Консультативний контакт

Поняття консультативного контакту. Риси консультативного контакту. Терапевтичність та атерапевтичність консультативного контакту. Терапевтичний клімат в консультативному контакті. Фізичні компоненти консультативного контакту. Емоційні компоненти консультативного контакту. Невербальна та вербальна поведінка консультанта і клієнта. Перенесення та контрперенесення в консультуванні.

2.3.6. Процес психологічного консультування

Стадії процесу консультування. Перша зустріч з клієнтом. Опір консультуванню. Оцінка проблем клієнтів. Запит та психологічна проблема. Психологічний анамнез. Стадії консультативної бесіди. Умови проведення консультативної бесіди. Прийоми та методи психологічного впливу в ході бесіди. Установка на діалог в процесі консультування. Вміння слухати в роботі психоконсультанта. Ефективність інтерв’ю та профілактика можливих помилок.

2.3.7. Техніки психологічного консультування

Поняття про техніку і технічні прийоми психологічного консультування. Зв'язок техніки психологічного консультування з його етапами і процедурами. Універсальна і спеціальна техніка психологічного консультування.

Зустріч клієнта в психологічній консультації. Місце і прийоми зустрічі клієнта в психологічній консультації. Супроводження клієнта до місця проведення консультації. Зовнішній вигляд (одяг) психолога-консультанта.

Початок бесіди з клієнтом. Перші слова психолога-консультанта, адресовані клієнтові. Особисте знайомство психолога-консультанта з клієнтом. Загальна підготовка психолога-консультанта на початок розмови з клієнтом. Форми мовного етикету.

Зняття психологічної напруги у клієнта і активізація його розповіді на стадії сповіді. Прийоми психологічної вербальної підтримки клієнта. Прийом " зеркалізація", його суть і умови правильного застосування. Прийом " перифрази": де, як і коли його доцільно використовувати. Прийом " узагальнення": в яких випадках психологічного консультування до нього розумно звертатися. Прийом " емоційна підтримка клієнта».

Дії консультанта при дачі клієнтові порад і рекомендацій. Правила, яких психологові-консультантові слід дотримуватися, пропонуючи клієнтові свої виводи і практичні рекомендації.

Техніка завершального етапу консультування і практика спілкування психолога-консультанта з клієнтом після закінчення консультації. Забезпечення зворотного зв'язку психолога-консультанта з клієнтом при реалізації клієнтом отриманих рекомендацій. Поведінка психолога-консультанта на завершальному етапі психологічного консультування.

Типові технічні помилки, що допускаються в процесі консультування, способи їх усунення.

2.3.8. Тестування в практиці психологічного консультування

Недостатність відомостей про особу клієнта у психолога-консультанта, особливо в перші моменти проведення консультування. Необхідність використання в психологічному консультуванні тільки валідних, простіших, надійніших і зрозуміліших клієнтові психологічних тестів. Важливість органічного включення процедури тестування в процес психологічного консультування.

Необхідність зведення до мінімуму кількості часу, що відводиться на проведення тестування під час консультування. Можливість безпосереднього використання результатів психологічного тестування для вироблення рад і рекомендацій клієнтові. Небажаність застосування проектних тестів в психологічному консультуванні, перевага опитувачів перед іншими видами психологічних тестів. Особливі вимоги, що пред'являються до опитувачів, використовуваних в психологічному консультуванні. Орієнтація на комп'ютеризовані варіанти психологічних тестів з автоматичною презентацією стимульного матеріалу і обробкою результатів тестування. Обов'язковість інформування клієнта про результати його психологічного тестування.

2.3.9. Психологічне консультування з проблем особистісного росту клієнта

Поради з питань, пов'язаних з темпераментом. Природний і соціально обумовлений тип темпераменту людини. Дії психолога-консультанта у разі скарги клієнта на підвищену емоційну збудливість. Рекомендації клієнтові при виявленні у нього проблем, пов'язаних із швидкістю реакції. Дії психолога-консультанта у разі, коли клієнт скаржиться на слабкість своєї нервової системи.

Загальні рекомендації по корекції рис вдачі. Стійкість і мінливість рис вдачі людини. Вікові особливості розвитку рис вдачі і пов'язані з цим практичні рекомендації по їх корекції.

