Студопедия

Главная страница Случайная страница

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Предмет та методи міжнародного приватного права.




Міжнародне приватне право – галузь права, що регулює правовідносини, ускладнені іноземним елементом, які виникають змінюються та припиняються у цивільно-правовій сфері(цивільні, сімейні, спадкові та трудов)і, коли хоча б однією зі сторін таких правовідносин є особа (і фізична й юридична).

Завданням міжнародного приватного права є регламентація вказаних відносин для всебічного захисту прав та інтересів суб'єктів права, створення єдиного правового простору щодо здійснення ними своїх прав та обов'язків, укріплення співпраці держав, які належать до різних економічних, правових, соціальних, культурних систем.

Отже, об’єктом міжнародного приватного права є врегулювання правовідносин, ускладнених іноземним елементом. Коли правовідносини не ускладнені іноземним елементом застосовується цивільне право, коли правовідносини ускладнені іноземним елементом застосовуються приватне право.

Предметом міжнародного приватного права є цивільно-правові відносини, ускладнені іноземним елементом.

Термін „іноземний елемент” введений у МЧП штучно, щоб підкреслити міжнародність характеру відносин. „Іноземний елемент” вказує на те, що відносини стосуються інтересів та просторової сфери юрисдикції декількох (більше ніж одна) держав: правову систему держави, де розглядається спір та правову систему держави до якої належить іноземний елемент.

Іноземний елемент у правовідносинах може мати три форми (ускладнені правовідносини):

· суб’єкту – іноземний елемент може стосуватися громадянства (його відсутності), місця проживання, місця перебування, місця знаходження фізичної чи юридичної особи. (а також інколи держава, міжнародні організації, ТНК. При правовідносинах держава прирівнюється до юридичних осіб);

· об’єкту – певне благо, оспорювана річ знаходиться за кордоном, або права захищаються за кордоном. (річ, авторське право). Наприклад, коли майно заповідано громадянинові іншої держави;

· юридичного факту – конкретні життєві обставини, що передбачені нормами права, на підставі якого відповідні відносини виникають, змінюються або припиняються. Види: юридична дія – життєві обставини, що залежать від волі суб’єкта. Юридична подія – не залежить від волі суб’єкта, наприклад настання повноліття. (іноземний елемент у вигляді факту, наприклад, автопригода іноземного елементу в державі. Така подія тягне деліктну відповідальність);

· всілякі комбінації вищенаведених трьох форм.

Юридично-технічні методи регулювання відносин у МПрП.

Колізійний метод регулювання. Є необхідним для регулювання цивільно-правових відносин, регламентація яких не погоджена, а також у разі необхідності вибору між нормами права. Для МПрП значення мають не всі колізії, а тільки ті, що виникають між іноземними правовими системами (міжнародні колізії).



Колізійні норми. Передумовами виникнення колізійної норми є посилення процесів міграції населення за кордон, розширення господарських зв'язків між державами тощо. Сутність колізійної норми полягає у відсиланні до компетентного законодавства, визначенні умов і меж його застосування до певних правовідносин.

У МПрП утвердилася позиція, згідно з якою кожна колізійна норма складається з двох частин — обсягу і прив'язки. У першій частині норми (в обсязі) вказуються правовідносини, які вимагають правового врегулювання (наприклад, здатність до укладення цивільно-правових угод; визначення права власності на річ). У другій частині (прив'язці, колізійному принципі, формулі прикріплення) міститься відсилання до законодавства держави, яке повинне регулювати певні правовідносини (згідно із законодавством держави, де створено підприємство; за законом країни, де перебуває майно). За змістом прив'язки вони поділяються на односторонні та двосторонні.

Матеріально-правовий метод і матеріально-правові норми. Колізійна норма, відсилаючи до законодавства певної держави, самостійно не регулює правовідносини з іноземним елементом. її існування має сенс за умови використання і матеріально-правової норми, тобто такої, яка, по суті, регулює правовідносини в МПрП. Наявність матеріально-правових норм свідчить про існування разом з колізійним матеріально-правового методу регулювання зазначених відносин. Сутність цього методу полягає в тому, що правовідносини регулюються безпосередньо юридичними нормами, без відсилання до іноземної правової системи.



Принципова різниця між прямим(1) та колізійним(2) методами регулювання полягає у тому, що при (1) уніфіковані норми діють замість національного законодавства, а при (2) – діє одне (іноземне) законодавство замість національного.

Переваги й недоліки вказаних методів

Переваги прямого методу:

· створюється більша адекватність регулювання порівняно з відсилаючим колізійним методом. При колізійному методі на території держави 1 діє право іншого суверена, а це неподобство, що за МП П вимагає додаткових домовленостей. Так виникає питання а на якій підставі застосовується право іноземної держави ?.;

· правове регулювання може бути як загальне, так і спеціальне. У випадку колізії між загальною й спеціальною нормами застосовується спеціальна норма;

· використання прямого методу створює більшу передбачуваність (визначеність) для учасників правовідносин – норми права є наперед відомі сторонам договору. Прямий метод починає і там же закінчує регулювання правовідносин, в той час як колізійні норми починають регулювання у національному праві і невідомо де закінчать, тому що є проблема трансмісії, не приймання зворотнього відсилання;

· прямий метод дозволяє більшою мірою уникнути односторонності при оформленні правового регулювання. такі домовленості держав враховують інтереси усіх учасників цивільних відносин, як резидентів так і не резидентів. („іноземний елемент”).

Недоліком прямого методу є те, що його застосування не завжди можливе (17 річна дівчина не може женитися на іноземцеві до виповнення нею 21 річного віку).

Перевагами колізійного методу є те, що він завжди застосовується й є більш зручним (громадянин держави "А” на території держави "В” користується законами (правом) держави "А”).

Специфічні Недоліки колізійного методу регулювання:

- різниться у колізійних нормах різних держав, з одного і того ж питання вони (колізійні норми) можуть відсилати до різного права.

- Невизначеність. Право держави до якої відсилає колізійна норма може, (окрім того, що відіслати ще до одного права) не передбачати правового регулювання, якщо йому невідомий такий новий інститут.

 


mylektsii.ru - Мои Лекции - 2015-2019 год. (0.005 сек.)Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав Пожаловаться на материал