Різновиди тригерів.

Серед різних структур можна виділити спільну і найпростішу структуру тригера, яку умовно назвемо базовою. Такою разовою схемою двостанового запам’ятовувача є асинхронний RS- або -тригер, бо на його основі можна будувати практично всі відомі типи тригерів. На рис.5.5 зображені базові схеми і -тригера, що виконані у базисі ЛЕ відповідно двох елементів Пірса (2АБ0-НЕ) і двох елементів Шефера (2І-НЕ). Схема синхронізованого RS-тригера наведена на рис.5.6, а схема D-тригера – на рис.5.7.

Рис. 5.5. Схеми RS-тригерів.

Рис. 5.6. Схеми синхронізованих RS-тригерів.

Особливість функціонування асинхронних тригерів полягає у тому, що вони змінюють свій стан тільки в момент дії активних інформаційних сигналів. Зокрема, асинхронний RS-тригер, як видно з таблиці його станів (переходів), при зберігає (запам’ятовує) свій попередній стан (0 або 1), а при активних входах або на його виходах встановлюється відповідно стан або . При , тобто при одночасній дії на обох входах (інформаційних) сигналів встановлення в “1” і скидання (скиду) в “0”, стан тригера стає непередбаченим. Така комбінація вхідних сигналів для RS-тригера вважається забороненою, а тому її треба уникати, щоб запобігти можливих збоїв у цифровій системі. Для асинхронного -тригера розглянута характеристика буде справедливою для випадку інверсних ситуацій.

Рис. 5.7. Схема D-тригера.

Одним з практичних застосувань асинхронного RS-тригера є ліквідація з його допомогою явища електричного “деренчання” (вібрації) механічних контактів реле, кнопок, тумблерів, яке викликане ударом під час перемикання. Це негативне явище може викликати небажане спрацювання наступних ЛЕ схеми і привести до збою цифрової системи. Особливо це стосується схем приймання зовнішніх сигналів, наприклад, з клавіатури, кнопок запуску тощо, тобто сигналів, які утворені механічними перемиканнями з високого рівня у низький або навпаки. Вони мають забезпечувати надійний одноразовий перехід пристрою у потрібний стан при одному (першому) натисканні (чи переводі) механічного перемикача.

На рис.5.8 показана схема придушення явища “деренчання” механічних контактів, пояснення роботи якого ілюструють часові діаграми. З допомогою асинхронного -тригера усуваються численні імпульси “деренчання” і виробляється тільки один імпульс з моменту натиснення кнопки чи переводу перемикача. Це пояснюється тим, що при зміні положення перемикача у положення або навпаки вхід або протягом часу прольоту контакту ще має високий рівень і тригер зберігає попередній стан. Однак при першому дотику рухомого контакту до нового положення тригер під дією активного сигналу перейде у новий стан, усуваючи таким чином небажаний перехідний процес.

На відміну від асинхронних тригерів стан у синхронних (або тактованих) тригерів змінюється при наявності поряд з інформаційними сигналами синхронізуючих (або тактових) сигналів. Будь-який асинхронний тригер можна перетворити на синхронний, якщо доповнити його виконавчим входом для синхросигналів. Останній легко утворити об’єднанням незайнятих входів інвертуючих схем збігу 2І-НЕтак, як це подано у табл.5.8. Тоді лише при тригер реагуватиме на комбінація інформаційних сигналів, а при залишиться у попередньому стані.

Синхронні тригери незалежно від функціональних відмінностей за принципом побудови внутрішньої структури можуть бути одно- (з одним ступенем запам’ятовування інформації) або двоступеневі (з двома ступенями запем’ятовування інформації). Одноступеневі тригери можуть мати лише статичне керування, бо приймання (запис) і передача (зчитування) інформації у них відбуваються одночасно при дії активного сигналу синхронізації, тобто при .

Рис. 5.8. Схема ліквідації з допомогою тригера явища контактного “деренчання”.