Поради з розвитку волі. Факти, які потрібно знати і враховувати, даючи рекомендації по розвитку волі у дітей раннього віку.

Рекомендації по вдосконаленню ділових рис характеру. Поняття про первинні і вторинні ділові риси вдачі.

Поради з розвитку комунікативних рис вдачі. Уміння і навички спілкування, в яких проявляються комунікативні риси вдачі людини. Рекомендації по розвитку комунікативних рис характеру, пов'язаних з правильним сприйняттям і розумінням людей.

Консультування з проблем порушення потребністно-мотиваційної сфери. Поняття мотивації, мотиву і потреби. Основні мотиваційні проблеми клієнта психологічної консультації, вірогідні причини і типові прояви цих проблем. Відсутність у клієнта інтересу до придбання нових знань, умінь і навичок, способи вирішення цієї проблеми. Відсутність у клієнта серйозних життєвих планів, шляху вирішення цієї проблеми. Дефіцит прагнення людини до досягнення певної мети, способи його ліквідації.

2.3.10. Комунікативне та соціально-перцептивне консультування

Відсутність інтересу до людей. Дефіцит досвіду особистого спілкування клієнта з людьми, його можливі причини. Типовий початок психологічного консультування у разі відсутності у клієнта вираженого інтересу до людей. План проведення такого консультування.

Невміння привертати до себе увагу, справляти позитивне враження на людей. Об'єктивні і суб'єктивні причини недостатньої уваги до людини з боку інших людей.

Невміння висловлювати компліменти і правильно реагувати на них. Практичне рішення проблеми, якщо клієнт не вважає потрібним або не бажає висловлювати компліменти на адресу інших людей.

Невміння сприймати і правильно оцінювати соціальні ролі людей. Найбільш важливі правила ролевої взаємодії людини з іншими людьми в процесі спілкування з ними, необхідність виконання цих правил. Питання, які психолог-консультант може задати клієнтові в процесі психодіагностичної бесіди з ним з цієї проблеми. Типові помилки, що допускаються психологом-консультантом при вирішенні цієї проблеми.

2.3.11. Психолого-педагогічне консультування

Взаємини батьків з дітьми-дошкільниками. Вирішення проблеми трирічної вікової кризи і пов'язаного з ним погіршення взаємин дитини з батьками. Проблема розбіжностей між батьками з приводу методики навчання і виховання дитини до трирічного віку.

Небажання дитини, що досягла семирічного віку, навчатися в школі. Питання для визначення мотивів небажання дитини вчитися в школі.

Психолого-педагогічне консультування батьків дітей – молодших школярів. Основні проблеми і причини невдалого початку навчання дитини в школі, шляху рішення цих проблем. Об'єктивні і суб'єктивні обставини, із-за яких у дітей на початку їх навчання в школі можуть складатися погані взаємини з однолітками. Практичні рекомендації по виявленню і усуненню цих причин.

Поняття про психологічно нестандартну дитину. Практичні рекомендації по навчанню і вихованню нестандартних дітей.

Рішення психолого-педагогічних проблем підліткового віку. Типові конфлікти між батьками і підлітками, їх причини, способи попередження і усунення. Розбіжності в представленнях батьків і підлітків з приводу інтелектуального розвитку і підготовки до майбутнього життя, шляху ліквідації подібних розбіжностей.

Консультування батьків хлопцем і дівчат. Типові випадки і ситуації звернення в консультацію батьків старшокласників, а також самих хлопців і дівчат. Основні причини поганих взаємин між старшокласниками і їх батьками. Способи усунення цих причин і встановлення нормальних взаємин між батьками і дорослими дітьми.

2.3.13. Сімейне консультування

Основні питання сімейного консультування. Взаємини з майбутнім чоловіком. Взаємини між подружжям в сім'ї. Взаємини між подружжям в початковий період становлення сім'ї. Несумісність характерів подружжя як одна з основних причин труднощів в сімейних взаєминах. Несумісність звичок, вчинків, поглядів подружжя, форми вираження несумісності у внутрішньосімейних стосунках. Взаємозв'язок внутрішньосімейних проблем, необхідність їх комплексної діагностики і спільного рішення.

