💸 Как сделать бизнес проще, а карман толще?

Тот, кто работает в сфере услуг, знает — без ведения записи клиентов никуда. Мало того, что нужно видеть свое раписание, но и напоминать клиентам о визитах тоже. Проблема в том, что средняя цена по рынку за такой сервис — 800 руб/мес или почти 15 000 руб за год. И это минимальный функционал. Нашли самый бюджетный и оптимальный вариант: сервис VisitTime.
⚡️ Для новых пользователей первый месяц бесплатно. А далее 290 руб/мес, это в 3 раза дешевле аналогов. За эту цену доступен весь функционал: напоминание о визитах, чаевые, предоплаты, общение с клиентами, переносы записей и так далее.
✅ Уйма гибких настроек, которые помогут вам зарабатывать больше и забыть про чувство «что-то мне нужно было сделать».
Сомневаетесь? нажмите на текст, запустите чат-бота и убедитесь во всем сами!

Надання першої медичної допомоги потерпілим з хірургічними ушкодженнями й отруєннями сильнодіючими отруйними речовинами

1. Раною називають:

а) травму, що проникає в яку-небудь порожнину;

б) травму, у разі якої відбувається порушення цілості шкірних покривів чи слизових оболонок;

в) травму, у разі якої ушкоджується не лише шкіра, а й глибоко розташовані тканини.

2. Основні ускладнення ран:

а) нагноєння, газова інфекція, правець;

б) стрептококова інфекція, газова гангрена, правець;

в) сепсис, правець, біль, підвищення температури тіла.

3. Найкращий захист рани від зараження:

а) змащування йодом;

б) накладання пов’язки;

в) первинне хірургічне оброблення рани.

4. При накладанні пов’язки на рани необхідно дотримуватися таких правил:

а) не можна торкатися поверхні рани руками;

б) перев’язний матеріал, що закриває рани, повинен бути стерильним; кожен наступний оберт бинта повинен повністю закривати попередній;

в) не можна торкатися поверхні рани немитими руками; закінчивши бинтування, кінець бинта закріплюють шпилькою.

5. Пакет перев’язувальний індивідуальний (ППІ) складається з:

а) бинта в захисній оболонці;

б) двох стерильних ватно-марлевих подушечок і бинта, які містяться в захисній оболонці;

в) двох стерильних ватно-марлевих подушечок (одна з яких рухлива) і бинта, які містяться в захисній оболонці.

6. У разі поранення живота з випаданням петель кишок і їхнього забруднення необхідно:

а) вправити петлі кишок у черевну порожнину;

б) зафіксувати петлі кишок за допомогою пов’язки, просякненої розчином антисептика;

в) кілька разів промити петлі кишок, що випали, теплим антисептичним розчином і зафіксувати вологою пов’язкою, просякненню розчином антисептика.

7. При накладенні пов’язки взимку на відкритій місцевості потрібно:

а) зігрівати пораненого;

б) якнайменше застудити пораненого;

в) зупинити кровотечу з рани.

8. Відкритий пневмоторакс характеризується:

а) під час вдиху повітря зі свистом усмоктується в рану, а під час видиху із шумом виходить з неї;

б) значною кровотечею з рани грудної клітки з наявністю повітряних пухирців;

в) крепітувальною припухлістю навколо рани внаслідок потрапляння повітря під шкіру.

9. У разі відкритого пневмотораксу під час надання першої медичної допомоги необхідно:

а) зробити плевральну пункцію;

б) накласти оклюзивну пов’язку;

в) посадити пораненого.

10. Розрізняють такі види кровотечі:

а) сильну, помірну, капілярну;

б) артеріальну, пульсівну, венозну;

в) артеріальну, венозну, капілярну.

11. Ознаки артеріальної кровотечі:

а) вишневий колір крові, що витікає з рани струменем, але повільно, без поштовхів;

б) червоний, яскраво-червоний колір крові, що витікає з рани струменем, у вигляді фонтана;

в) кров темного кольору, що витікає поштовхами.

12. Ознаки венозної кровотечі:

а) кров вишневого кольору, витікає з рани струменем, але повільно, спокійно, без поштовхів;

б) кров темного кольору, витікає поштовхами;

в) кров сочиться по всій поверхні рани, як із губки.

13. Ознаки капілярної кровотечі:

а) кров сочиться по всій поверхні рани, як із губки;

б) кров витікає слабким струменем, темно-вишневого кольору;

в) кров витікає пульсівним струменем.

14. Засоби припинення артеріальної кровотечі:

а) пальцеве притиснення, накладення джгута чи закручення, максимальне згинання кінцівки;

б) накладання джгута чи закручення;

в) перев’язка судини в рані.

15. Засоби припинення венозної кровотечі:

а) накладення джгута чи закручення;

б) накладення стисної пов’язки і надання постраждалій частині тіла піднятого положення;

в) максимальне згинання кінцівки.

16. Засоби припинення капілярної кровотечі:

а) накладення закручення;

б) накладення джгута;

в) накладення звичайної стерильної пов’язки; у разі кровотечі з рани кінцівки надати їй на деякий час піднятого положення.

17. Максимальний термін накладення джгута:

а) 3 год;

б) 2 год;

в) 1, 5 год.

