Криміналістики: поняття і завдання.

Криміналістична (слідча) тактика як складова частина

Криміналістична тактика – це самостійний розділ криміналістики про систему наукових

положень і рекомендацій щодо організації та планування попереднього (досудового) та судового

слідства, які розробляються з метою визначення оптимальної лінії поведінки осіб, реалізуючих

доказування, і прийомів провадження слідчих та судових дій, спрямований на збирання й

дослідження доказів.

У більш загальному розумінні, тактика – це система засобів, спрямованих на досягнення

визначеної мети через боротьбу, зіткнення інтересів та подолання опору.

Термін “тактика” у криміналістиці має деякі елементи умовності, оскільки вона не рівноцінна

воєнній тактиці. Криміналістичну тактику не можна зводити тільки до тих способів, які приводять

до усунення конфліктних взаємозв’язків та протидії.

Слідча ж тактика – це підгалузь криміналістичної тактики, яка містить систему наукових

положень і рекомендацій щодо організації та планування розслідування й тактики виконання

слідчих дій.

У структурному відношення в тактиці виділяють два розділи (система криміналістичної

тактики):

Загальні положення (загальна частина),

Тактика провадження окремих слідчих дій(спеціальна частина).

Завдання криміналістичної тактики наступні:

1) надання допомоги працівникам слідства, дізнання науково-обгрунтованими рекомендаціями

щодо організації тп планування розслідування, охоплюючи взаємодію всіх учасників розкриття

злочинів з тим, щоб раціонально використовувати наявні сили і засоби;

2) розробка комплексу положень і конкретних тактичних прийомів, що підвищують ефективність

процесуальних дій слідчого за умов різноманітних ситуацій;

3) розробка рекомендацій для переборення протидії слідству і суду з боку заїнтересованих осіб,

чи тих, хто помиляються;

4) з урахуванням сучасних умов новим завданням є напрацювання комплексу

тактичних прийомів і організаційних заходів щодо забезпечення збереження і стійкості вже

отриманих доказів та їх джерел(носіїв) у тому числі захист і охорона від різноманітного тиску

(загроз життю і здоров’ю) свідків, потерпілих, експертів, часто слідчих та суддів; збереження

матеріальних джерел доказів (речових, документів) тощо.Під тактикою у криміналістиці

розуміють винятково “слідчу тактику”, тобто тактику виконання слідчих дій. Однак, це не зовсім виправдано, оскільки реально у криміналістиці напрацьовані і використовуються на практиці

наукові положення і рекомендації також щодо:

 судової тактики;

 кримінальної тактики;

 пошуково-розшукової тактики.

101. Тактичний прийом і тактична операція.

Під тактичним прийомом, як правило, розуміють - найбільш рацінальний, найбільш ефективний

засіб дії або найбільш раціональну лінію поведінки особи, яка здійснює процесуальні дії (за

Бєлкіним).

Але є й інші позиції щодо розуміння т/прийому, зокрема О.М. Васильєв розглядає т/п як

своєрідну наукову рекомендацію.

Разом з тим, видається, що правильною є перша позиція, оскільки:

1. Визначення поняття т/прийому як наукової рекомендації містить вказівку на джерело його

формування, але не відбиває самої сутності прийому;

2. В етимологічному розумінні “прийом” означає “спосіб здійснення чого небудь”, рекомендація

ж –це тільки порада, побажання.

3. Спосіб передбачає практичну реалізацію прийому, тоді як рекомендація існує лише

абстрактно.

Т/п виконуватиме свї функції тільки у тому разі, якщо він відповідатиме низці вимог

(принципів):

- законність як принцип застосування т/прийомів полягає в тому, що за своїм характером,

змістом і цілеспрямованістю ці прийоми повинні повністю відповідати духу і букві закону.

З урахуванням викладеного, тактичний прийом — це спосіб здійснення процесуальної дії,

спрямований на досягнення її конкретної мети, заснований на психологічному механізмі його

реалізації, і найбільш раціональний і ефективний у певних ситуаціях.

