Главная страница Случайная страница
Разделы сайта
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
⚡️ Для новых пользователей первый месяц бесплатно. А далее 290 руб/мес, это в 3 раза дешевле аналогов. За эту цену доступен весь функционал: напоминание о визитах, чаевые, предоплаты, общение с клиентами, переносы записей и так далее.
✅ Уйма гибких настроек, которые помогут вам зарабатывать больше и забыть про чувство «что-то мне нужно было сделать».
Сомневаетесь? нажмите на текст, запустите чат-бота и убедитесь во всем сами!
Катастрофи природного характеру
|
|
1. Під терміном «аварія» розуміють:
а) небезпечні події техногенного характеру, що створюють на об”єкті чи території (акваторії) загрозу для життя й здоров’я людей і призводять до руйнування будинків, споруд, устаткування та транспортних засобів, порушення виробничого чи транспортного процесів або завдають шкоди навколишньому середовищу;
б) руйнування будинків, споруд, устаткування, транспортних засобів, унаслідок чого на об’єктах створюється загроза для життя й здоров’я людей;
в) ситуація, спричинена силами природи чи діями людей, що супроводжується масовими ураженнями серед населення.
2. Під терміном «катастрофа» розуміють:
а) ситуацію, спричинену силами природи, техногенними причинами, що супроводжується масовими людськими втратами;
б) виведення з ладу будинків, споруд та устаткування внаслідок впливу сил природи, що супроводжуються втратами серед населення;
в) великомасштабна аварія чи інша подія, що призвела до важких трагічних наслідків.
3. Під терміном «надзвичайна ситуація» розуміють:
а) порушення нормальних умов життя й діяльності людей на об’єкті чи території, спричинене аварією, стихійним лихом чи катастрофою, іншою небезпечною подією, що призвело (може призвести) до загибелі людей і (чи) значних матеріальних збитків;
б) ситуація, спричинену природою чи техногенною катастрофою, внаслідок чого виникла значна диспропорція між потребою потерпілих у медичній допомозі й можливістю надання її регіональними засобами;
в) катастрофу, що заподіяла масові втрати серед населення території (об’ єкта).
4. Залежно від причин надзвичайні ситуації, що можуть виникнути на території України, поділяють на:
а) техногенні, транспортні, специфічні;
б) природні, техногенні, стихійні лиха;
в) природні, техногенні, соціально-політичні, військові.
5. Основні параметри, що характеризують силу й характер землетрусів:
а) масштаб руйнувань, глибина осередку землестуру, величина коливань земної поверхні;
б) магнітуда, глибина вогнища землетрусу, інтенсивність проявів на поверхні землі;
в) ступінь руйнування житлових будинків, глибина осередку землетрусу, чисельність людських втрат.
6. Непрямі ознаки землетрусу:
а) поява не властивого даній території запаху газу; занепокоєння свійських тварин і птахів; спалахи у вигляді розсіяного світла блискавок; блакитнувате світіння внутрішніх поверхонь стін будинків; мимовільне загорання люмінесцентних ламп незадовго до підземних поштовхів;
б)занепокоєння свійських тварин і птахів; гул, який нагадує звук потяга, що рухається; мимовільне загоряння люмінесцентних ламп; дзенькіт посуду; світіння обрію;
в) поява запаху радону; світіння внутрішніх стін будинків; мимовільне загоряння електричних лампочок, занепокоєння тварин і птахів.
7. Якщо ви перебуваєте на першому поверсі, то з початком землетрусу потрібно:
а) вибігти в коридор;
б) негайно залишити будинок;
в) укритися під столом, ліжком чи іншим міцним видом меблів.
8. При перебуванні в приміщенні на другому поверсі і вище з початком землетрусу можна знайти укриття:
а) біля вікон і скляних перегородок, на балконах, у дверних прорізах, у внутрішніх капітальних стінах;
б) вибігти на сходову площадку;
в) у дверних прорізах, у прорізах внутрішніх капітальних стін, у кутах, утворенних капітальними стінами, під балками каркаса, біля несучих колон.
9. Під час землетрусу, перебуваючи в примішенні, потрібно остерігатися:
а) падіння штукатурки, арматури, меблів та інших важких предметів;
б) розриву електричних дротів, водогону, каналізації;
в) загоряння газу, перебування біля засклених перегородок і вікон.
