належить винахід (корисна модель), назви винаходу і містить такі розділи:

 

галузь техніки, до якої належить винахід (корисна модель);

 

рівень техніки;

 

суть винаходу (корисної моделі);

 

перелік фігур креслення (якщо на них є посилання в описі);

 

відомості, які підтверджують можливість здійснення винаходу (корисної моделі).

 

6.2.2. Для кращого розуміння і більш стислого викладення опису дозволяється інша послідовність наведення розділів або їх частин, якщо цього вимагає характер винаходу (корисної моделі).

 

(пункт 6.2.2 розділу 6 із змінами, внесеними згідно з

наказом Міністерства освіти і науки України від 26.02.2004 р. N 154)

 

6.2.3. Не допускається заміна розділу опису в цілому або його частини посиланням на інформаційне джерело, що містить необхідні відомості, навіть якщо це опис до раніше поданої заявки чи опис до охоронного документа.

 

6.3. Назва винаходу (корисної моделі) повинна відповідати суті винаходу (корисної моделі) і, як правило, характеризувати його (її) призначення.

 

Назву винаходу (корисної моделі) слід викладати в однині.

 

Винятки складають:

 

назви, які не вживаються в однині;

 

назви винаходів (корисних моделей), що є хімічними сполуками, охопленими загальною структурною формулою.

 

(абзац п'ятий пункту 6.3 розділу 6 із змінами, внесеними згідно з

наказом Міністерства освіти і науки України від 26.02.2004 р. N 154)

 

Назва групи винаходів, що є об'єктами, один з яких призначений для одержання (виготовлення), здійснення або використання іншого, повинна містити повну назву одного винаходу і скорочену - іншого.

 

Назва групи винаходів, що є об'єктами, один з яких призначений для використання в іншому, повинна містити повні назви винаходів, які входять до групи.

 

Назва групи винаходів, що є варіантами, повинна містити назву одного об'єкта групи із зазначенням у дужках слова " варіанти".

 

6.4. Галузь техніки, до якої належить винахід (корисна модель)

 

У цьому розділі зазначають галузь техніки, до якої належить винахід (корисна модель), а також, за потреби, галузь застосування винаходу (корисної моделі). Якщо таких галузей декілька, то зазначають ті з них, які мають перевагу.

 

6.5. Рівень техніки

 

6.5.1. У розділі " Рівень техніки" наводять рівень техніки, відомий заявнику, і який можна вважати корисним для розуміння винаходу (корисної моделі) і його (її) зв'язку з відомим рівнем.

 

Зокрема, наводять дані про відомі заявнику аналоги винаходу (корисної моделі) з виділенням серед них аналога, найбільш близького за сукупністю ознак до винаходу (корисної моделі).

 

6.5.2. Аналог винаходу (корисної моделі) - це засіб того самого призначення, який відомий з джерел, що стали загальнодоступними до дати подання заявки до Установи, або, якщо заявлено пріоритет, до дати пріоритету, і характеризується сукупністю ознак, подібних до сукупності суттєвих ознак винаходу (корисної моделі).

 

Якщо аналогів декілька, то останнім описують найближчий аналог.

 

При описуванні кожного з аналогів наводять бібліографічні дані джерела інформації, де він розкритий, його ознаки із зазначенням тих з них, що збігаються з суттєвими ознаками винаходу (корисної моделі), що заявляється, та зазначають відомі заявнику причини, що перешкоджають одержанню очікуваного технічного результату.

 

Для виявлення та обґрунтування причин, що перешкоджають при використанні найближчого аналога одержанню очікуваного технічного результату, необхідно проаналізувати технічні властивості аналога, обумовлені сукупністю притаманних йому ознак, характер виявлення цих властивостей при його використанні і показати їх недостатність для досягнення очікуваного технічного результату.

 

6.5.3. При описуванні групи винаходів відомості про аналоги наводять для кожного винаходу.

 

6.6. Суть винаходу (корисної моделі)

 

6.6.1. Суть винаходу (корисної моделі) виражається сукупністю суттєвих ознак, достатніх для досягнення технічного результату, який забезпечує винахід (корисна модель).

 

Ознаки належать до суттєвих, якщо вони впливають на технічний результат, якого можна досягти, тобто перебувають у причинно-наслідковому зв'язку із зазначеним результатом.

 

6.6.2. У цьому розділі детально розкривають технічну задачу, на вирішення якої направлений винахід (корисна модель), та технічний результат, якого можна досягти при здійсненні винаходу (корисної моделі).

 

Технічна задача, як правило, полягає у створенні об'єкта, характеристики якого відповідають заданим вимогам. Цим об'єктом може бути пристрій, спосіб тощо.

 

6.6.3. Під технічним результатом розуміють виявлення нових властивостей або покращання характеристик відомих властивостей об'єкта винаходу (корисної моделі), що можуть бути одержані при здійсненні винаходу (корисної моделі).

