Хvііі. Тональність - великий чоловік.

💸 Как сделать бизнес проще, а карман толще?

Тот, кто работает в сфере услуг, знает — без ведения записи клиентов никуда. Мало того, что нужно видеть свое раписание, но и напоминать клиентам о визитах тоже. Проблема в том, что средняя цена по рынку за такой сервис — 800 руб/мес или почти 15 000 руб за год. И это минимальный функционал. Нашли самый бюджетный и оптимальный вариант: сервис VisitTime.
⚡️ Для новых пользователей первый месяц бесплатно. А далее 290 руб/мес, это в 3 раза дешевле аналогов. За эту цену доступен весь функционал: напоминание о визитах, чаевые, предоплаты, общение с клиентами, переносы записей и так далее.
✅ Уйма гибких настроек, которые помогут вам зарабатывать больше и забыть про чувство «что-то мне нужно было сделать».
Сомневаетесь? нажмите на текст, запустите чат-бота и убедитесь во всем сами!

У процесі спілкування поколінь мовців кожна мова набуває певної тональнос-

ти, що відповідає її ритмо-мелодичним особливостям та образно-логічному мисленню

її носіїв. Мовна тональність виконує у мові функцію бракера, який добирає най-

удалішу під оглядом образности та милозвучности лексику і відкидає невдалу.

Взявши сказане до уваги, проаналізуймо словосполуку загальне зібрання, що-

раз частіше подибувану в газетах. Традиційно - під впливом вимог тональности -

українці вживали і вживають на означення поняття ”передбачений збір людей” слово

збори: установчі збори, законодавчі збори, загальні збори. Значно рідше вживано

слово зібрання. У процесі добору варіянтів під оглядом тональности наші попере-

дники віддали перевагу слову збори. І очевидно, не випадково. Слово збори коро-

тше, і має не таку поширену в багатьох іменниках кінцівку як зібрання.

А яку вагу має тут кінцівка слова? - спитає читач.

Річ у тім, що слова з однаковою кінцівкою (наприклад: зібрання, чекання,

бажання, гуляння тощо), коли вони часто повторюються у мовному потоці чи тексті,

викликають у слухачів або читачів враження стилістичної недосконалости висловлю-

ваного. Часом навіть збіг двох слів з однаковою кінцівкою звучить дисгармонійно:

Коли ж у вислові нема повторів кінцівок, то він звучить нормально:

Як бачимо, звукова будова слова може сприяти або перешкоджати вживанню того

чи того слова. У процесі спілкування поколінь відбувається добір найудаліших

форм, здатних до вжитку в комбінації з якнайширшим спектром слів. У нас цей до-

бір на означення поняття ”передбачений збір людей” визнав найкращим слово збори.

Читач може подумати, що слова з кінцівкою -ання я маю за неповноцінні. Аж

ніяк. Ці слова виконують дуже потрібну функцію в мові, і без них сьогодні нема

як обійтися. Та сам процес мовлення вимагає від нас іноді шукати для слів з кін-

цівкою -ання синонімів без такої кінцівки. Багато з них такі синоніми мають:

Затим що слів з кінцівкою -ори менше, ніж слів з кінцівкою -ання, то слово

збори частіше вживалося і утворило кілька сталих сполук: загальні збори, устано-

вчі збори. Образно кажучи, воно зайшло до золотого фонду нашої мови.

За часів СССР влада з метою створення покірного їй народу-натовпу стара-

лася наблизити українську мову до російської і всупереч логіці та традиціям

мовлення накидала нам невластиву лексику. Ревнителі ”злиття мов” старалися за-

провадити у вжиток мовні форми, найбільш подібні до російських. Тому з двох си-

нонімів - збори і зібрання - вони завжди вибирали останній. Це був штучний про-

цес, який не узгоджувався ні з мовною традицією, ні з виробленою віками тональ-

ністю української мови. Але цей штучний процес дав свої плоди. Покоління, ви-

ховане в останні десятиліття існування СССР, засвоїло багато шкідливих рис, шту-

чно прищеплених нашій мові. До цих рис належить і вжиток слова зібрання. Адеп-

ти ”злиття мов” хотіли, щоб наше слово найбільше скидалося на російське собра-

ние. Але слово собрание дуже добре вкладається в тональність і традиції росій-

ської мови. Наша ж традиція і наша тональність уже вибрала і занесла до золотого

мовного фонду слово збори. Заміна його та цілої низки інших слів на штучні форми

обертає правильну українську мову на конвертовану російську.

Певній категорії мовців - з числа не найкращих знавців української мови -

дуже до вподоби штучні псевдоукраїнські форми. Думаючи і спілкуючись по-російсь-

ки, ці мовці не завдають собі труду опанувати мову в її самобутньому звучанні,

а конвертують російську мову на зовні нібито українську. Такою конвертованою

мовою пише і виступає багато-хто з вихованого у російських школах покоління:

Постає загроза, що конвертована мова може витиснути з ужитку справжню укра-

їнську мову. Якість конвертованої мови ніколи не перевершить якости української

матірньої мови, але своєю неоковирністю і штучністю ”конвертівка” дискредитує