10. У випадку перебування на вулиці в момент землетрусу необхідно:
а) остерігатися падіння уламків, вивісок, дротів, не відключених від електричних ліній, відбігти на вільне від будівель місце;
б) відбігти від будинків і споруд до центру вілиці чи в інше вільне від будівль місце; остерігатися падіння уламків, розірваних і не знеструмлених електродротів;
в) укритися в найближчому підвалі чи ямі.
11. Перед попередженням про землетрус передається сигнал ЦО:
а) «Бережися землетрусу!»;
б) «Укритися в захисних спорудах!»;
в) «Увага!».
12. Якщо землетрус застав вас у дорозі, необхідно:
а) негайно зупинити автомашину (бажано на відкритому місці) і не виходити з неї до припинення поштовхів;
б) терміново залишити автомашину й укритися в кюветі;
в) на максимальній швидкості намагатися залишити зону землетрусу.
13. Повінь – це:
а) тимчасове затоплення значної частини суші водою внаслідок впливу сил природи;
б) природне явище, що виникає внаслідок випадання значної кількості атмосферних опадів;
в) катастрофічне затоплення внаслідок дії нагійнної хвилі.
14. Причина виникнення повеней на території України:
а) прориви гребель (дамб), цунамі, інтенсивне танення снігу (льодовиків);
б) випадання великої кількості атмосферних опадів, інтенсивне танення снігу, дія нагітнного вітру;
в) розливи річок у весняний період.
15. В Україні можливе виникнення катастрофічних затоплень унаслідок:
а) аварій на водоймах;
б) гідродинамічних аварій (прориви гребель, дамб, шлюзів з утворенням хвиль прориву чи проривного паводка);
в) впливу нагітнного вітру в гирлах рік, що заважає виходу річкової води в море.
16. Велике значення для порятунку людей під час загрози й виникнення повені має:
а) своєчасне оповіщення й евакуація населення з районів можливого затоплення;
б) своєчасне виготовлення плавзасобів;
в) готовність засобів зв’язку.
17. Громадяни, які підлягають евакуації, повинні:
а) взяти з собою максимальну кількість речей, документи, запас води та прибути на пункт збору;
б) у будинку відключити воду, газ, електрику, домашні речі перенести на верхні поверхи;
в) до зазначеного терміну прибути на місце збору, мати при собі особисті документи, речі першої необхідності, невеликий запас продуктів і води.
18. За необхідності переміщення в затопленому районі в разі відсутності плавзасобів необхідно:
а) скинути з себе важкий одяг та взуття і пливти під кутом до течії води, остерігаючися предметів, що містяться під водою і плавають на воді;
б)пливти проти течії, остерігаючися предметів, що містяться під водою і плавають на воді;
в) звільнитися від важкого одягу та взуття й пливти за течією, остерігаючись предметів, що містяться під водою і плавають на воді.
19. Після спаду води, перш ніж повернутися в приміщення, необхідно:
а) переконатися в цілості конструкцій, увімкнути освітлення, запалити вогонь, щоб просушити приміщення;
б) переконатися в цілості конструкцій; провірити приміщення, відкрити всі вікна й двері; не запалювати вогонь і не включати електроприлади, тому що можливий витік газу;
в) увімкнути всі наявні нагрівальні прилади, відкрити вікна й двері, винести всі намоклі речі, зібрати воду та намокле сміття.
20. Наближення селевого потоку супроводжується:
а) характерним звуком, що нагадує гуркіт потяга, що наближається на великій швидкості;
б) шумом водяного потоку;
в) струсом грунту і скреготом унаслідок перекочування валунів та осколків каменів по дну.
21. Про виникнення зсувів свідчить:
а) руйнування будівель; випинання грунту, гул і струс;
б) поява тріщин у будинках; розриви на дорогах, берегових укриттях, набережних; випинання грунту; зміщення основ різних висотних конструкцій, дерев;
в)розриви водогінної та каналізаційної мереж, випинання грунту.
22. Основні причини травм і загибелі людей під час виникненя селевих потоків і зсувів:
а) завалювання камінням, уламками будівель, утоплення у воді;
б) опіки внаслідок пожеж, травмування уламками будівль, утоплення в селевих потоках;
в)завалювання грунтом, камінням, деревами, зруйнованими конструкціями і предметами, що падають, віднесення бурхливим потоком води і селевою масою.