 

Технічний результат може бути виражений, наприклад, у зменшенні чи збільшенні крутного моменту, у зниженні чи підвищенні коефіцієнта тертя, зменшенні чи збільшенні частоти або амплітуди коливань, у зменшенні спотворювань сигналу, у структурному перетворенні в процесі кристалізації, у поліпшенні контакту робочого органу із середовищем тощо.

 

Технічним результатом може бути одержання технічних засобів певного призначення уперше.

 

(абзац третій пункту 6.6.3 розділу 6 із змінами, внесеними згідно з

наказом Міністерства освіти і науки України від 26.02.2004 р. N 154)

 

Рекомендується навести також й інші відомі заявнику види технічного результату, одержання яких забезпечує винахід (корисна модель), у тому числі і в конкретних формах його використання.

 

Для групи винаходів зазначені відомості, у тому числі і стосовно технічного результату, наводяться для кожного винаходу.

 

У цьому розділі, якщо це можливо, обґрунтовують причинно-наслідковий зв'язок між ознаками винаходу (корисної моделі) й очікуваним технічним результатом.

 

(абзац шостий пункту 6.6.3 розділу 6 із змінами, внесеними згідно з

наказом Міністерства освіти і науки України від 26.02.2004 р. N 154)

 

6.7. Перелік фігур креслення

 

У цьому розділі опису, крім переліку фігур, наводять стислі пояснення того, що зображено на кожній з них.

 

Якщо суть винаходу (корисної моделі) пояснюють інші ілюстративні матеріали (наприклад, фотографії), то наводять стисле пояснення їх змісту.

 

(абзац третій пункту 6.7 розділу 6 із змінами, внесеними згідно з

наказом Міністерства освіти і науки України від 26.02.2004 р. N 154)

 

Таблиці нумерують окремо.

 

6.8. Відомості, які підтверджують можливість здійснення винаходу (корисної моделі)

 

6.8.1. У цьому розділі розкривають можливість одержання зазначеного в розділі " Суть винаходу (корисної моделі)" технічного результату при здійсненні винаходу (корисної моделі).

 

6.8.2. Можливість здійснення винаходу (корисної моделі), суть якого(ої) характеризують з використанням ознаки, яку подано загальним поняттям, зокрема, на рівні функціонального узагальнення, підтверджують або описом засобу для реалізації цієї ознаки безпосередньо в матеріалах заявки, або посиланням на відомість такого засобу чи методів його одержання.

 

(пункт 6.8.2 розділу 6 із змінами, внесеними згідно з

наказом Міністерства освіти і науки України від 26.02.2004 р. N 154)

 

6.8.3. Якщо для характеристики винаходу (корисної моделі) використовують виражені у вигляді інтервалу значень кількісні ознаки, то у прикладах здійснення винаходу (корисної моделі) мають бути наведені відомості, що підтверджують можливість одержання технічного результату у межах зазначеного інтервалу.

 

(пункт 6.8.3 розділу 6 із змінами, внесеними згідно з

наказом Міністерства освіти і науки України від 26.02.2004 р. N 154)

 

6.9. Підпис

 

Опис винаходу (корисної моделі) підписують у тому самому порядку, що й заяву про видачу патенту.

 

(абзац другий пункту 6.9 розділу 6 із змінами, внесеними згідно з

наказом Міністерства освіти і науки України від 26.02.2004 р. N 154)

 

7. Формула винаходу (корисної моделі)

7.1. Призначення формули винаходу (корисної моделі) і вимоги до формули

 

7.1.1. Формула винаходу (корисної моделі) призначена для визначення обсягу правової охорони, яка надається патентом.

 

(пункт 7.1.1 розділу 7 із змінами, внесеними згідно з

наказом Міністерства освіти і науки України від 26.02.2004 р. N 154)

 

7.1.2. Формула винаходу (корисної моделі) повинна виражати його (її) суть і викладатися ясно та стисло.

 

(пункт 7.1.2 розділу 7 із змінами, внесеними згідно з

наказом Міністерства освіти і науки України від 26.02.2004 р. N 154)

 

7.1.3. Формула винаходу (корисної моделі) визнається такою, що виражає суть винаходу (корисної моделі), якщо вона містить сукупність його (її) суттєвих ознак, достатню для досягнення зазначеного заявником технічного результату.

 

(пункт 7.1.3 розділу 7 із змінами, внесеними згідно з

наказом Міністерства освіти і науки України від 26.02.2004 р. N 154)

 

7.1.4. Формула винаходу (корисної моделі) повинна базуватися на описі й характеризувати винахід (корисну модель) тими самими поняттями, що містить опис винаходу (корисної моделі).

