Главная страница Случайная страница Разделы сайта АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Характеристика наукового стилю
Виникнення і розвиток наукового стилю пов'язано з еволюцією різних галузей наукових знань, різноманітних сфер діяльності людини. Спочатку стиль наукового викладу був близький до стилю художньої оповіді. Так, наукові праці Піфагора, Платона і Лукреція відрізнялися особливим, емоційним сприйняттям явищ. Відділення наукового стилю від художнього відбулося в олександрійський період, коли в грецькій мові, поширивши свій вплив на весь тодішній культурний світ, стала створюватися стійка наукова термінологія. Згодом вона поповнилася за рахунок латині, яка стала інтернаціональною науковою мовою європейського середньовіччя. В епоху Відродження вчені прагнули до стислості і точності наукового опису, вільного від емоційно-художніх елементів викладу які суперечать абстрактно-логічному відображенню природи. Відомо, що занадто " художній" характер викладу Галілея дратував Кеплера, а Декарт знаходив, що стиль наукових доказів Галілея надмірно " белетризований". Надалі зразком наукової мови стало суворо логічний виклад Ньютона. Науковий стиль має свої різновиди (підстилі): науково-популярний, науково-діловий, науково-технічний (виробничо-технічний), науково-публіцистичний, навчально-науковий. Науковий стиль - стиль літературної мови, якому властивий ряд особливостей - таких як попереднє обдумування висловлювання, монологічний характер, строгий відбір мовних засобів, тяжіння до нормованої мови. Для наукової мови характерні такі стильові риси: · ясність і предметність тлумачень; · логічна послідовність і доказовість викладу; · узагальненість понять і явищ; · об'єктивний аналіз; · точність і лаконічність висловлювань; · аргументація та переконливість тверджень; · однозначне пояснення причино-наслідкових відношень; · докладні висновки.
Можна виділити наступні жанри наукової прози: До первинних, тобто створеним автором вперше, відносяться: · монографія; · журнальна стаття; · рецензія; · підручник (навчальний посібник); · лекція; · доповідь; · інформаційне повідомлення (про що відбулася конференції, симпозіумі, конгресі); · усний виступ (на конференції, симпозіумі і т.д.); · дисертація; · науковий звіт. До вторинних текстів, тобто текстів, які складені на основі вже наявних, належать: · реферат; автореферат; конспект; тези; анотація. При підготовці вторинних текстів відбувається згортання інформації з метою скорочення обсягу тексту. До жанрів навчально-наукового підстилю відносяться лекція, семінарська доповідь, реферат, реферативне повідомлення.
|