23. Ураган являє собою:
а) сильний вітер (до 8 балів за шкалою Бофорта);
б) тривалий вітер величезної руйнівної сили зі швидкістю понад 120 км/год;
в) сильний тривалий вітер, під дією якого гнуться стовбури дерев, ламаються гілки, зривається черепиця з дахів будинків, одержують травми та гинуть люди.
24. Від урагану найкраще укритися:
а) у панельному будинку на першому поверсі:
б) у підвалі багатоповерхового цегляного будинку;
в) у сховищі, заздалегідь підготовленому укритті чи в підвалі.
25. Щоб вирівняти внутрішній тиск у будинку під час урагану, потрібно:
а) з підвітряного боку відчинити вікна й двері та надійно закріпити їх у такому положенні;
б) наглухо зачинити всі вікна, двері, замазати ніявні щілини;
в) з навітряного боку будинку міцно зачинити вікна, двері, вентиляційні отвори, вікна заклеїти паперовими смугами хрест-навхрест.
26. Які місця найбезпечніші в будинку під час урагану:
а) на сходовій площадці другого-третього поверхів;
б)у середній частині будинку, у коридорі, на першому поверсі;
в) у вбудованій шафі, під важкими меблями?
27. Якщо під час урагану ви опинилися на вулиці, необхідно:
а) притиснутися до забору, стіни панельного будинку, укритися в кюветі;
б) укритися в кюветі, ямі, канаві, щільно притиснувшись до землі;
в) перебувати якнайдалі від будинків, укритися в кюветі, ямі, канаві, щільно притиснувшись до землі.
28. Урагани, особливо тропічні циклони, часто супроводжуються:
а) зливовими дощами в теплу пору року, великими снігопадами взимку;
б) грозами;
в) сніговими заметами.
29. Смерч – це:
а) обертовий стовп холодного повітря;
б) атмосферний вихор, що виникає в грозовій хмарі;
в) сильний повітряний потік, що виникає в грозовій хмарі.
30. На відміну від урагану, під час смерчу потрібно знайти укриття:
а) у кам’яних будинках;
б) у підвалах і підземних спорудах;
в) у цегляних будинках.
31. Виходити із зони лісової пожежі необхідно:
а) у навітряний бік;
б) у підвітряний бік;
в) бігти в протилежний від пожежі бік.
32. Під час пожежі в будинку ураження людей найчастіше відбувається:
а) від електричного струму;
б) від полум’я;
в) від отруєння димом.
33. Якщо на людині зайнявся одяг, потрібно:
а) щвидко бігти, щоб збити полум’я;
б) накинути на людину якісь полотнища, пальто, щільно притиснувши їх до тіла потерпілого;
в) направити на потерпілого струмінь з вогнегасника.
34. Залежно від масштабів пожежі поділяють на:
а) одиничні; масові; вогняні смерчі;
б) одиничні; множинні; суцільні;
в) пожежі в окремих будинках, множинні, вогнянні смерчі.
35. Основні уражаючі чинники вибуху:
а) полум’я, отруйні гази;
б) повітряна вибухова хвиля; вторинні снаряди;
в) полум’я, вторинні снаряди.
1. Осередком хімічного ураження називають:
а) територію, що заражена СДОР;
б) територія, у межах якої внаслідок дії СДОР можливі масові ураження людей або сільськогосподарських тварин;
в) територію, на якій унаслідок дії СДОР виникла загроза життю та здоров’я людей.
2. За швидкістю розвитку клінічної картини ураження всі СДОР поділяють на:
а) швидкодіючі, уповільненої дії;
б) швидкодіючі, повільно діючі;
в) миттєвої дії, тривалої дії.
3. До швидкодіючих СДОР відносять:
а) фосген, кислоти, метилу бромід;
б) синильну кислоту, аміак, хлор, ФОС;
в) хлор, бензин, сульфатна кислота, фосген.
4. До стійких СДОР відносять:
а) хлорпікрин, сульфатну кислоту, тетраетил свинець;
б) хлорпікрин, вуглецю оксид, синильну кислоту;
в) сульфатну кислоту, синильну кислоту, аміак.
