Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Молекулярні механізми проведення регуляторних сигналів






1. Рецептори першого типу – білки, які мають один трансмембранний ланцюг. Це алостеричні ферменти, активний центр яких росташований на внутрішнійй стороні мембрани. Багато з них - тирозинові протеїнкінази. Сюди належать рецептор инсуліна, ростових факторів і цитокінів. Звязування сигнальних речовин призводить до димеризації рецептора. При цьому відбувається активація фермента і фосфорилювання залишків тирозина. Спочатку фосфорилюється молекула рецептора (автофосфорилювання). З фосфотирозином зв’язується SН2-домен білка-переносникака сигнала (STAT), функція якого полягає в передачі сигнала внутрішньоклітинним протеїнкіназам.

2. Йонні канали. Ці рецептори другого типу є олігомерними мембраними білками, які утворюють йонний канал, що активується лігандом. Звязування ліганда призводить до відкривання канала для іонів Na+, К+ чи Cl-. По такому механізму діють нейромедіатори, такі, як ацетилхолін (никотинові рецептори: Na+- і К+-канали) и γ -аміномасляна кислота (А-рецептор: Cl--канал).

3. Рецептори третього типу, спряжені з ГТФ- звязувальними білками. Полипептидная цепь этих белков включает семь трансмембранных тяжей. Такі рецептор передають сигнал за допомогою с помощью ГТФ-звязуючих білків на білки-эфектори, які є спряжені з которые являются сопряженными ферментами или йонними каналами. Функція цих білків заключається в зміні концентрації іонів чи вторинних мессенджерів. Таким чином, рецепторні тирозинкінази активують внутрішньоклітинні протеїнкінази, активацяя ліганд-залежних йоних каналів веде до зміни концентрації іонів, а активація рецепторів, спряжених з ГТФ-звязуючими білками, індукує синтез речовин-попередників, вторичнних мессенджерів. Всі три системи передачі сигнала взаємопов’язані. Утворення цАМФ приводить до активації протеїнкінази А [ПК-А], диацилгліцерин [ДАГ] активує [ПК-С], а вторинний мессенджер інозитол-1, 4, 5-трифосфат [ІР3 підвищує концентрацію іонів Са2+ в цитоплазмі клітини.

G-білки переносять сигнал з рецептора третього типа на білки-эфектори. Вони побудовані з трьох субодиниць: α, β і γ. α -cубодиниця може зв’язувати ГТФ чи ГДФ. Білок проявляет слабку ГТФ-азну активність (як ras і фактор элонгации Tu (EF-Tu),) В неактивному стані G-білок звязаний з ГДФ.

При зв’язуванні ліганда з рецептором третього типа його конформація змінюється і він зв’язується з G-білоком, відбувається обмін ГДФ на ГТФ, G-білок відділяється від рецептора і дисоціює на α -субодиницю і β, γ -комплекс. Γ Τ Φ -α субодиниця зв’язується з білками-эфекторами, що призводить до закривання і відкривання йонних каналів, активації чи ингібування ферментів і змінює їх активність, в результате чого проходить відкривання чи закривання ионних каналів. Гідроліз звязаногоГТФ до ГДФ переводить α -субодиницю в неактивний стан і вона асоціюється з β, γ -комплексом.

 






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.