Метод соціометрії у військово-психологічному дослідженні.

Метод соціометрії належить до ефективних інструментів соціально-психологічного дослідження малих груп та колективів. У цілому соціометричну методику офіцер може використовувати з метою:

- діагностики міжособистісних і міжгрупових відносин з метою їх зміни, поліпшення та удосконалення;

- вивчення типології соціальної поведінки воїнів в умовах групової діяльності;

- оцінки соціально-психічної сумісності членів військового підрозділу;

- визначення статусу членів даного колективу;

- вивчення неформальних відносин і структур у військовому підрозділі;

- виявлення неформальних лідерів.

Соціометричне опитування може здійснюватись у двох варіантах: непараметричному та параметричному.

Непараметрична соціометрія дає змогу відповісти на запитання соціометричної картки без обмежень кількості виборів досліджуваного, коли він, безумовно, позитивно ставиться до цього опитування. Якщо в групі нараховується, скажімо, 12 воїнів, то в цьому випадку кожний із досліджуваних може вибрати 11 осіб (крім самого себе).

Другий варіант - параметрична соціометрія з обмеженням кількості виборів. Досліджуваному пропонують вибрати усього 3-5 осіб на основі двох видів критеріїв: формальних і неформальних. Формальні критерії визначають особливості міжособистісних відносин, які ґрунтуються на ділових якостях партнерів спільної діяльності. Неформальні критерії, навпаки, спираються на емоційні якості партнерів, вони визначаються почуттями симпатій або антипатій між воїнами. Розрізняють позитивний критерій, коли від досліджуваного вимагається демонструвати свою прихильність у виборі партнера і негативний критерій, коли досліджуваний має показати своє критичне або емоційно-негативне ставлення до деяких членів групи.

Бажано, щоб соціально-психологічна структура групи визначалася за допомогою порівняльного аналізу відповідей досліджуваних мінімум на два запитання - на одне формальне і одне неформальне. Максимальна кількість критеріїв у дослідженні: для молодих воїнів - 1-3; для кадрових військовослужбовців - 2-4. Вибір цих критеріїв диктується, безумовно, завданням дослідження та випливає з його програми. Якщо, наприклад, потрібно вивчити групову структуру взаємних симпатій або взаємодопомоги, то питання формулюються таким чином, щоб їх зміст по змозі повністю відповідав соціальному та моральному змісту цих взаємовідносин і був причетний до конкретної діяльності, де ці взаємовідносини можуть проявитись. Виконавши ці вимоги, ви одержите значущий критерій.

На базі визначених критеріїв складається соціометрична картка.

Порядок складання соціометричної картки такий:

1) спочатку готовлять списки членів соціометричних груп. Кожний член групи повинен мати свій порядковий номер у списку, це його шифр;

2) далі складається картка з урахуванням величини групи. Під заголовком “Соціометрична картка” надається стисла інструкція до заповнення. Тут вказується, що, відповідаючи на запитання, необхідно в графу “вибори” проставляти номери тих членів групи за списком, які найбільш повністю відповідають вашому ставленню до них згідно запропонованим критеріям вибору;

3) при опитуванні з обмеженою кількістю виборів праворуч від кожного критерію на картку креслиться стільки вертикальних граф, скільки виборів ми пропонуємо в даній групі. (При проведенні опитування без обмежень кількості виборів у соціометричній картці після кожного критерію повинна бути відділена графа, розміри якої давали б змогу відповідати якомога повніше);

4) у тих випадках, коли дослідникові бажано установити порівняльну цінність переваг, у соціометричну картку можна ввести своєрідну шкалу. Для цього у графі виборів вказано порядок вибору або переваг відповідною цифрою - вибір у першу чергу, у другу, у третю тощо.

Коли соціометричні картки заповнені і зібрані, починається етап їх обробки. Найпростішими способами кількісної обробки є табличний, графічний.

Соціоматриця є табличним способом обробки соціометричної інформації. Розглянемо цей спосіб на прикладі непараметричної соціометрії.

У результаті соціометричного опитування офіцер отримує багато корисної інформації про неформальні відносини між військовослужбовцями підрозділу, на основі якої він може дійти відповідних висновків для подальшої роботи з підлеглими. Наприклад, можна чітко з’ясувати статус кожного члену підрозділу. Ті воїни, які отримали найбільшу кількість позитивних виборів є лідерами у даному підрозділі і, навпаки, ті воїни, які не отримали жодного взаємного вибору або отримали найбільшу кількість негативних виборів є “ізольованими”.

За наявності у підрозділі “ізольованих” воїнів офіцеру необхідно з'ясувати причини такого ставлення до них і допомогти їм змінити власну поведінку у системі міжособистісних відносин. У протилежному випадку такі воїни можуть скоїти різні порушення військової дисципліни та шукати інші способи задоволення потреб спілкування.

У такий же спосіб проаналізувати інші персональні соціометричні індекси.

За аналізу групових соціометричних індексів офіцер особливу увагу звертає на порівняльний аналіз цих індексів у різних відділеннях, екіпажах, взводах. Бажано, щоб такий аналіз був виконаний для військовослужбовців різного періоду служби. Після чого він починає аналізувати склад неформальних мікрогруп у підрозділі, їх лідерів і характер діяльності та планує свою роботу з цими мікрогрупами. З негативної спрямованості таких мікрогруп необхідно з’ясувати причини цього становища і вжити відповідних заходів для виховного впливу на них.

Таким чином, у результаті соціометричного опитування офіцер визначає:

- неформальну структуру свого підрозділу та психологічну атмосферу в ньому;

- ступінь згуртованості підрозділу;

- виділяє неформальні угрупування і характер їх діяльності;

- оцінює ступінь авторитетності кожного воїна;

- виявляє воїнів, які вносять у психологічну атмосферу підрозділу елементи недоброзичливості, чвар, ворожнечі тощо.

Аналіз соціоматриць по кожному показнику дає достатню наочну картину взаємовідносин у підрозділі. Основне достоїнство соціоматриць - можливість зобразити вибори в чисельному вигляді, що, в свою чергу, дає змогу проранжувати воїнів підрозділу за кількістю отриманих і відданих виборів, визначити порядок впливу у підрозділі. На основі другої соціоматриці легко побудувати соціограми - карти соціометричних виборів.

Розрізняють кілька типів соціограм. Соціограми вільного виду показують комбінацію з найбільш зручним розташуванням членів групи за результатами вибору

Соціометричний статус — це властивості особистості як елемента соціометричної структури, які займають певну просторову позицію в ній. Він характеризує особистий вплив воїна на інших військовослужбовців підрозділу. Заведено говорити про позитивний та негативний статус. Відповідно, можна обчислити індекси окремо для позитивного вибору і негативного. Статус також вимірює потенціальну здібність людини до лідерства.

Аналіз взаємних виборів у підрозділі дає офіцеру змогу оцінити психологічну сумісність.