Основні вимоги до складання психокорекційних програм

Ефективність психокорекційного процесу в значній мірі залежить від вміння психолога складати психокорекційну програму. При цьому необхідно враховувати наступні методичні вимоги:

ü чітко сформувати основні цілі психокорекційної роботи;

ü виділити коло задач, які повинні конкретизувати основну мету;

ü визначити зміст корекційних занять з врахуванням структури дефекту та індивідуально-психологічних особливостей дитини, розвитку провідного виду діяльності;

ü визначити форму роботи з дитиною (групова, сімейна, індивідуальна);

ü відібрати відповідні методи і техніки з врахуванням вікових, інтелектуальних і фізичних можливостей дитини;

ü запланувати форму участі батьків та інших осіб в корекційному процесі;

ü розробити методи аналізу оцінки динаміки психокорекційного процесу;

ü підготувати приміщення, необхідне обладнання і матеріали.

Цілеспрямований психокорекційний вплив на дитину і підлітка з проблемами в розвитку здійснюється через, запропонований А.А.Осіповою, психокорекційний комплекс, який складається з чотирьох взаємопов’язаних блоків: діагностичний; корекційний; оціночний; прогностичний.

В діагностичний блок входять діагностика психічного розвитку дитини і діагностика соціального середовища.

Діагностика психічного розвитку дитини включає в себе: всебічне психологічне вивчення особистості дитини і її батьків, системи їх стосунків; аналіз мотиваційно-потребної сфери дитини і членів її сім'ї; визначення рівня розвитку сенсорно-перцептивних та інтелектуальних процесів і функцій;

Діагностику соціального середовища дитини (аналіз несприятливих факторів соціального середовища, які травмують дитину, порушують її психічний розвиток, формування характеру особистості і соціальну адаптацію).

Корекційний блок включає наступні задачі:

Корекція неадекватних методів виховання дитини з метою подолання її мікросоціальної занедбаності;

Допомогу дитині чи підлітку у вирішенні психотравмуючих ситуацій;

Формування продуктивних видів взаємовідносин дитини з оточуючими (в сім’ї, класі);

Підвищення соціального статусу дитини в колективі;

Розвиток дитини чи підлітка компетентності у питаннях нормативної поведінки;

Формування і стимуляція сенсорно-перцептивних, мнемічних і інтелектуальних процесів у дітей;

Розвиток і вдосконалення комунікативних функцій, емоційно-вольової регуляції поведінки;

Формування адекватних батьківських установок на соціально-психологічні проблеми дитини шляхом активного залучення батьків в психокорекційний процес;

Створення в дитячому колективі, де навчається дитина, атмосфери прийняття, доброзичливості, відкритості, взаєморозуміння.

Оціночний блок, або блок ефективності корекційних впливів, спрямований на аналіз змін пізнавальних процесів, психічних станів, особистісних реакцій в дитини в результаті психокорекцій них впливів. Критерії оцінки ефективності психологічної корекції вимагають обліку структури дефекту, механізмів його проявів, аналізу цілей корекції і використовуваних методів психологічного впливу. Результати корекційної роботи можуть проявлятися в дитини в процесі роботи з нею, до моменту завершення психокорекційного процесу і протягом тривалого часу після закінчення занять.

Ефективність психологічної корекції залежить як від об’єктивних, так і суб’єктивних факторів.

До об’єктивних факторів відносяться:

ü ступінь важкості дефекту в дитини;

ü чіткість поставлених корекційних задач;

ü чіткість організації психокорекційного процесу;

ü час початку корекційного процесу;

ü професійний та особистісний досвід психолога.

До суб’єктивних факторів можна віднести:

ü установки дитини і батьків на психологічну корекцію;

ü відношення їх до психологічної корекції і до психолога.

При оцінці ефективності психокорекцій них впливів необхідно використовувати різноманітні методи, в залежності від поставлених психокорекцій них задач. При оцінці поведінкових та емоційних реакцій дитини краще поєднувати метод спостереження з проективними методами дослідження особистості (кольорово-асоціативні тести, методика незакінчених речень, малюнкові тести) При оцінці ефективності корекції пізнавальних процесів в дітей можна використовувати функціональні проби, спрямовані на аналіз гностичних процесів, результати педагогічних спостережень. Оцінку ефективності корекції може провести і незалежна експертна комісія, яка включає в себе не тільки психологів, а також лікарів, педагогів, соціальних працівників.

Прогностичний блок психокорекції спрямований на проектування психофізіологічних функцій дитини чи підлітка.

При розробці корекційно-розвиткових програм важливо відрізняти труднощі, які виникають у зв’язку з порушеннями і відхиленнями у розвитку дитини і які потребують інтенсивної психолого-педагогічної корекції і проблем, пов’язаних зі «зверхвимогами», які пред’являють батьки до дітей, не враховуючи психологічні особливості віку і особливості проживання даного вікового періоду дитиною.

Прикладами зверхвимогливості до дітей дошкільного віку можуть бути скарги батьків на неорганізованість, впертість, неслухняність, неуважність дитини. А діти цього віку не володіють достатньо розвиненим вмінням довільно і цілеспрямовано діяти, тому і порушують жорсткі вимоги оточуючих. Тому будь-яка корекційно-розвиткова робота передбачає просвітницьку роботу серед батьків в галузі закономірностей психічного розвитку дитини.