Скласти орієнтовну програму роботи практичного психолога з розвитку сфери соціальної взаємодії дітей молодшого шкільного віку, які мають порушення зору з членами родини

Програма роботи практичного психолога з розвитку сфери соціальної взаємодії дітей молодшого шкільного віку, які мають порушення зору з членами родини, як правило має три блоки: 1) виділення основних параметрів соціальних взаємин дитини молодшого шкільного віку з однолітками; 2) діагностика; 3) проведення корекційно-відновлювальної та розвивальної роботи

1. Основні параметри соціальних взаємин дитини членами родини:

- статус дитини в родині;

- психоемоційний контакт із членами родини;

- психологічний клімат у родині – рефлексія дитини;

- розуміння соціальних ролей членів родини та їх адекватне сприйняття;

2. Діагностичне обстеження спрямоване на вивчення виділених нами соціальних взаємин, для діагностики можна використати такі методи дослідження:

- малювальні проби («Малюнок родини», «Два будинки» Д. Морено;

- опитувальник А. Захарова;

- метод незавершених речень В. Михайла (у модифікації);

- тест-фільм Жиля тощо.

3. Корекційно-відновлювальна та розвивальна робота. З цією метою можна використаи такі форми та методи розвивальної та корекційно-відновлювальної роботи:

- робота із соціальних запитів;

- консультування членів родини;

- уроки етики;

- психологічна просвіта;

- театр етичних мініатюр.

Визначити основні напрямки роботи практичного психолога з дігностики мотиваційної та вольової сфери дитини з порушеннями зору

1. Мотиви спілкування з однолітками: самоствердження, самолюбство, реалізація домагань.

2. Мотив спілкування з дорослими: наслідування, отримання інформації, прагнення схвалення, захищеності.

3. Здатність діяти відповідно до поставленої мети, співвідносити мету й результат, здійснювати самооцінку й самоконтроль діяльності та її результатів.

4. Підпорядкованість мотивів поведінки: здатність діяти відповідно до загальноприйнятих норм на основі моральних мотивів. Уміння керувати своєю поведінкою, емоціями, не залежити від ситуації.

5. Відмова від цікавої діяльності для виконання непривабливих дій на вимогу дорослого відповідно до моральних мотивів. Концентрація на інструкції дорослого.

6. Концентрація уваги на процесі діяльності. Уміння впродовж тривалого часу йти до поставленої мети, до кінця виконувати роботу. Прагнення подолати труднощі й адекватно на них реагувати.

7. Здатність самостійно ставити мету, планувати свою діяльність, обирати засоби для її здійснення, погоджувати свої дії з діями та інтересами однолітків.

8. Перехід від ігрового до навчального мотиву.