Психічні властивості особистості військовослужбовця.

Психічні властивості – це стійкі психічні явища, що суттєво впливають на діяльність та поведінку особистості та висвітлюють її соціально-психологічні сторони.

До основних психічних властивостей належать: спрямованість, темперамент, характер та здібності.

Спрямованість - система стійких мотивів (домінуючих потреб, інтересів, схильностей, переконань, ідеалів), що визначають поведінку особистості в зовнішніх умовах, що змінюються.

Психологічну структуру спрямованості складають наступні основні елементи: потреби, мотиви, цілі, установки, ідеали.

Потреби - це спонукування до діяльності, що усвідомлюються і переживаються людиною як потреба в будь-чому, недостатність чого-небудь, незадовільність чимось.

На основі потреб виявляються і розвиваються мотиви - внутрішні спонукачі до діяльності. Виділяють мотиви прості (потяги, бажання) і складні (інтереси, схильності, ідеали, переконання).

Ціль - це безпосередньо усвідомлений результат, на який у даний момент спрямована дія. Іншими словами, ціль - це устремління людини в сьогодення (близькі цілі) і майбутнє (віддалені цілі).

У оточенні інших людей, у соціумі людина робить не тільки те, у чому відчуває безпосередню потребу, і займається не тільки тим, що її цікавить. Існують норми морального порядку, характерні для поведінки людини у сучасному цивілізованому світі. Однією з таких норм є норма соціальної відповідальності. Вона спонукає людину до надання допомоги іншій людині, якій ця допомога вкрай необхідна, у силу того, що вона занадто стара, хвора або бідна і немає іншої людини або соціального інституту, здатного взяти на себе турботу про неї.

Іншою соціальною нормою є норма взаємності. Зміст її складається в моральному зобов'язанні людини сплачувати добром за добро.

Таким чином, психологічну структуру спрямованості особистості можна представити таким чином

Види спрямованості особистості.

1. Моральна спрямованість особистості (морально - етична).

2. Професійна (технічна, гуманітарна, військова).

3. Побутова (спрямована на дім, на сім'ю, на друзів чи подруг).

4. Морально-політична.

Темперамент - це індивідуальні особливості людини, що визначають динаміку її психічної діяльності і поведінки.

З найдавніших часів розрізняли чотири основні типи темпераменту, що одержали такі назви: сангвіністичний (живий), флегматичний(повільний, спокійний), холеричний(енергійний, жагучий) і меланхолійний (замкнутий, схильний до глибоких переживань).

Термін “темперамент” (від лат. temperamentum – суміш, співвідношення частин) запропонований древньогрецьким лікарем Гіппократом (460–377 рр. до н.е.). Відповідно до рівня розвитку науки тієї епохи, він вважав, що особливості сангвініка пояснюються домінуванням в його організмі крові (sanguic), слизу (phlegma) – у флегматика, жовчі (chole) – у холерика, чорної жовчі (melaina chole) – у меланхоліка.

Характер - це сукупність стійких рис особистості, що визначають відношення людини до людей, до навколишньої дійсності, до себе сам (від грецьк. Character - карбування).

Характер людини - це те, що визначає її значимівчинки, а не випадкові реакції на ті або інші стимули чи обставини.

До загальних рис характеру військовослужбовця необхідно віднести: високе осмислення військового обов’язку, патріотизм, дисциплінованість, пильність, колективізм.

До інтелектуальних рис характеру необхідно віднести: критичність, спостережливість, допитливість.

Емоційні риси характеру - це чуйність, доброта, вразливість, гарячність

Вольові риси характеру - це рішучість, наполегливість, самовладання, цілеспрямованість.

Стосовно рівня норми характер може бути:

- нормальним, збалансованим, тобто відповідати адекватними реакціями на різноманітні стимули;

- акцентуальним, із надмірним проявом деяких рис;

- психопатичним, коли деякі риси проявляються на рівні патології.