Сприймання людиною форм та фігур

Проведені психологами експерименти зі сприймання різних форм та фігур дають підстави зробити декілька висновків: форма об’єкта впізнавана незалежно від його розмірів, кольору і розташування; гострий кут упізнається першим; прямі контури і кути впізнаються раніше від кіл.

Зоровий аналізатор сприймає елементи у такій послідовності.

1. Горизонтальна пряма лінія визначає орієнтацію зображення. Її око вловлює найперше.

2. Вертикальна пряма лінія також дає змогу відповідним чином зорієнтувати зображення і віднести його до певного смислового ряду.

3. Величина (відносний найбільший розмір). На дуже ранній стадії аналізу мозок виділяє фігури найбільшого порівняно з іншими об’єктами розміру. Величина завжди сприймається лише як відношення до інших об’єктів зображення і не заважає упізнанню форми.

4. Симетрія лежить в основі всіх символів досконалості.

5. Періодичність. З симетрією пов’язана періодичність структур, яку наш мозок також схильний вишукувати на зображенні передусім.

6. Похила пряма лінія. Слід зазначити, що прямі лінії в природі зустрічаються вкрай рідко. Саме тому око виділяє пряму лінію у зображенні, бо вона є ознакою порядку, свідомої діяльності людини.

7. Кут, трикутник, квадрат. Найпомітнішим елементом є трикутник вершиною вгору, далі — трикутник в інших положеннях, квадрат, прямокутник, круг та багатогранник.

Трикутник — особливий об’єкт, він має чітку спрямованість та внутрішню динаміку. Зазвичай у веб-дизайні його використовують для позначення напрямку руху, стрілки, маркера списку чи кнопки.

Прямокутник відіграє особливу роль у комп’ютерному дизайні взагалі та у веб-дизайні зокрема. Цю фігуру використовують найчастіше: майже всі об’єкти екрана мають прямокутну форму — вікна, блоки тексту, зображення.

8. Круг або куля виділяються на початкових стадіях розпізнавання. Сфера, еліпс, овал, дуга володіють симетрією, що приваблює око. Проте коло і круг є дуже незручними формами для дизайну: їх складно гармонійно поєднати з іншими елементами оформлення.

9. Контур. Лінія — це найчастіше межа між двома об’єктами, край, тінь. Якщо лінія контуру пряма, це викликає підвищену увагу. Під час огляду зображення зоровий аналізатор миттєво добудовує лінії, яких бракує, створюючи навіть ілюзію їхньої видимості.

10. Текстура — це зображення різних поверхонь: гладких, шорстких, переплетених.

11. Аналіз образів. Під час розглядання будь-якого зображення слід пам’ятати, що око не міряє — воно порівнює з його узагальненим еталоном, сформованим у процесі життєдіяльності.