Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






  • Тема 2. Поняття соціальної мобільності. Спілкування та співпраця як перспектива розвитку соціуму. Поняття комунікації та комунікативності. Участь у житті суспільства.






    План

    1. Поняття соціальної мобільності.

    2. Спілкування та співпраця як перспектива розвитку соціуму.

    3. Поняття комунікації та комунікативності. Участь у житті суспільства.

    Література:

    1. Людина і світ. Підручник за ред. Л.В. Губернського. К., Знання 2001

    2. Інтернет-ресурси:

    Бібліотека онлайн http: //readbookz.com

    Перша українська електронна бібліотека підручників

    http: //wikipedia.org.

     

    Студенти повинні знати:

    - поняття соціальної мобільності, міжгенераційної мобільності, внутрішньогенераційної мобільності;

    - суть, функції, значення спілкування;

    - поняття комунікації та комунікативності.

    Студенти повинні вміти:

    - визначати роль спілкування і співпраці як засобу існування суспільства;

    - характеризувати співпрацю як перспективу розвитку соціуму;

    - визначати види та причини соціальної мобільності.

     

    Соціальна мобільність — перехід індивіда, або соціального об'єкта, або цінності, створеної або модифікованої завдяки людській діяльності, від однієї соціальної позиції до іншої.

    Вертикальна соціальна мобільність — сукупність взаємодій, що сприяють переходу індивіда або соціального об'єкта з одного соціального прошарку в іншій.

    Горизонтальна соціальна мобільність означає, що при змінах у житті людини її соціальний статус не змінюється, вона ніби переміщається в тій самій площині, що й раніше (горизонтально), наприклад, при зміні місця роботи залишається на тій же посаді.

     

    В сучасній науці існують такі категорії працівників за їх ставленням до мобільності

    1) фактично мобільні - ті, що змінили місце праці, посаду, місце проживання безпосередньо в період дослідження

    2) потенційно мобільні - ті, що не змінили робочого місця, але мають відповідні наміри і плани

    3) фактично стабільні - ті, що довго працюють на одному місці і не налаштовані на мобільність

    4) потенційно стабільні - ті, що порівняно недавно прийшли на місце праці і поки що не планують його змінювати.

    За готовністю „вписатися” в ринкові відносини та здійснити реальні кроки щодо мобільності В. Подшивалкіна виокремлює чотири групи

    1) активний тип - ті, хто психологічно готовий до ринку, почав змінювати свій життєвий уклад, вже „вписався” в ринкові відносини;

     

    2) потенційний тип - психологічно до ринку готові, але поки що не почали будувати життя за ринковими законами;

     

    3) вимушений тип - ті, хто внутрішньо до ринку не готовий, але змушений змінювати життєвий уклад, щоб якось вижити в нових умовах

    4) „консерватори” - ті, хто не готовий до ринку психологічно і нічого не робить, щоби змінити щось у своєму житті.

    Комунікація— це обмін між людьми або іншими соціальними суб’єктами цілісними знаковими повідомленнями, у яких відображені інформація, знання, ідеї, емоції тощо, обумовлений цілим рядом соціально значимих оцінок, конкретних ситуацій, комунікативних сфер і норм спілкування, прийнятих у даному суспільстві. Спілкування відбувається на трьох рівнях: комунікативному, інтерактивному і перцептивному. Комунікативний рівень представляє собою спілкування за допомогою мови і культурних традицій, характерних для тієї чи іншої спільності людей. Результатом цього рівня взаємодії є взаєморозуміння між людьми. Інтерактивний рівень - це спілкування, що враховує особистісні характеристики людей. Воно призводить до певних взаємовідношень між людьми. Перцептивний рівень дає можливість взаємного пізнання і зближення людей на цій раціональній основі. Він являє собою процес сприйняття партнерами один одного, визначення контексту зустрічі. Перцептивні навички виявляється в умінні керувати своїм сприйняттям, «читати» настрій партнерів по вербальним і невербальним характеристикам, розуміти психологічні ефекти сприйняття і враховувати їх для зниження його спотворення.

    Комунікативність — це спрямованість висловлювання на слухача, яка виражається за допомогою інтонації (підвищення й пониження тону, інтонаційне виділення окремих слів тощо), вставних слів на зразок чуєте, знаєте, майте на увазі, уявіть собі, підсилювальних часток, звертань тощо. Той, хто говорить, хоче, щоб його слухали й реагували на його мову.

    Запитання і завдання

    1. Що таке соціальна мобільність? Які її види, причини?

    2. Які функції виконує спілкування?







    © 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
    Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
    Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.