5. До нестійких СДОР відносять:
а) сульфатну кислоту, аміак, хлорпікрин;
б) синильну кислоту, вуглецю оксид, аміак;
в) тетраетил свинець, вуглецю оксид, хлор.
6. Під токсичністю СДОР розуміють:
а) здатність СДОР у мінімальній кількості спричинювати патологічні зміни в організмі людини, що призводять до захворювання, утрати працездатності чи загибелі;
б)кількість отруйної речовини, що призводять до загибелі уражених;
в) найменша кількість СДОР в одиниці об’єму зараженого повітря, що може дати відчутний фізіологічний ефект.
7. Види осередків хімічного ураження:
а) осередок ураження задушливими СДОР; осередок ураження загально отруйними СДОР; осередок нейротропними СДОР; осередок ураження швидкодіючими СДОР;
б) осередок ураження задушливими швидкодіючими СДОР; осередок ураження загально отруйними, швидкодіючими СДОР; осередок ураження основами й кислотами;
в) осередок ураження нестійкими повільно діючими СДОР; осередок ураження нестійкими швидкодіючими СДОР; осередок ураження повільно діючими СДОР; осередок ураження стійкими швидкодіючими СДОР.
8. Осередок ураження нестійкими швидкодіючими СДОР виникає при ураженні:
а) сульфатною кислотою, аніліном, метилу бромідом;
б) синильною кислотою, аміаком, фтороводнем;
в) аніліном, сульфатною кислотою, натрію бромідом.
9. Осередок ураження стійкими швидкодіючими СДОР виникає в разі ураження:
а) фосгеном, метилу бромідом, гранозаном;
б) синильною кислотою, аміаком, вуглецю оксидом;
в) аніліном, сульфатною кислотою, натрію бромідом.
10. Осередок ураження стійкими швидкодіючими СДОР виникає в разі ураження:
а) фосгеном, хлоридною кислотою, бензолом;
б) деякими ФОС, аніліном, фурфуролом;
в) синильною кислотою, метилу бромідом, бензолом.
11. Осередок ураження стійкими повільнодіючими СДОР виникає при ураженні:
а) сульфатною кислотою;
б) аніліном;
в) хлором.
12. У разі аварій у сховищах бензину, бензолу, аміаку необхідно перебувати:
а) на верхніх поверхах будинків;
б) на середніх поверхах будинків;
в) на нижніх поверхах будинків та в погребах.
13. У разі аварій у сховищах хлору, сірководню, тетраетил свинцю необхідно перебувати:
а) на верхніх поверхах будинків;
б) на середніх поверхах будинків;
в) на нижніх поверхах будинків та в погребах.
14. Виходити із зони зараження СДОР необхідно:
а) убік, перпендикулярно напрямку вітру, за можливості на підвищену та добре провітрювану ділянку місцевості;
б) проти вітру на добре провітрювану ділянку місцевості;
в) перпендикулярно напрямку вітру, бажано використовувати кювети, ями, яри.
15.Змочувати ватно- марлеву маску (пов’язку) за наявності в повітрі СДОР з лужною реакцією потрібно:
а) 5% розчином лимоної кислоти;
б) 2% розчином питної води;
в) дистильованою водою.
16. За наявності в повітрі СДОР, що мають кислу реакцію, пов’язку ватро змочувати:
а) 5% розчином лимоної кислоти;
б) 2% розчином питної води;
в) дистильованою водою.
17. Радыоактивныстю називають:
а) властивості хімічних елементів мимовільно перетворюватися на інші елементи, випускаючи при цьому елементарні частки чи фотони;
б) величину, що характеризує число радіоактивних розпадів за одиницю часу;
в) здатність хімічних елементів перетворюватися на інші елементи, втрачаючи при цьому електрон (електрони)
18. Усі іонізуючі випромінювання поділяють на:
а) корпускулярні, фотонні;
б) рентгенівські, ядерні;
в) проникні, непроникні.
19. Одиниця активності в СІ:
а) беккрель (Бк);
б) грей (Гр);
в) рад.
20. Одиниця поглиненої дози в СІ:
а) беккрель;
б) бер;
в) грей.
21.Одиниця еквівалентної та ефективної дози:
а) рад;
б) зіверт (Зв);
в) рад.