Недоліком RS-тригера є наявність заборонених рівнів вхідних сигналів при (для -тригера відповідно при ), що може призвести до неоднозначної його роботи. Такої ситуації можна запобігти, якщо виходи і -тригера з’єднати із входами відповідно і так, як це показано на рисунку табл.10. Тоді така схема при і перетворюється на схему K-тригера, у якої відсутня заборонена комбінація вхідних сигналів при , коли вихідний сигнал (функція переходу) JK-тригера стає інверсією попереднього стану: . При інших комбінаціях вхідних сигналів асинхронний JK-тригер працює як RS-тригер. Роботу JK-тригера ілюструє табл.10.

Комбінаційна частина у послідовнісних автоматах, що побудована на ЛЕ, має негативну властивість утворювати “гонки” і які можуть ініціювати короткочасні завади типу “голки”. Причиною появи такої завади є різниця затримок поширення сигналів внаслідок різного числа ЛЕ паралельних каналів. Залежно від елементного базису, в якому побудовано тригер, тривалість цієї завади може бути достатньою для небажаного спрацювання наступної схеми і привести до збою всієї системи. До речі, для візуального виявлення цього явища зручно застосовувати дво-, а краще триканальний осцилограф, що дає можливість бачити одночасно зсунуті сигнали і утворену ними заваду.

Усунути явище “гонок” у колах ЛЕ можна за рахунок зовнішнього часового керування (стропування) роботою схеми у такі моменти часу, коли одночасна поява фронтів чи зрізів імпульсів малоймовірне або неможлива. Часове стробування забезпечується синхронізуючими (тактовими) імпульсами, які подаються на додатковий керуючий вхід тригера. Такий тригер з асинхронного перетворюється у синхронний (пунктирні лінії на рисунках табл.10).

Відсутність заборонених (непевних) станів у JK-тригера стала основою для побудови цілого ряду синхронних тригерів в інтегральному виконанні. Найбільше практичне застосування в інтегральній схемотехніці дістали синхронні JK-тригери, які можуть бути одноступеневими, тобто із статичним керуванням (або синхронізовані фронтом чи зрізом). Одноступеневий синхронний JK-тригер будується за аналогією з синхронним RS-тригером. Він також має додатковий вхід для синхросигнала, який утворений з’єднанням двох окремих входів схем збігу. При синхронний JK-тригер перетворюється на асинхронний.

На базі одноступеневих синхронних JK-тригерів можна простою комутацією зовнішніх виводів будувати різні типи тригерів, наприклад, такі, як D- і T-тригери.

Розглянемо характерні особливості функціонування та призначення D- і T-тригерів, що побудовані на базі одноступеневого JK-тригера (табл.11).

Призначення D-тригера – це затримка на один період (такт) синхронізуючих імпульсів інформації, що надійшли на вхід . У цифровій схемотехніці застосовують D-тригери, які синхронізовані рівнем (такий D-тригер називають тригером-клямкою – від англ. Latch), та D-тригери, які синхронізовані фронтом. В обох випадках D-тригер можна побудувати на базі синхронного (aбо асинхронного) JK-тригера, якщо прийняти і (або і ). Як видно з табл.11. для побудови D-тригера на базі JK-тригера досить вхід з’єднати через інвертор із входом таким чином утворить вхід .

Таблиця 10.

Тип тригера	Спрощена таблиця станів	Функція переходів синхронний (асинхронний)	Схема тригера та часові діаграми роботи
RS-тригер: синхронний С=var ------------------- асинхронний С=1	S R     -	-------------------
JK-тригер: синхронний С=var ------------------- асинхронний С=1	J K	-------------------

Особливістю D-тригера є зміна стану лише у момент переходу тактового сигналу на вході з нуля в одиницю, тобто у момент дії фронту синхросигналу (переднього) D-тригер не сприймає зміну на вході як при , так і при . Така властивість D-тригера зумовлює його високу завадостійкість за інформаційним входом .

Особливість роботи T-тригера, який ще називають лічильним (він є основним елементом лічильників), полягає в тому, що стан його змінюється на протилежний при наводненні сигналу і зберігається незмінним при . Згідно з табл.11 стан T-тригера при змінюється на протилежний при надходженні кожного синхроімпульсу. У цьому випадку JK-тригер при подачі на вхід (лічильних) імпульсів функціонує як T-тригер, функція переходів T-тригера утримується при (див. табл.11).