18. Для контролю за термінами накладення джгута необхідно:

а) прикріпити до джгута записку із зазначенням дати його накладення;

б) прикріпити до джгута чи під нього записку (бирку) із зазначенням дати, години й хвилини накладення;

в) прикріпити до джгута первинну медичну картку із зазначенням години накладення джгута.

19. Якщо протягом 1.5 год потерпілому не буде надано лікарську допомогу і кровотечу остаточно не зупинено, потрібно:

а) на кілька хвилин ослабити джгут, а потім, коли кровотеча відновиться, знову перетиснути кінцівку;

б) зняти джгут і накласти стисну пов’язку;

в) відзначити у записці новий час накладення джгута.

20. Залежно від цілості шкіри над місцем перелому розрізняють:

а) відкриті й закриті переломи;

б) осколкові й відкриті переломи;

в) переломи зі зсувом відламків і без зсуву.

21. Обов’язковим правилом при накладенні шин є:

а) забезпечити нерухомість принаймні трьох суглобів;

б) забезпечити нерухомість принаймні двох суглобів: вище й нижче від місця перелому, а в разі перелому великих кісток – навіть трьох;

в) забезпечити нерухомість суглоба вище від місця перелому.

22. У разі переломів хребта:

а) потерпілого вкладають на ноші з твердим покриттям: якщо такого покриття немає, то його вкладають на носилки животом униз;

б) потерпілого вкладають на живіт, наклавши на місце перелому пов’язку зі стискаючим валиком;

в) потерпілого вкладають на ноші з твердим покриттям, під спину підкладають валик.

23. Основні принципи надання першої медичної допомоги в разі синдрому тривалого здавлювання:

а) накладення джгута чи закручення, іммобілізація кінцівки, новокаїнова блокада;

б) за можливості – бинтування кінцівки еластичним бинтом від периферії до центру, іммобілізація, охолодження кінцівки (льодом, снігом, холодною водою);

в)накладення джгута, уведення знеболювального, іммобілізація кінцівки.

24. У разі перелому плечової кістки шину накладають:

а) від здорової лопатки до основи пальців зламаної руки, руку згинають під кутом у ліктьовому суглобі;

б) від здорової лопатки до ліктьового суглоба зламаної руки;

в) від лопатки до основи пальців, рука розігнута в ліктьовому суглобі.

25. У разі переломів кістки передпліччя шину накладають:

а) від верхної третини плеча до основи пальців;

б) від нижної третини плеча до основи пальців;

в) на передпліччя.

26. У разі перелому стегнової кістки необхідно зафіксувати:

а) два суміжні суглоби;

б) три сумыжны суглоби;

в) кульшовий суглоб.

27. У випадку відкритих проникних поранень грудної клітки, ускладнених відкритим пневмотораксом, транспортування потерпілого проводять у положенні:

а) горизонтальному на щиті;

б) горизонтальному на ношах;

в) напівсидячи.

28. Потерпілому, що перебуває в стані шоку, потрібно:

а) усунути біль (накласти шину, ввести знеболювальне); зігріти, внести в темне примішення, дати гаряче питво; якщо не ушкоджені внутрішні органи, дати пати: в одному літрі води розчинити 1 чайну ложку питної соди і половину чайної ложки солі;

б) увести знеболювальні й серцеві засоби, зігріти;

в) накласти шину, дати 100 г спиртного напою, зігріти.

29. У разі опіків окремих частин тіла потрібно:

а) зрізати пухирі, накласти пов’язку з антисептичним розчином;

б) шкіру навколо опіку протерти спиртом, горілкою, одеколоном і накласти стерильну пов’язку;

в) накласти марлеву пов’язку.

30. У разі ураження електричним струмом необхідно:

а) припинити подальшу дію струму; за відсутності пульсу й дихання – штучне дихання та закритий масаж серця;

б) відтягнути потерпілого від джерела струму в будь-який спосіб; якщо потерпілий не дихає – штучне дихання;

в) припинити подальшу дію струму, зарити потерпілого в землю.

31. У разі потрапляння СДОР в організмі через органи дихання насамперед необхідно:

а) промити шлунок і видалити отруту, що потрапила на шкіру;

б) надягти на потерпілого протигаз і винести з отруєної зони; звільнити від одягу, що стискає;

в) провести повне санітарне оброблення зі зміною верхнього одягу й білизни.

32. У разі потрапляння СДОР через рот насамперед необхідно:

а) видалити отруту зі травного тракту шляхом промивання шлунка та викликати блювання;

б) дати сольове проносне;

в) дати препарати, що адсорбують отруту.

33. Речовини, що поглинають отруту (адсорбенти):

а) магнезії сульфат, палена магнезія, біла глина;

б) молоко, активоване вугілля, біла глина;

в) активоване вугілля, палена магнезія, біла глина.

34. У разі отруєння рідинам, що спричинюють опік (кислотами, основами), не можна давати потерпілому:

а) проносне;

б) адсорбівні речовини;

в) молоко.

35. У разі отруєння фосфором як обволікальні засоби не можна давати:

а) солодкі страви;

б) олыю та молоко;

в) картопляне пюре.

36. Промивання шлунка безфондовим способом застосовують:

а) як самодопомогу і в разі одночасного отруєння великої групи людей;

б) признепритомненні потерпілого;

в) у польових умовах.

37. Промивання шлунку потрібно проводити:

а) до появи чистих промивних вод і зникнення запаху отрути;

б) до зникнення слизу в промивних водах;

в) до появи чистих промивних вод.