Тактичний прийом виконуватиме свої функції тільки в тому разі, якщо він відповідатиме низці

вимог, до числа яких належать законність, етичність, науковість, вибірковість, пізнавальна

цінність.

Недопустимими є тактичні прийоми, засновані на насильстві, погрозах, обмані, використанні

аморальних спонукань, культурної відсталості, релігійних упереджень тощо.

Джерелами тактичних прийомів виступають:

1. науки: логіка, психологія, лінгвістика, соціологія, наука управління;

2. відповідні теорії: прогнозу, ігор, систем тощо;

3. результати криміналістичних наукових пошуків;

4. слідча чи судова практика, тощо.

Тактичні прийоми виконують різноманітні функції:

1. Загальні функції (що виходять за рамки ізольованої дії і характерні для низки процесуальних

дій - пізнавальна, прогностична, комунікативна функція, регулятивна ф-я.

2. Окремі функції (притаманні внутрішньому змістові окремої процесуальної дії - функція

викриття, спонукання, корекції, діагностична, пошукова, усунення протидії, стимулювання

обшукуваної до співпраці, одержання від особи пошукової інформації тощо).

Видається, що заслуговують на увагу такі підстави класифікації т/п:

1. За видом процесуальної дії:

а) т/п огляду місця події б) т/п допиту в) т/п обшуку г) т/п інших процесуальних дій.

II. За діапазоном вживання (застосування):

а) т/п, які використовуються під час провадження тільки окремих слідчих (судових)дійб) т/п, які

використовуються у декількох (багатьох)процесуальних діях.

II. За об”єктом спрямованості (або сфери реалізації):

а) т/п, спрямовані на здійснення впливу на людину; б) т/п, спрямовані на дослідження

матеріального середовища.

IV. За ситуаційною варіантністю (т/п, які диференціюються залежно від ситуації

процесуальної дії).

V. За характером інформації:

а) т/п, які грунтуються на словесній інформації; б) т/п, які грунтуються на матеріалізованій

інформаціїв) т/п, які грунтуються на логіко-розумовій інформації.Тактична операція – це комплекс слідчих дій, оперативно-розшукових, організаційних та інших

заходів, спрямованих на досягнення з урахуванням наявної у к/с ситуації завдань щодо

розслідування злочинів і об”єднаних загальним (спільним) задумом та реалізованих під єдиним

керівництвом у відповідності з раніше складеним планом.

На відміну від тактичної комбінації як комплексу тактичних прийомів у рамках однієї

слідчої дії, тактична операція може осягати кілька взаємопов”язаних слідчих дій та інших заходів,

наприклад: слідчі дії; оперативно-розшукові заходи...

Необхідною умовою розгляду т/о як одного цілого, як комплексу є виявлення

внутрішньосистемних зв”язків даного утворення.

Системний аналіз т/о дозволяє виділити такі види зв”язків:

- за метою т/о (всі заходи в кінцевому результаті повинні бути направлені на її досягнення);

- за змістом особистої методики доказування;

Зрештою будь-яка тактична операція спрямована на збудування певної системи доказування

за:

- послідовністю проведення тих чи інших заходів;

- часом та місцем її проведення;

- єдиним змістом т/о, якщо навіть окремі елементи її виконуються різними посадовими

особами, що узгодили головні параметри спільної діяльності;

- відображення змісту окремих дій в одному погодженому плані;

- організацією роботи співробітників, залучених до проведення т/о: забезпечення всіх

різноманітних видів в середині т/о за умови необхідної організації взаємодії слідчого з

працівниками інших служб органів внутрішніх справ.

Зрештою будь-яка тактична операція спрямована на збудування певної системи доказування за:

- послідовністю проведення тих чи інших заходів;

- часом та місцем її проведення;

- єдиним змістом т/о, якщо навіть окремі елементи її виконуються різними посадовими

особами, що узгодили головні параметри спільної діяльності;

- відображення змісту окремих дій в одному погодженому плані;

- організацією роботи співробітників, залучених до проведення т/о: забезпечення всіх

різноманітних видів в середині т/о за умови необхідної організації взаємодії слідчого з

працівниками інших служб органів внутрішніх справ.