 

7.1.5. Ознаки винаходу (корисної моделі) у формулі винаходу (корисної моделі) викладають таким чином, щоб забезпечити можливість їх ідентифікації, тобто однозначного розуміння їх змісту фахівцем на основі відомого рівня техніки.

 

7.1.6. Якщо заявка містить креслення, то для кращого розуміння ознак, зазначених у формулі винаходу (корисної моделі), у їх взаємозв'язку з відповідними позиціями на кресленнях допускається після зазначення ознаки у формулі винаходу (корисної моделі) проставляти відповідні позиції в дужках. При цьому зазначення позиції не обмежує обсяг правової охорони, що визначається формулою.

 

7.1.7. Характеристика ознаки винаходу (корисної моделі) у формулі винаходу (корисної моделі) не може бути замінена посиланням на опис чи креслення. Заміна допускається у виняткових випадках, коли неможливо виразити ознаку інакше. Заявник повинен показати, що така необхідність існує.

 

7.1.8. Ознаку винаходу (корисної моделі) доцільно характеризувати загальним поняттям (що виражає функцію, властивість тощо), яке охоплює різні окремі форми його реалізації, якщо саме ці характеристики, які містяться в загальному понятті, забезпечують у сукупності з іншими ознаками досягнення зазначеного заявником технічного результату.

 

Якщо таке поняття відсутнє або узагальнення неправомірне, то ознака винаходу (корисної моделі) може бути виражена як альтернатива.

 

Ознака винаходу (корисної моделі) може бути виражена як альтернатива за умови, що така ознака при будь-якому зазначеному в альтернативі виборі у сукупності з іншими ознаками забезпечує досягнення одного і того самого технічного результату.

 

7.2. Структура формули винаходу (корисної моделі)

 

Формула винаходу (корисної моделі) може бути одноланковою чи багатоланковою і включати відповідно один або декілька пунктів.

 

7.2.1. Одноланкову формулу винаходу (корисної моделі) застосовують для характеристики одного винаходу (корисної моделі) сукупністю суттєвих ознак, які не мають розвитку чи уточнення щодо окремих випадків його виконання або використання.

 

7.2.2. Багатоланкову формулу винаходу (корисної моделі) застосовують для характеристики одного винаходу (корисної моделі) з розвитком і (або) уточненням сукупності його (її) ознак стосовно деяких випадків виконання і використання винаходу (корисної моделі) або для характеристики групи винаходів.

 

7.2.3. Багатоланкова формула, що характеризує один винахід (корисну модель), має один незалежний пункт і наступний (наступні) за ним залежний (залежні) пункт (пункти).

 

7.2.4. Багатоланкова формула, що характеризує групу винаходів, має декілька незалежних пунктів, кожний з яких характеризує один з винаходів групи. При цьому кожний з винаходів групи може бути охарактеризований із залученням залежних пунктів, підпорядкованих відповідному незалежному пункту.

 

7.2.5. При складанні багатоланкової формули дотримуються таких правил:

 

незалежні пункти, як правило, не повинні містити посилань на інші пункти формули, однак такі посилання допускаються, якщо вони дають змогу викласти даний незалежний пункт без повторення в ньому повністю змісту інших пунктів;

 

залежні пункти формули групуються разом з тим незалежним пунктом, якому вони підпорядковані, у тому числі, коли для характеристики різних винаходів групи залучаються залежні пункти однакового змісту;

 

пункти багатоланкової формули винаходу (корисної моделі) нумеруються арабськими цифрами, починаючи з 1 (у порядку їх викладення).

 

7.3. Складання формули винаходу (корисної моделі)

 

7.3.1. Пункт формули винаходу (корисної моделі) складається, як правило, з обмежувальної частини, яка включає ознаки винаходу (корисної моделі), які збігаються з ознаками найближчого аналога, у тому числі родове поняття, що характеризує призначення об'єкта, та відмітної частини, яка включає ознаки, що відрізняють винахід (корисну модель) від найближчого аналога.

 

(абзац перший пункту 7.3.1 розділу 7 із змінами, внесеними згідно з

наказом Міністерства освіти і науки України від 26.02.2004 р. N 154)

 

Обмежувальна й відмітна частини пункту формули відокремлюються одна від одної виразом " який (яка, яке) відрізняється тим, що...".

 

Без поділу на обмежувальну й відмітну частини, зокрема, складають формулу винаходу (корисної моделі), яка характеризує:

 

(абзац третій пункту 7.3.1 розділу 7 із змінами, внесеними згідно з

наказом Міністерства освіти і науки України від 26.02.2004 р. N 154)

 

індивідуальну сполуку;

 

штам мікроорганізму, культуру клітин рослин і тварин;

 

нове застосування відомого продукту чи процесу;

 

(абзац шостий пункту 7.3.1 розділу 7 в редакції наказу

Міністерства освіти і науки України від 26.02.2004 р. N 154)

 

винахід (корисну модель), що не має аналогів.