Взаємини подружжя з їх батьками. Різновиди і особливості взаємин подружжя з їх батьками. Типові проблеми, що виникають в цих взаєминах, варіанти конфліктів подружжя зі своїми батьками. Приватні внутрішньосімейні проблеми, що стосуються особистих взаємин одного з подружжя з батьками іншого. Загальні рекомендації, які психолог може дати клієнтові, залученому у внутрішньосімейні конфлікти.

Конфлікт – розбіжність між батьками в їх відношенні до поведінки свого сина в його власній сім'ї, шляху вирішення цієї внутрішньосімейної проблеми. Способи вирішення цієї конфліктної ситуації. Конфлікти типу " свекруха – невістка", " теща – зять", способи їх вирішення.

2.3.14. Практичні рекомендації по діловому психологічному консультуванню

Труднощі встановлення нормальних стосунків між керівником і підлеглими у разі, якщо керівник має серйозні недоліки характеру. Шляхи практичного рішення цієї проблеми в різних випадках життя. Труднощі налагодження хороших стосунків між керівником і підлеглими при недоліках в характерах підлеглих. Програма проведення консультування і способи вирішення цієї проблеми.

Керівництво діловими стосунками людей. Поняття про ділові стосунки. Основні питання, пов'язані з психологічним консультуванням з проблеми ділових стосунків. Вибір керівником засобів і форм контролю діяльності підлеглих. Оцінювання керівником роботи підлеглих, застосування ним заохочень і покарань.

Прийняття і реалізація керівником рішень з особистих питань підлеглих.

Поняття про особистісні справи і питання підлеглих. Право і обов'язок керівника вирішувати такі питання.

Звернення до людей з проханнями і правильне реагування на прохання. Форми мовного етикету, використовувані при зверненні до людей з проханнями, при реагуванні на прохання, а також при вираженні вдячності за виконане прохання.

Уміння переконувати людей. Типові рекомендації психолога-консультанта клієнтові по вдосконаленню уміння переконувати людей з урахуванням отриманих від клієнта відповідей на психодіагностичні питання.

2.3.15. Спеціальні проблеми психологічного консультування

Консультування асоціальних осіб. Консультування при алкоголізмі. Консультування клієнтів з психосоматичними розладами. Консультування клієнтів з депресією і суїциднимі намірами. Консультування при переживанні втрати. Особливості бесіди з вмираючою людиною. Консультування при сексуальних проблемах.

2.3.16. Оцінка результатів психологічного консультування

Поняття про результативність психологічного консультування. Можливі підсумки психологічного консультування: позитивні, негативні, невизначені, відстрочені. Вірогідні причини негативних результатів психологічного консультування. Найважливіші ознаки позитивної результативності психологічного консультування. Випадки невизначених і спірних результатів психологічного консультування. Об'єктивні і суб'єктивні, внутрішні і зовнішні показники результативності психологічного консультування

Критерії оцінки результатів психологічного консультування. Процедури практичного оцінювання результатів консультування, їх достоїнства і недоліки. Оптимальні умови застосування кожної з цих процедур.

Причини недостатньої результативності психологічного консультування. Шляхи виявлення причин низької результативності психологічного консультування, способи усунення цих причин. Недолік наукових знань про способи практичного рішення проблеми клієнта, дії психолога-консультанта в цьому випадку. Відсутність оптимальних умов для повноцінного виконання клієнтом рекомендацій, отриманих від психолога-консультанта. Недостатньо виражене бажання клієнта вирішувати свою проблему за рекомендацією консультанта, дії психолога-консультанта в цьому випадку.

Незадовільний контроль реалізації клієнтом отриманих рекомендацій як можлива причина недостатньої результативності консультування. Неправильні дії клієнта з виконання отриманих рекомендацій як причина низької результативності психологічного консультування. Шляхи усунення усіх цих причин.

Розділ 2.4. Диференціальна психологія

2.4.1. Диференційна психологія: її предмет, специфіка, історія, методи

Предмет диференційної психології. Становлення диференційної психології як науки. Передісторія диференційної психології. Перші наукові дослідження індивідуальних відмінностей (Ф. Бессель, В. Вундт, Ф. Гальтон). Три світові традиції у розвитку диференційної психології: європейська, американська, російська. В. Штерн про предмет і завдання диференційної психології. Диференційна психофізіологія як галузь диференційної психології.

