Розлади сексуальної поведінки дорослих

Перверсія (лат. perversiō «перегортання»), або збочення, — термін, що описує відхилення від норми сексуальної поведінки у суспільстві. Поняття статевого збочення увійшло у вжиток з 1870-х років, коли в працях ряду вчених (перш за все, Р. Крафт-Ебінга) була обґрунтована інтерпретація відхилень від нормальної сексуальності як хворобливих, що потребуютьлікування і підлягають віданню медицини.

Прийнято вважати, що терміни «збочення» й «інверсія» вперше використані в роботі Ж. Шарко і В. Маньяна «Перетворення статевого почуття та інші сексуальні збочення» (фр. Inversion du sens gé nital et autres perversions sexuelles, 1882), яка була присвячена спробам «лікувати» гомосексуальність гіпнозом. Книга була перекладена російською, з якої термін перейшов в українську.

Використання терміна «статеве збочення» в медицині наприкінці XX століття було піддано критиці. Було зазначено, що саме по собі слово «збочення» має негативний зміст, стигматичний смисловий контекст^[1]. Крім того, з точки зору сучасної медицини психічним розладом, що вимагає лікування, може визнаватися лише таке порушення, яке перешкоджає діяльності людини як члена суспільства^[2]. Крім того, концепція збочення носить суб'єктивний характер, її застосування залежить від конкретного суспільства. Тому зараз замість терміну збочення (перверсія) у науковій літературі використовується термін парафілія, хоча цей термін також викликає суперечки^[1]. Тому ті сексуальні практики, які раніше позначалися як статеві збочення, нині окремими сексопатологами розглядаються як сексуальні девіації (відхилення), причому вважається, що у більшості випадків (коли відсутні критерії хворобливого розладу психіки) медичне втручання не потрібне^[3].

До кінця 20 сторіччя до перверсій також відносили гомосексуальність (гомосексуалізм). Деякі лікарі намагались лікувати гомосексуальність, в тому числі і з застосуванням жорстокої практики електрошокової терапії (до речі, в деяких країнах цей вид «лікування» використовується і досі). Проте, переважно, результатами такого впливу ставали розлади психіки людини. Сексуальна орієнтація або залишалась без змін, або свідомо приховувалась пацієнтом, аби припинити тортури, чи переходила в латентну стадію, як наслідок жодних результатів такі практики не дали. А в деяких випадках були причиною небезпечної для суспільства агресії з боку пацієнта.

17 травня 1990 року гомосексуальність було виключено з переліку хвороб ВООЗ. Сучасна психіатрія не вважає гомосексуальність відхиленням, але лише одним з різновидів норми.

Види перверзій [ред.]

· Фелляція (мінет)

· Кунілінгус (куннилитус)

· Фетишизм — виникнення лібідо на одяг протилежної статі

· Апотемнофілія — роль фетишу відіграють недоліки тіла

· Пігмаліонізм (монументофілія, іконолагнія) — роль фетишу відіграють зображення людського тіла (картини, статуї, статуетки, фотографії)

· Ретифізм — різновид фетишизму, роль фетишу відіграє взуття

· Нарцисизм (аутофілія, аутоеротизм, аутоерастія) — об'єктом статевого потягу є власне тіло

· Аутоеротизм (лібідо, спрямоване на себе)

· Аутомоносексуалізм

· Гетерохромофілія

· Мазохізм

· Садизм

· Ексгібіціонізм — демонстрація статевих органів чи стосунків іншим

· Аноргазмія — неспроможність настання оргазму

· Вагінізм (характерно для жінок)

· Педофілія — статевий потяг до дітей

· Партенофілія — статевий потяг до зрілих незайманок

· Ефебофілія — статевий потяг до юнаків-підлітків

· Німфофілія — статевий потяг до молодих дівчат, юнок

· Алібідомія — статева холодність

· Геронтофілія (пресбіофілія) — статевий потяг до осіб, значно старших за віком

· Трансвестизм — відчуття себе особою протилежної статі

· Цисвестизм — різновид трансвестизму, пов'язаний із одяганням одягу іншої соціальної чи вікової групи

· Гомесвестизм — різновид трансвестизму, пов'язаний із одяганням одягу іншої людини своєї статі

· Зоофілія — статевий потяг до тварин

· Фроттаж (фроттеризм) — отримання статевої насолоди шляхом дотику чи тертя статевими органами до різних частин тіла обраного суб'єкту у тісняві, у натовпі, наприклад, у міському транспорті

Педофілія (від лат. padis — «дитя», і грец. philia — «любов») — статевий потяг до дітей, які не досягли віку статевого дозрівання або ж знаходяться лише в ранній його стадії. Статеве збочення.

В строгому сенсі педофілію як потяг до дітей слід відрізняти від ефебофілії як потягу до підлітків, однак часто, особливо в розмовній мові, та публіцистиці, під педофілією розуміють статевий потяг до неповнолітніх узагалі.

Педофілами вважаються ті, хто:

1. за період не менше 6 місяців, з рецидивами, мали інтенсивні сексуальні фантазії, пов'язані з сексуальною активністю з препубертатною дитиною або дітьми (головним чином віком до 13 років і молодше)

2. якщо особа реалізувала ці сексуальні потреби, або ці сексуальні потреби або фантазії є причиною помітного страждання чи міжособистісних труднощів

3. людина має 16 років та старше і щонайменше як понад 5 років старша від дитини чи дітей (відповідно до першого критерію)^[1]

Поширеність: Педофілія в строгому значенні цього терміну спостерігається в більшості у чоловіків і вкрай рідко серед жінок. Більшість педофілів — гетеросексуали; чимало з них перебувають ушлюбі та мають дітей; також їм властива схильність до алкоголізму[3].

Прояви:

Проявом педофілії, її реалізацією є розпусні дії щодо дітей. Зазвичай це розповіді про інтимні відносини, роздягання дітей, огляд їхніх статевих органів, мастурбація в присутності дітей, демонстрація порнографії, огляд і показ статевих органів, ласки, як поверхневі так і глибокі, іноді оральні контакти, значно рідше справа доходить до генітального чи анальногостатевого акту.