 

(абзац сьомий пункту 7.3.1 розділу 7 із змінами, внесеними згідно з

наказом Міністерства освіти і науки України від 26.02.2004 р. N 154)

 

Формулу (або кожний пункт багатоланкової формули) викладають одним реченням.

 

7.3.2. Незалежний пункт формули винаходу (корисної моделі) повинен стосуватися лише одного винаходу (однієї корисної моделі) або групи винаходів, заявлених як альтернатива.

 

(абзац перший пункту 7.3.2 розділу 7 із змінами, внесеними згідно з

наказом Міністерства освіти і науки України від 26.02.2004 р. N 154)

 

У незалежний пункт формули винаходу чи корисної моделі (або в кожний незалежний пункт формули, що характеризує групу винаходів) включають сукупність ознак, достатніх для досягнення технічного результату. Зазначена сукупність ознак визначає обсяг правової охорони.

 

7.3.3. При складанні незалежного пункту формули слід ураховувати, що сукупність ознак, достатніх для досягнення технічного результату, повинна бути передана певним набором ознак, властивих цьому об'єкту.

 

7.3.4. Незалежний пункт формули винаходу (корисної моделі) не визнається таким, що стосується одного винаходу (корисної моделі), якщо він містить:

 

(абзац перший пункту 7.3.4 розділу 7 із змінами, внесеними згідно з

наказом Міністерства освіти і науки України від 26.02.2004 р. N 154)

 

викладені як альтернатива ознаки, які не забезпечують одержання того самого технічного результату, або викладені як альтернатива групи ознак, причому кожна з альтернативних груп включає кілька функціонально самостійних ознак (вузол або деталь пристрою; операція способу, речовина, матеріал або прилад, застосовані в способі; інгредієнт композиції і т. ін.), у тому числі, коли вибір однієї з таких альтернативних ознак залежить від вибору, який зроблено щодо іншої (інших) ознаки (ознак);

 

характеристику винаходів, які стосуються об'єктів різного виду чи сукупності засобів, кожний з яких має своє власне призначення, а в цілому зазначена сукупність не реалізує спільного призначення.

 

7.3.5. До залежного пункту формули винаходу (корисної моделі) включають ознаки, що розвивають чи уточнюють сукупність ознак, зазначену в незалежному пункті формули, у тому числі шляхом розвитку чи уточнення окремих ознак цієї сукупності, та необхідні лише в окремих випадках виконання винаходу (корисної моделі) або його (її) використання.

 

7.3.6. Обмежувальна частина залежного пункту формули включає родове поняття, що відображає призначення винаходу (корисної моделі), викладене, як правило, скорочено в порівнянні з наведеним у незалежному пункті, і містить посилання на незалежний пункт і/або залежний (залежні) пункт (пункти), якого (яких) він стосується.

 

7.3.7. Підпорядкованість залежних пунктів незалежному може бути безпосередньою і опосередкованою, тобто з посиланням на один або декілька залежних пунктів.

 

7.3.8. Безпосередню підпорядкованість залежного пункту застосовують тоді, коли для характеристики винаходу (корисної моделі) в окремому випадку його виконання чи використання поряд із ознаками цього пункту необхідні лише ознаки, зазначені в незалежному пункті формули.

 

(пункт 7.3.8 розділу 7 із змінами, внесеними згідно з

наказом Міністерства освіти і науки України від 26.02.2004 р. N 154)

 

7.3.9. Опосередковану підпорядкованість залежного пункту незалежному застосовують, якщо для зазначеної характеристики, окрім ознак незалежного пункту формули, необхідні ще й ознаки одного чи кількох інших залежних пунктів формули.

 

7.3.10. При підпорядкованості залежного пункту декільком пунктам формули посилання на них зазначають з використанням альтернативи.

 

7.3.11. У залежному пункті формули, що характеризує один об'єкт, в усіх випадках під поняттям " Пристрій за п. 1" розуміють повний зміст першого пункту формули, а саме сукупність усіх без винятку ознак, наведених у його обмежувальній та відмітній частинах.

 

7.3.12. Якщо залежний пункт сформульовано таким чином, що має місце заміна або вилучення ознаки незалежного пункту формули, якому він підпорядкований, то залежний пункт не може бути визнаний таким, що разом із зазначеним незалежним пунктом характеризує один винахід (корисну модель).

 

(пункт 7.3.12 розділу 7 із змінами, внесеними згідно з

наказом Міністерства освіти і науки України від 26.02.2004 р. N 154)

 

7.4. Підпис

 

Формулу винаходу (корисної моделі) підписують у тому самому порядку, що й заяву про видачу патенту.

 

(абзац другий пункту 7.4 розділу 7 із змінами, внесеними згідно з

наказом Міністерства освіти і науки України від 26.02.2004 р. N 154)

 






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.