22. Під потужністю дози радіоактивного випромінювання розуміють:
а) відношення дози радіоактивного випромінювання до часу;
б) дозу опромінювання, яку людина отримала за час перебування в радіоактивно зараженій місцевості;
в) дозу опромінення, яка спричинює важкий ступінь променевої хвороби.
23. Найбільшу іонізуючу властивість мають:
а) нейтрони;
б) гамма-частки;
в) альфа-частки.
24. Наслідками детерміністичних (не стохастичних) ефектів дії радіоактивного випромінювання можуть бути:
а) гострота променева хвороба, спадкові хвороби, променева катаракта;
б) гостра променева хвороба, променеві опіки, променева катаракта;
в) хронічна променева хвороба, променеві опіки, лейкози.
25. Стохастичними (імовірними) ефектами радіоактивного опромінення можуть бути:
а) променеві опіки, злоякісні новоутворення, лейкози;
б) гостра променева хвороба, променеві опіки, променева катаракта;
в) злоякісні новоутворення, лейкози, генетичні зміни, які передаються у спадок.
26. Форми променевої хвороби:
а) кістковомозкова, кишкова, токсична, церебральна;
б) легка, середньої важкості, важка, украй важка;
в) хронічна, гостра, комбінована, місцева.
27. На АЕС України встановлені ядерні реактори типу:
а) ВВЕР;
б) РВПК;
в) бридер-реактори.
28. Особи, які постійно або тимчасово працюють з джерелами іонізуючих випромінювань, відносять до категорії:
а) Б;
б) А;
в) В.
29. Особи, які безпосередньо не працюють із джерелами іонізуючих випромінювань, але за розташуванням робочих місць на об’єкті з радіаційно-ядерною технологією можуть одержати додатков опромінення, відносяться до категорії:
а) А;
б) В;
в) Б.
30. Решту населення відносять до катерогії:
а) В;
б) Б;
в) А.
31. Максимально припустима ефективна доза для осіб категорії А:
а) 2 мЗв;
б) 1 мЗв;
в) 20 мЗв.
32. Максимально припустима ефективна доза для осіб категорії Б:
а) 2 мЗв;
б) 20 мЗв;
в) 1 мЗв.
33. Максимально припустима ефективна доза для осіб категорії В:
а) 20 мЗв;
б) 1 мЗв;
в) 2 мЗв.
34. Під час проведення йодної профілактики дози калію йодиду становлять:
а) для дорослих – 130 мг на добу; для дітей до трьох років і вагітних – 65 мг на добу;
б) для дорослих – 70 мг, для дітей – 0, 5 мг на добу;
в) для дорослих – 200 мг на добу, для дітей – 100 мг.
35. Тривалість йодної профілактики для дорослих становить:
а) 7 діб;
б) не більше за 10 діб;
в) не більше за 7 діб.
36. Тривалість йодної профілактики для дітей до трьох років і вагітних становить:
а) не більше ніж 2 доби;
б) не більше ніж 20 діб;
37. Пішоходам автобус необхідно обходити:
а) ззаду;
б) спереду;
в) збоку.
38. Пішоходам трамвай необхідно обходити:
а) ззаду;
б) спереду;
в) збоку.
39. Під час переходу вулиці необхідно поводитися:
а) спочатку праворуч, потім – ліворуч;
б) спочатку ліворуч, а на середині вулиці – праворуч;
в) спочатку прямо, а на середині вулиці – ліворуч.
40. Найчастіше у разі дорожньо-транспортних пригод зустрічаються травми:
а) черепно-мозкові, грудної клітки, живота; переломи кісток, кінцівок;
б) переломи кісток верхніх кінцівок, рани м’яких тканин;
в) грудної клітки й живота, переломи кісток, опіки, черепно-мозкові травми.
41. Перед вилученням з аварійного автомобіля:
а) потерпілого кладуть на сидіння в горизонтальному положенні, подовжують сидіння для створення прямолінійної осі голова – шия – грудна клітка;
б) потерпілого вилучають чере розкритий верх автомобіля;
в) потерпілого садять на сидіння, поруч ставлять ноші і разом із сидінням вилучають з автомобіля.
42. Головна проблема під час організації спасіння людей у випадку аварії корабля:
а) невміння плавати;
б) паніка;
в) недостатня кількість плавзасобів.
|
|