Специфіка диференційної психології, її зв’язок з іншими науками, роль у практичній психології. Напрями диференційно-психологічних досліджень за В. Штерном. Індивідуальні, типологічні та групові відмінності. Риса, диспозиція, тип. Індивідуальність як інтегральне поняття диференційної психології. Структура індивідуальності за Б. Ананьєвим, В. Мерліним, Е. Голубєвою.

Методи диференційної психології. Роль спадковості та середовища у формуванні індивідуальності.

2.4.2. Диференційна психологія про темперамент

Історія вчення про темперамент – пошук біологічних основ темпераменту (Гіппократ – Гален, А. Галлер, Г. Врісберг, П. Лесгафт, І. Генлє, А. Фульє, П. Блонський, Б. Завадовський та ін). Формальний опис класичної типології І. Кантом: темпераменти діяльності та темпераменти почуттів. Енергетична теорія темпераменту В. Вундта.

Конституційні теорії темпераменту: К. Сіго, Е. Кречмера, У. Шелдона. Типи будови тіла та темпераменту за Е. Кречмером. Діатетична та психоестетична пропорції. Соціальна установка. Психологія конституціональних відмінностей за У. Шелдоном: соматотип, шкала темпераменту. Аналіз конституціональних відмінностей за біографічними даними.

Факторні дослідження темпераменту. Дослідження Г. Хейманса і Е. Вірсми. Типологія темпераменту Р. Ле Сенна. Фактори темпераменту за Дж. Гілфордом, К. Лоуелл, Л. Терстоном, А. Бассом і Р. Пломіним. Ознаки темпераменту за А. Бассом і Р. Пломіним. Факторне дослідження темпераменту Г. Ю. Айзенком. Співставлення моделей Е. Кречмера та К. Г. Юнга.

2.4.3. Психофізіологічні дослідження темпераменту

Загальна характеристика диференційно-психофізіологічних досліджень. Темперамент і вища нервова діяльність за І. Павловим. Дослідження типів нервової системи у дітей А. Г. Івановим – Смоленським. Дослідження вищої нервової діяльності і темпераменту у дітей Н. І. Красногорським.

Вивчення темпераменту у психофізіологічній школі Б. М. Теплова та В. Д. Нєбиліцина. Структура темпераментних властивостей та 12-мірна класифікація властивостей нервової системи за В. Д. Нєбиліциним. Первинні і вторинні властивості нервової системи.

Психофізіологічна школа В. С. Мерліна: біологічна основа, ознаки, властивості і типи темпераменту

Структура формально-динамічних властивостей за В. М. Русаловим.

Дослідження взаємозв’язку властивостей темпераменту з властивостями нервової системи (В. Мерлін, Г. Айзенк, Е. Ільїн, В. Нєбиліцин та інші).

Вивчення темпераменту у школі Яна Стреляу. Реактивність і активність як характеристики енергетичного рівню поведінки. Оптимум збудження і оптимум стимуляції. Часові параметри поведінки. Властивості темпераменту і особистісні якості. Модифікуючий вплив темпераменту на виховання особистості.

2.4.4. Типології психопатій та акцентуацій характеру

Вчення П. Б. Ганнушкіна про конституційні психопатії. Поняття психопатії та нормального характеру. Характеристика 9 груп конституційних психопатій: Характеристика 9 груп психопатій: циклоїдів, астеніків, шизоїдів, параноїків, епілептоїдів, істеричних, нестійких, антисоціальних, конституційно-нерозумних.

Класифікація психопатій та акцентуацій характеру підлітків А. Є Лічко. Визначення понять акцентуації та психопатії. «Місце найменшого опору» – locus resistentiae minoris - для кожного типу акцентуації. «Підлітковий комплекс» у різних типів акцентованих підлітків: реакції емансипації та групування з однолітками, реакція захоплення, особливості сексуальної поведінки. Типи акцентуації та особливості сприйняття себе (самооцінки). Порушення поведінки у різних типів акцентуйованих підлітків: делінквентна поведінка, втеча з дому і бродяжництво, токсикоманічна поведінка (рання алкоголізація), суїцидальна поведінка.