Структурний синтез тригерів можна виконати не лише на базі JK-тригера. Широкі функціональні можливості характерні й синхронному D-тригеру. Зокрема, із синхронного D-тригера легко зробити T-тригер, якщо з’єднати вхід з виходом , а вхід використати як лічильний вхід , тобто коли виконати умову , (див. табл.11). Для перетворення синхронного D-тригера на асинхронний RS-тригер потрібно виконання умов і .

Таблиця 11.

Тип тригера	Спрощена таблиця станів	Функція переходів синхронний (асинхронний)	Схема тригера та часові діаграми роботи
D –тригер: синхронний С=var ------------------- асинхронний С=1	D	-------------------
T –тригер: синхронний С=var ------------------- асинхронний С=1	T	-------------

На відміну від одноступеневих синхронних тригерів, що керовані рівнем (тобто тригерів із статичним керуванням), тригери з динамічним входом (керуванням) змінюють свій стан тільки у момент перепаду рівня напруги (переходу) з нуля в одиницю або навпаки. Отже, керуючими сигналами синхронних тригерів з динамічним керуванням є імпульсні сигнали або . Тригери цього типу ще називають тригерами з внутрішньою затримкою або двоступеневими синхронними.

Основною перевагою двоступеневих синхронних тригерів перед одноступеневими є їх внутрішня завадостійкість, яка зумовлена відсутністю порушення стану тригера під час запису інформації, хоча небажана зміна стану тригера можлива також під дією “гонок”.

Двоступеневі синхронні тригери (RS-, JK-тригери тощо) будуються на базі двох послідовно з’єднаних одноступеневих асинхронних або синхронних тригерів, шо працюють за принципом “ведучий-ведений”, та комбінаційної схеми керування синхронізацією. Такі тригери називають ще MS-тригерами (рис.5.9). Особливість роботи MS-тригерів полягає у тому, що при здійснюється приймання (запис) інформації у перший тригер, а при – передавання (зчитування) інформації з першого тригера в другий та одночасне блокування першого і всіх інших інформаційних входів тригера, виходами всієї схеми є виходи другого тригера. Отже, для повного циклу роботи двоступеневого тригера потрібно два перепади синхросигналу. Тому і вважається, що MS-тригер керується імпульсом, а не рівнем напруги.

Роботу двоступеневого синхронного JK-тригера можна пояснити з допомогою часових діаграми, що зображені на рис.5.10.

Рис. 5.9. MS-тригер.

При тригер працює у лічильному режимі, тобто як T-тригер, аналогічно як для випадку одноступеневого JK-тригера. Різниця лише в тому, що у даному випадку зміна стану тригера у лічильному режимі відбувається по зрізу, а не по фронту синхроімпульсів . Якщо, наприклад, і (тобто JК-тригер має перейти в стан ), то при надходженні синхроімпульсів стан JK-тригера перейде в нуль тільки при переході синхросигналу на вході з одиниці в нуль, бо у цей момент відбувається зміна (або збереження) стану другого S-тригера під дією перепаду з нуля в одиницю. Отже, запис інформації в JK-тригері здійснюється на першому (при ), а зчитування – на другому (при ) тактах періода синхроімпульсів. Якщо ситуація на інформаційних входах після другого такту надходження синхроімпульсів не змінилась, то при даний тригер знаходиться у режимі зберігання (запам’ятовування) попереднього біту інформації. Тільки при JK-тригер перетворюється на Т-тригер (де ) і, отже, здатний частоту надходження синхроімпульсів поділити на 2.

Рис. 5.10. Функціонування JK-тригера.

Таким чином, двоступеневий синхронний JK-тригер змінює свій стан тільки в момент перепадів синхросигналу (а не під дією рівнів) на вході . Важливою перевагою двоступеневого JK-тригера є ще те, що інформаційні входи за період синхроімпульсів, тобто підчас завантаження 1біт інформації, функціонально ізольовані від вхідних кіл. Така своєрідна властивість цього тригера забезпечує стійке перемикання тригера навіть тоді, коли частота синхроімпульсів нестабільна. Завдяки таким властивостям на двоступеневих JK-тригерах можна будувати завадостійкі швидкодіючі цифрові пристрої.