Главная страница Случайная страница Разделы сайта АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Дієслово may
Дієслово may має дві форми: теперішній час may і минулий час might. Але в значенні минулого часу дійсного способу форма might вживається дуже рідко, головним чином у підрядних реченнях за правилом послідовності часів:
Дієслово may найчастіше виражає припущення з відтінком сумніву, невпевненості. У цьому значенні may вживається у стверджувальних і заперечних реченнях з усіма формами інфінітива. Indefinite Infinitive з дієсловом may зазвичай виражає дію, що стосується майбутнього часу:
Сполучення may з Continuous Infinitive виражає припущення, що дія відбувається в момент мовлення:
Якщо дієслово не вживається в формі Continuous, то дія, що стосується теперішнього часу, позначається формою Indefinite Infinitive:
Perfect Infinitive вказує на те, що припущення в даному випадку стосується лише минулого часу:
Дієслово may, як і can, вживається, щоб висловити можливість виконати дію, що залежить від певних обставин. У цьому значенні may вживається лише у стверджувальних реченнях з неозначеним інфінітивом:
Форма might у цьому значенні вживається як Subjunctive II.
Перфектний інфінітив після might вказує на те, що дія, яка могла б відбутися, не відбулася:
Дієслово may з неозначеним інфінітивом вживається для вираження дозволу:
Форма might вживається в питальних реченнях, щоб висловити ввічливе прохання:
Заперечна форма may not означає заборону, але вона рідко вживається. У таких випадках зазвичай вживається заперечна форма дієслова must (іноді can):
Дозвіл або заборону можна виразити також за допомогою словосполучень to be allowed і to be permitted, які вживаються замість may стосовно дії у минулому або майбутньому часі:
Для висловлення докору, несхвалення, осуду, зазвичай, вживається лише форма might:
Perfect Infinitive після форми might виражає докір з приводу того, що дія не відбулася в минулому.
|