Конституційні права і свободи

💸 Как сделать бизнес проще, а карман толще?

Тот, кто работает в сфере услуг, знает — без ведения записи клиентов никуда. Мало того, что нужно видеть свое раписание, но и напоминать клиентам о визитах тоже. Проблема в том, что средняя цена по рынку за такой сервис — 800 руб/мес или почти 15 000 руб за год. И это минимальный функционал. Нашли самый бюджетный и оптимальный вариант: сервис VisitTime.
⚡️ Для новых пользователей первый месяц бесплатно. А далее 290 руб/мес, это в 3 раза дешевле аналогов. За эту цену доступен весь функционал: напоминание о визитах, чаевые, предоплаты, общение с клиентами, переносы записей и так далее.
✅ Уйма гибких настроек, которые помогут вам зарабатывать больше и забыть про чувство «что-то мне нужно было сделать».
Сомневаетесь? нажмите на текст, запустите чат-бота и убедитесь во всем сами!

Кожний дорослий має права та обов'язки, але й у молоді є право на свободу вибору колективу ровесників, вибору діяльності за інтересами, право на самовираження та самореалізацію в навчальній та поза навчальній діяльності.

Молодь є суспільно диференційованою соціально-демографічною спільнотою, якій притаманні специфічні фізіологічні, соціально-психологічні, теоретико-пізнавальні, культурно-освітні та інші властивості, що характеризують її біосоціальне дозрівання як здійснення самовиразу її внутрішніх сутнісних сил і соціальних якостей. Молодь є специфічною спільнотою, оскільки її сутнісні характеристики і риси перебувають у стані формування.

Молодіжне законодавство України досить розвинене. Воно складається з низки нормативно-правових актів, а. саме: законів України «Про дитячі та молодіжні організації», «Про загальну середню освіту», «Про професійно-технічну освіту», «Про вищу освіту», «Про соціальну роботу з дітьми та молоддю», «Про фізичну культуру і спорт», Кодексу про шлюб та сім'ю, Кодексу законів про працю; постанов і розпоряджень Кабінету Міністрів України «Про затвердження Державної програми забезпечення молоді житлом на 20022012 роки», «Про затвердження Програми підготовки та залучення молоді до державної служби та служби в органах місцевого самоврядування, створення умов для її професійного зростання», «Про затвердження Типового положення про молодіжний центр праці», «Про утворення Державної соціальної служби для сім'ї, дітей та молоді»; указів і розпоряджень Президента України «Про гранти Президента України для обдарованої молоді», «Про День студента», «Про Концепцію допризовної підготовки і військово-патріотичного виховання молоді», «Про Національну раду з питань молодіжної політики», «Про соціально-економічну підтримку становлення та розвитку студентської сім'ї» та інших нормативних документів.

Молоді люди досить часто зазнають труднощів при реалізації права на працю. Роботодавцям потрібні досвідчені кадри, тому молодій людині без досвіду роботи працевлаштуватися нині непросто. Сьогодні зростає необхідність підвищити соціально-правовий захист права на працю молоді (особливо у віці до 18 років). Значні зміни характеру та умов праці, пов'язані з впливом соціально-економічних умов, потребують введення нових та перегляду діючих норм про умови праці й надання додаткових гарантій щодо трудових прав молоді.

Хоча державою передбачено деякі додаткові гарантії зайнятості, надання першого робочого місця, обмеження щодо звільнення, додаткові соціальні гарантії, обов'язкові щорічні профілактичні медичні огляди тощо, їх не можна назвати значними заходами соціального захисту молоді.

Особливий інтерес правників України становлять знання молоддю національних та міжнародних організацій (органів, посадових осіб), які захищають права і свободи людини. До національних організацій (органів, посадових осіб), які захищають права і свободи людини респонденти віднесли " органи законодавчої та виконавчої влади", " адміністрацію", " міністра з прав людини", " міністерство освіти", " міністерство з надзвичайних ситуацій", " Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини", " суди", " прокуратуру", " міліцію", " адвокатів", " спілку захисту прав споживачів", " організацію захисту прав дитини", " Титан", " лікарів" та " психологів". Серед міжнародних організацій (органів, посадових осіб), які захищають права і свободи людини, були названі: " ООН", " ЮНЕСКО", " НАТО", " Генеральна Асамблея ООН", " Червоний хрест", " Європейське Співтовариство", " МАГАТЕ", " Європейський суд з прав людини", " СОТ", " СНД", " Міжнародний суд", ТАТ".

Отже, результати проведеного дослідження вказують на те, що молоді люди плутають національні та міжнародні органи, які захищають права і свободи людини, з різноманітними організаціями (органами), які не виконують функцію щодо захисту прав людини, чи називають такі, що не існують.

Виявлено низький рівень знань молодими людьми основних міжнародних документів у сфері прав і свобод людини. Для прикладу, зі змістом Всезагальної декларації прав людини ознайомлені тільки 30, 9% респондентів.

Підсумовуючи вищевикладене, можна дійти такого висновку: знання сучасної молоді в сфері прав і свобод людини головно складаються на рівні буденної свідомості. Молоді люди знають про існування прав людини, їхній обмежений характер, проте трактують їх у соціалістичному, зрівняльному змісті, а не в ліберальному змісті рівних можливостей. Більшість молодих людей мають уявлення про права, проте їхні знання здебільшого неповні та несистематизовані, вони не відрізняються глибиною висновків, мають абстрактний характер, що пов'язано першою чергою з недостачею соціального досвіду. Правові знання глибоко не увійшли в свідомість молоді. Поінформованість більшості молодих людей в сфері прав людини має низький чи середній рівень і, як свідчить опитування, не відрізняється від правових знань більшої частини населення України. Виняток становлять молоді люди-юристи, студенти чи майбутні абітурієнти юридичних факультетів, які мають високий рівень правових знань, що виражається в усвідомленні прав і свобод; знанні основних правових документів, які діють у цій сфері; поінформованості про національні та міжнародні організації (органи, посадові особи), які захищають права і свободи людини; знанні та розумінні правових обов'язків.

Вищевикладене дає підставу стверджувати, що в сучасній Україні права людини продовжують залишатися політичною декларацією, вони не стали способомжиття, тому в молодих людей складається думка про їхню вторинність. У результаті опитування близько половини молодих людей зізналися, що самі порушували права інших осіб. Тобто можна констатувати масове порушення прав і свобод людини як в молодіжному середовищі, так і в Україні взагалі. Як наслідок, молоді люди перестають цінувати широке коло прав людини, закріплене в законодавстві України, і поважати їх, оскільки не бачать в них свого надійного гаранта та опори. Як підтверджує історичний досвід, " краще користуватися практичною системою суб'єктивних прав, які захищенні та дійсно виконуються, ніж бачити як безмежне коло суб'єктивних прав, які порушуються свавіллям влади". І знову переконуєшся, що краще мала свобода, яка всіма поважається, ніж велика свобода, яка ніким не дотримується та не поважається. В цьому і полягає, на нашу думку, смисл прав і свобод людини.