Загальні відомості. Лічильник − це функціональний пристрій, що призначений для підраховування числа імпульсів (сигналів)

Лічильник − це функціональний пристрій, що призначений для підраховування числа імпульсів (сигналів), які надійшли на його вхід, і фіксації цього числа на його регістрі у вигляді коду.

В обчислювальній та мікропроцесорній техніці лічильники виконують підрахунок кількості циклів послідовно виконаних операцій, використовуються для утворення адресів команд при звертанні до запам’ятовувальних пристроїв, а також для виконання операцій приймання та передачі кодів тощо.

Лічильник − це скінчений автомат, внутрішній стан якого визначається тільки кількістю лог. 1, які надійшли на його вхід (лог. 0 не змінює стану лічильника). Лічильники, як правило, складаються з кількох Т -тригерів, які певним чином з’єднані між собою. Регістри лічильника утворюють виходи тригерів, число яких визначає розрядність лічильника.

Основним параметром лічильника є його модуль лічби (або коефіцієнт перерахунку () де − число розрядів лічильника), що визначає число стійких (внутрішніх) станів лічильника (у тому числі й нульовий стан), тобто максимальну кількість імпульсів, яку він може підрахувати. Отже, у m-розрядному лічильнику може бути стійких стани і тому його модуль лічби завжди . Якщо кількість імпульсів, які надійшли на вхід лічильника, дорівнює , він повертається у початковий стан (у підсумовувальних лічильників − у нульовий), утворюючи при цьому сигнал (імпульс) переповнення. Це означає, що підрахунок одиниць здійснюється лічильником за модулем лічби , який характеризує місткість лічильника. Для підсумовувального лічильника це максимальне число одиниць, яке він може підрахувати. Дана характеристика лічильників залежить від його розрядності та основи системи числення.

Для заданого модуля лічби кількість тригерів , що необхідна для побудови лічильника, визначається з умови найближчого більшого цілого числа:

(6.1)

На виході останнього розряду (тригера) лічильника частота імпульсів у раз менша за частоту вхідних імпульсів. Тому лічильник можна застосовувати як подільник частоти з коефіцієнтом ділення вхідної частоти .