Главная страница Случайная страница Разделы сайта АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Робота з електронними джереламиСтр 1 из 7Следующая ⇒
Семінар 2. Мова і стиль наукового дослідження. 1. Види джерел інформації. Особливості роботи з документальними та електронними джерелами інформації. 2. Характеристика наукового стилю. 3. Мовні особливості твору наукового стилю.
Види джерел інформації. У процесі підготовки та проведення будь-якого дослідження можна виділити п'ять головних етапів: 1. Етап накопичення наукової інформації: бібліографічний пошук наукової інформації, вивчення документів, основних джерел теми, складання огляду літератури, вибір аспектів дослідження; 2. Формулювання теми, мети і завдання дослідження, визначення проблеми, обґрунтування об'єкту і предмету, мети, головних завдань, гіпотези дослідження; 3. Теоретичне дослідження - обґрунтування напрямів, вибір загальної методики, методів, розробка концепції, параметрів, формулювання висновків дослідження; 4. Проведення експерименту - розробка програми, методики, одержання і аналіз даних, формулювання висновків і результатів дослідження; 5. Оформлення результатів наукового дослідження, висновків, рекомендацій, уточнення наукової новизни та практичної значущості. Як бачимо, дослідження розпочинається з аналізу інформаційних матеріалів з обраної теми. Інформацію поділяють на: - оглядову (вторинну) огляд наукових матеріалів; - релеративну, що міститься в описах прототипів наукових завдань; - реферативну (вторинну), що міститься в анотаціях, резюме, рефератах; - сигнальну (вторинну) - інформацію попереднього повідомлення; - довідкову (вторинну) - систематизовані короткі відомості в будь-якій галузі знань. Отже, при опрацюванні інформації її можна поділити на дві групи. Первинна інформація - це вихідна інформація, яка є результатом безпосередніх соціологічних експериментальних досліджень, вивчення практичного досвіду (це фактичні дані, зібрані дослідником, їх аналіз і перевірка). Вторинна інформація - це результат аналітичної обробки та публікації інформації з теми дослідження (це опубліковані документи, огляд інформації з теми). Це: - інформаційні видання (сигнальна інформація, реферативні журнали, експрес-інформація, огляди); - довідкова література (енциклопедії, словники); - каталоги і картотеки; - бібліографічні видання (схеми 10, 11). Ця інформація служить теоретичним та експериментальним підґрунтям, основою проведення наукового дослідження, є доказом наукової обґрунтованості роботи її, достовірності та новизни. Робота з електронними джерелами Досить популярним за останні роки стало використання інформації у наукових роботах отриманої з електронних документів. Чи є мережа WEB противагою бібліотеці? Інтернет дає можливість змінити найбільш важливі основи створення, розповсюдження і застосування знань у світі - в короткі терміни. Мільйони людей користуються мережею WEB для оперативного пошуку інформації, перевірки та дискусії. Інтернет і WEB стають інформаційним джерелом для мільйонів людей. До того ж це найчастіше діти шкільного віку. Ці майбутні дорослі отримують уміння і навички накопичення інформації та роботи з нею, і для більшості з них ця мережа є більш привабливою аніж бібліотека чи вчитель. Чому? Її привабливість в тому, що користувачі мають доступ до інформації без будь-якої допомоги, участі чи керівництва другої особи (викладача, бібліотекаря) і можна використати в будь-який час доби, не потрібно нікуди їхати, тим більше, що інформація може отримуватись за потребою. Але все ж мережа WEB не є універсальною заміною бібліотеки. В чому недоліки електронної інформації вміщеної в Інтернет? 1. Не вся інформація розміщена на сторінках WEB, a та, що є - дуже коротка за обсягом. Зазвичай, зміст який міститься в цифровій формі дуже обмежений порівняно з друкованими матеріалами. 2. WEB - не завжди відповідає стандартам достовірності. Більшість матеріалів в Інтернеті опубліковано без рецензій, без перевірки, без гарантій (наприклад, з медицини, це думки і бачення окремих авторів). 3. WEB - не має каталогізації (описання змісту, форми) є лише мінімальна структура інформаційних матеріалів. 4. Не забезпечується ефективний пошук інформації фундаментальних наукових знань, і вона більше підходить для обміну свіжою інформацією і спілкування, а ніж для написання серйозних наукових робіт.
|