Главная страница Случайная страница Разделы сайта АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Проблемипоходження й механізмів розвитку здібностей
Одне з найскладніших питань — питання про походження здібностей: чи є здібності вродженими, чи вони формуються за життя? На одному полюсі можна знайти вислів на зразок: «Музикантом треба народитися». На іншому — «Талант — це 1 % здібностей і 99 % праці». На користь вроджених здібностей свідчать такі факти: 1) ранній прояв здібностей у дитини. Відомо, що в Моцарта му 2) повторення здібностей у нащадків видатних людей. Наведе 3) точні дослідження за допомогою методу близнюків. В експе _ ПСИХОЛОГІЯ УПРАВЛІННЯ ЗДІБНОСТІ ТА ПРОФЕСІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ
(сибсів). Виявилося, що коефіцієнт кореляції розумових здібностей серед однояйцевих близнюків дуже високий — 0, 7-0, 8; тоді як порівняння в парах сибсів — 0, 4-0, 5; 4) вражаючі результати було отримано також завдяки експериментальним дослідженням тварин із застосуванням селекційного методу. Схрещували «розумних» (успішних) і «дурних» (неуспішних) пацюків. Так повторювалося вподовж шести поколінь. Дивергенція, що сприяла накопиченню здібностей у розумних тварин, до 6-го покоління досягла значних розмірів. Тепер розглянемо протилежні факти, що свідчать про пріоритет набутих за життя здібностей під впливом зовнішніх умов, а також про роль виховання й навчання: 1) вражаючі результати діяльності видатних педагогів. Відомо ба 2) більш переконливими доказами є факти масового розвитку Застосування цього ж методу до китайців дало різко відмінні результати: усі вони за показником звуковисотного слуху виявилися в групі кращих, виявивши музикальність на 100 %. Виявлені відмінності можна пояснити особливостями російської і китайської мов: перша належить до «тембрових», а друга — до «тональних». У китайській мові висота звуку несе функцію розрізнення змісту, а в російській такої функції немає; 3) переконливі докази участі фактора середовища було отримано в експериментальних дослідженнях тварин, де застосовувався метод штучної селекції. Цього разу «розумних» пацюків вирощували у звичайному середовищі, де вони були позбавлені різноманітних вражень і можливості активно діяти. У результаті «розумні» діяли на рівні «дурних», вихованих у природних умовах. І навпаки, «дурних пацюків» вирощували в збагаченому середовищі: їхні показники виявилися приблизно такими ж, як і у «розумних» пацюків. Висновок: фактори середовища мають величезне значення — їх можна порівняти з факторами спадковості: вони можуть сприяти розвитку успадкованих здібностей і навпаки — знівелювати дію генетичних чинників.
|