Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






СТАТТЯ 39Заходи щодо охорони спадщини






1. Органи однієї Договірної Сторони приймають відповідно до свого законодавства заходи, необхідні для охорони спадкового майна, що знаходиться на його території, залишене громадянином іншої Договірної Сторони.

2. Органи, які відповідають за вжиття заходів щодо охорони спадщини, після смерті громадянина іншої Договірної Сторони зобов'язані негайно повідомити консула цієї Договірної Сторони про смерть спадкодавця і про осіб, які заявили про свої права на спадщину, про відомі їм обставини, що стосуються осіб, які мають право на спадщину і % про місце їх перебування, про наявність заповіту, про розмір і вартість спадщини, а також про те, які вжиті заходи щодо охорони спадщини.

3. За вимогою дипломатичного представництва або консульської установи йому передається спадкове рухоме майно та документи померлого.

Висновок: Якщо спадкодавець, якому належало майно на території України, мав останнє місце проживання на території іноземної держави, місце відкриття спадщини визначається на підставі Закону України «Про міжнародне приватне право».

Відповідно до статті 70 Закону України «Про міжнародне приватне право» спадкові відносини регулюються з урахуванням положень статей 71, 72 цього Закону правом держави, у якій спадкодавець мав останнє місце проживання, за винятком, якщо спадкодавцем не обрано в заповіті право держави, громадянином якої він був. У разі, якщо після складання заповіту його громадянство змінилося, вибір права спадкодавцем буде недійсним.

Стаття 71 Закону України «Про міжнародне приватне право» встановлює, що спадкування нерухомого майна регулюється правом держави, на території якої знаходиться це майно, а майна, яке підлягає державній реєстрації в Україні, – правом України

Відповідно до вищезазначеного Договору громадяни Держав-сторін договору прирівнюються у правах, що стосуються спадкування. По відношенню до громадян Литовської Республіки буде застосовуватись саме цей Договір між країнами.

52. Фактичні шлюбні відносини у Сімейному кодексі України. Договори осіб, що проживають однією сім'єю без реєстрації шлюбу???

Регулювання сімейних відносин за Законом України " Про МПП" та Договором між Україною та Чеською Республікою про правову допомогу у цивільних справах від 28.05.2001 зі змінами Протоколу від 14.09.2007

Сімейні відносини за Законом України " Про МПП". Сімейні відносини регулюються окремим розділом – IX " Колізійні норми сімейного права".

Частина розділу – ст.55-60 присвячені шлюбу:

право на шлюб/суть/ право на шлюб визначається особистим законом кожної з осіб, які подали заяву про укладення шлюбу; у випадку, якщо шлюб укладається в Україні щодо підстав недійсності шлюбу застосовується Сімейний кодекс України;

порядок укладення шлюбу /суть/ у випадку укладення в Україні шлюбу між громадянином та іноземцем, особою без громадянства або між іноземцями ФОРМА І ПОРЯДОК укладення шлюбу визначається правом України.

Водночас шлюб між громадянами України, якщо хоча б один з них проживає за межами України, може укладатися в консульській установі або дипломатичному представництві України згідно з правом України. Укладення шлюбу між іноземцями в консульській установі або дипломатичному представництві відповідних держав в Україні регулюється правом акредитуючої держави;

дійсність шлюбу, укладеного за межами України /суть/ є дійсним в Україні за умови додержання щодо громадянина України вимог Сімейного кодексу України щодо підстав недійсності шлюбу.

шлюбний договір /суть/ сторони шлюбного договору можуть обрати право, що застосовується до шлюбного договору;

правові наслідки шлюбу /суть/ визначаються спільним особистим законом подружжя, а за його відсутності - правом держави, у якій подружжя мало останнє спільне місце проживання, за умови, що хоча б один з подружжя все ще має місце проживання у цій державі, а за відсутності такого - правом, з яким обидва з подружжя мають найбільш тісний зв'язок іншим чином.

Подружжя, яке не має спільного особистого закону, може обрати право, що буде застосовуватися до правових наслідків шлюбу.

Угода про вибір права припиняється, якщо особистий закон подружжя стає спільним.

майнові відносини подружжя

подружжя може обрати для регулювання майнових наслідків шлюбу право особистого закону одного з подружжя або право держави, у якій один з них має звичайне місце перебування, або, стосовно до нерухомого майна, право держави, у якій це майно знаходиться.

У разі відсутності вибору права подружжям майнові наслідки шлюбу визначаються правом, яке застосовується до правових наслідків шлюбу.

Вибір права, передбачений частиною другою статті 60 та статтею 61 цього Закону, має бути здійснений у письмовій формі або явно випливати з умов шлюбного договору. Угода сторін про вибір права, що укладена в Україні, має бути нотаріально посвідчена.

припинення шлюбу: /суть/ припинення шлюбу та правові наслідки припинення шлюбу визначаються правом, яке діє на цей час щодо правових наслідків шлюбу.

Інша частина розділу присвячена батьківству:

Встановлення та оскарження батьківства визначається особистим законом дитини на момент її народження.

Права та обов'язки батьків і дітей визначаються особистим законом дитини або правом, яке має тісний зв'язок із відповідними відносинами і якщо воно є більш сприятливим для дитини.

утримання родичів та інших членів сім'ї /суть/ вимога про утримання родичів та інших членів сім'ї (крім батьків та дітей) не може бути задоволена, якщо відповідно до права місця проживання особи, яка зобов'язана надати утримання, такого зобов'язання про утримання не існує.

Усиновлення /суть/ усиновлення та його скасування регулюються особистим законом дитини та особистим законом усиновлювача.

Здатність особи бути усиновлювачем визначається відповідно до її особистого закону.

Правові наслідки усиновлення або його припинення визначаються особистим законом усиновлювача.

Нагляд та облік дітей, усиновлених відповідно до положень цієї статті, здійснюються відповідно до особистого закону дитини.

КЛЮЧОВЕ:

1) регулюються окремим розділом; 2) дві частини – шлюб та батьківство; інше – деталі.






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.