Главная страница Случайная страница Разделы сайта АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
💸 Как сделать бизнес проще, а карман толще?
Тот, кто работает в сфере услуг, знает — без ведения записи клиентов никуда. Мало того, что нужно видеть свое раписание, но и напоминать клиентам о визитах тоже.
Проблема в том, что средняя цена по рынку за такой сервис — 800 руб/мес или почти 15 000 руб за год. И это минимальный функционал.
Нашли самый бюджетный и оптимальный вариант: сервис VisitTime.⚡️ Для новых пользователей первый месяц бесплатно. А далее 290 руб/мес, это в 3 раза дешевле аналогов. За эту цену доступен весь функционал: напоминание о визитах, чаевые, предоплаты, общение с клиентами, переносы записей и так далее. ✅ Уйма гибких настроек, которые помогут вам зарабатывать больше и забыть про чувство «что-то мне нужно было сделать». Сомневаетесь? нажмите на текст, запустите чат-бота и убедитесь во всем сами! ІХ. Нахил в один бік.
Коли проаналізувати частотність вживання сьогодні українських синонімів, то можна побачити, що найчастіше вживано ті синоніми, які своєю будовою подібні до російських еквівалентів. Наприклад, з двох синонімів забагатіти й розбагатіти, сьогодні переважно вживається другий - розбагатіти. Ці два синоніми рівноварті, хоч перший синонім скоріше почуєш у живій мові і натрапиш на нього у творах класиків, а другий - властивіший письменникам УССР. Сказавши рівноварті, я маю на увазі і те, що кількість складів у синонімах одна- кова, однакові моделі їхнього відмінювання і однакові їхні корені. Та це не завжди так. Часом сучасники, під впливом штучних процесів, що ма- ли місце в УССР і не зникли й сьогодні, віддають перевагу синонімам, якісно гір- шим з мовного погляду. Наприклад, з двох семантично однакових синонімів огрівати та обігрівати, найпоширенішим стає слово обігрівати, дарма що воно довше. Зате воно якнайближ- че копіює російське слово обогревать. У даному разі синоніми різняться одним складом, але калькувальники не зупиняються і тоді, коли калькована форма значно довша. У сучасних текстах дуже часто можна прочитати він не встиг і оком зморг- нути або він не встиг опам’ятатися. І це тоді, коли українська мова знає форми, які можуть скоротити такі довгі конструкції: він не зчувся або не стямився: Українська форма Калькована форма не зчувся не встиг і оком зморгнути не стямився не встиг опам’ятатися. Форма не зчувся має три склади, а її калькований варіянт - вісім. Зазначу принагідно, що короткість вислову збільшує його інформативність. Отже, у наведених прикладах інформативнішими виступають традиційні форми. Сучасне масове мовлення з двох рівнозначних синонімів перетворюватися і обертатися віддає перевагу довшому перетворюватися: вчені перетворюються на прохачів закон перетворюється на фікцію. Приклади таких ”перетворень” можна наводити без кінця. Слова обертатися ніби й не існує в українській мові. Я жодною мірою не проти слова перетворюватися: воно потрібне і незаступиме у десятках випадків, воно творить похідні форми і має широке застосування. Та воно просто муляє око, коли тільки його і вживати в усіх випадках життя. Очевид- но, що своє монопольне вживання це слово завдячує приросткові пере-, який збіга- ється з приростком пре- російського слова превращать. Обидва слова мають однако- ву будову в тому розумінні, що творять у нашому мовному центрі образ дії, який викликає приросток /префікс/ пере- (бо російське пре- - це скорочене пере-). У багатьох випадках слово обертатися краще ”вписується” у текст висловлюва- ного: вчені обертаються на прохачів, закон обертається на фікцію. Подібна картина повторюється і для слів перетворити й обернути. Недавно я вичитав: Ви можете перетворити все на жарт. Чи ж тут перетворити на місці? Чи ж не краще: Ви можете обернути все на жарт? Монопольне вживання форм спільних з формами російськими можна бачити і на прикладі родини слів штовхати. Ця родина ”сім’яниста”: проштовхувати, наштовхувати, заштовхувати, підштовхувати. Існують і форми проштовхуватися, наштовхуватися. Ці слова жироко вживані і в російській мові: толкать, наталкивать, проталкивать тощо. Але 100% збігу вживання цих форм у двох мовах не спостережено. Коли росія- нин наталкивается на сопротивление, то українець натрапляє на опір. Мовці кожної мови добирають ті форми, які найлегше вимовляти і вживання яких усталила традиція. Форма натрапити має в нашій мові широкий вжиток там, де йде- ться про несподівану зустріч. І тому українцеві легше вжити її у ряді випадків там, де росіянин наталкивается на что-то, натыкается на что-то, встречает что- то. В усіх цих випадках українець натрапляє на щось: Прийшли вони в село, та й натрапили якраз на того діда (Словник Грінченка) Ми сміялися із радощів, що натрапили таких гарних людей (Г. Барвінок) Раз він натрапив на цілий табун вепрів (С. Скляренко) ...цигани загубилися... і на їхні сліди натрапити не вдалося (Г. Тютюнник). Українець натрапляє навіть там, де росіянин наскакивает на что-то: Натрапила коса на камінь (Номис). Але сьогодні переважна більшість мовців рідко коли натрапляє на щось, а пе- реважно наштовхується. Навряд чи треба пояснювати чому. Причина та сама, що й у попередніх випадках. Монополією поширення втішаються і такі популярні форми, як із задоволенням та насолоджуватись. Більшість сучасників робить щось приємне для себе переважно із задоволенням і дуже рідко радо, залюбки, з радістю, з приємністю, з дорогою душею. Ну, а співом, природою, улюбленою справою тільки насолоджуються, хоч співом і природою можна чаруватися або мати від них насолоду, сімейним щастям - втішатися, любов’ю - упиватися. Щодо враження на оточення, щодо почутої мелодії, то їх можна і смакувати. Цю образну лексику безцеремонно витискає з ужитку дов- ше й кальковане слово насолоджуватись. Широко вживано сьогодні дієслова розтягувати, затягувати, витягувати, на- тягувати. Цих форм традиційна українська мова не знала. Словник Б. Грінченка фіксує лише розтягати, затягати, натягати, витягати. Навряд чи треба повторювати причину таких процесів у мові. Приклади можна наводити й наводити. У тому ж напрямі іде й ”масова” словотворчість. У цьому мавпуванні, як не прикро, ведуть перед письменники.
|