Поняття психопатичного розвитку за А. Лічко. Типи неправильного виховання та психопатичний розвиток. Змішані типи акцентуацій.

Теорія акцентуйованих особистостей К. Леонгарда. Визначення поняття акцентуація. Типи акцентуацій темпераменту та характеру за К. Леонгардом. Екстраверсія та інтроверсія за К. Леонгардом.

Порівняння типологічних моделей П. Б. Ганнушкіна, А. Лічко, К. Леонгарда.

2.4.5. Класифікації особистості і характеру

Теоретичні та емпіричні класифікації особистості і характеру. Особливості типологічного підходу у вивченні особистості.

Класифікація особистостей О. Ф. Лазурського, загальна характеристика, основний принцип. Поняття про ендопсихіку та екзопсихіку. Поділ особистостей за психічним рівнем, ознаки підвищення психічного рівня. Співвідношення між ендо- та екзопсихікою на різних рівнях. Характеристика чистих типів нижчого, середнього та вищого психічних рівнів.

Психологічні типи за К. Г. Юнгом. Поняття про екстраверсію та інтроверсію: установка свідомості та несвідомого. Психічні функції: мислення, почуття, відчуття, інтуїція. Раціональні та ірраціональні функції. Первинна, допоміжна та підпорядкована функції. Характеристика психологічних типів: мисленнєвих, почуттєвих, відчуттєвих, інтуїтивних.

Психоаналітична класифікація характерів Н. Мак-Вільямс. Поняття характеру у психоаналітичній традиції. Механізми психологічного захисту як найважливіший критерій психоаналітичної діагностики. Типи організації характерів (нарцисичний, обсесивно-компульсивний, депресивний, маніакальний, шизоїдний, параноїдний, істеричний, мазохистичний, асоціальний) – драйви, афекти, темперамент, об’єктні стосунки, Я-концепція, механізми захисту.

2.4.6. Диференційна психологія здібностей

Два підходи у вивченні здібностей: особистісно-діяльнісний та функціонально-генетичний. Здібності, обдарованість, талант, геніальність.

Співвідношення понять «здібності» та «якості». Здібності та академічна успішність. Загальні та спеціальні здібності. Уявлення про інтелект, його структуру та індивідуальні відмінності в інтелекті.

Дослідження взаємозв’язку показників загальних здібностей (пам’яті, інтелекту), академічної успішності із загальними властивостями ВНД та із спеціально людськими типами ВНД (мислительним, художнім, середнім).

Музичні здібності, їх структура. Типологія музичного сприйняття. Функціональна симетрія-асиметрія півкуль у музикантів. Особистісні особливості музикантів.

Математичні здібності. Структура математичних здібностей. Дослідження взаємозв’язку показників математичних здібностей із загальними властивостями ВНД із спеціально людськими типами ВНД. Два типи математичних здібностей – геометрична інтуїція та абстрактно-алгебраїчна конструкція. Особистісні особливості математично обдарованих учнів.

Мовні здібності. Типи мовних здібностей: комунікативно-мовний та когнітивно-лінгвістичний. Ознаки мовних здібностей.

Здібності до образно-творчої діяльності. Дитяче сприйняття як передумова обдарованості до образно-творчого мистецтва.

2.4.7. Індивідуальні особливості діяльності

Поняття про стиль діяльності. Стиль діяльності і здібності. Стиль та ефективність діяльності. Класифікації стилів діяльності: стилі виробничої, педагогічної, спортивної діяльності; стилі діяльності музикантів-виконавців; стилі навчальної діяльності.

Поняття когнітивного стилю. Види когнітивних стилів.

Стилі керівництва, зв'язок з особистісними якостями. Стилі спілкування, стилі самопрезентації та інші індивідуальні стилі поведінки.

Дослідження ефективності виконання різних видів діяльності в залежності від типологічних особливостей ВНД: ефективність монотонної діяльності, діяльності в екстремальних ситуаціях, управлінської діяльності, артистичної, професійної інтелектуальної діяльності, групової діяльності.