Загальних властивостей і простою структурою.

Наведемо декілька відомих прикладів ідеальних об'єктів:

Хімічна формула відтворює в знаковій системі молекулярну

Структуру речовини, тобто предмет дослідження - молекулярна

структура відтворюється в хімічній формулі; механіка,

Досліджуючи рух тіл, відволікається від якісних характеристичних

Тіл і представляє їх у вигляді матеріальних точок.

Ідеальні об'єкти не існують у дійсності. Наприклад:

Абсолютно тверде тіло, тверде тіло, абсолютно чорне тіло, чорне

Тіло, електричний заряд, лінія, точка й т.п.; вони лише подумки

Конструюються.

Уявне конструювання об'єктів такого роду називається

Ідеалізацією. Ідеалізація містить у собі момент абстрагування, що

Дозволяє розглядати ідеалізацію як вид діяльності, що абстрагує.

Наприклад, говорячи про абсолютно чорне тіло, дослідник

Абстрагується від того факту, що всі реальні тіла тією чи іншою

Мірою мають здатність відбивати падаючий на них світ.

Ідеальні об'єкти мають ряд достоїнств й отримані в

Результаті складної розумової діяльності, вони дозволяють значно

Спростити складні системи, і складний процес представляється

Можливим представити як би в " чистому" вигляді, що значно

Полегшує виявлення істотних зв'язків, формулювання законів.

Уявний експеримент як метод дослідження. Уявний

Експеримент із ідеалізованими об'єктами є одним з найважливішихМетоди наукових досліджень

Методів теоретичного дослідження. Уявний експеримент - це

Система послідовних логічних операцій з метою розкриття його

Змісту, визначення співвідношень між елементами й виявлення

Закономірностей його руху.

Уявний експеримент як і реальний мають однакову мету -

Виявлення перетворень досліджуваного об'єкта залежно від якийсь

Умов.

Аксіоматичний метод є одним з найпоширеніших способів

Наукового пізнання. Особливо широко він застосовується в

Математичних науках.

Під аксіоматичним методом побудови наукової теорії

Розуміється така її організація, коли ряд тверджень приймається без

Доказів, а все інше знання виводиться з них за певних логічних

Правил. Прийняті без доказу положення називаються аксіомами, а

Інше, тобто вивідне знання фіксується у вигляді теорем, законів і

Т.п.

У різних наукових теоріях є група понять, які

Використовуються для визначення інших понять цієї теорії. Це так

називаються фундаментальні або первинні поняття даної теорії,

Значення яких вважається відомим й у даній теорії не потребують

Визначення. Наприклад, у механіці Ньютона таким поняттям буде