Практична робота 10.

Тема: Методика формування уявлень про світогляд і його структуру, розкриття змісту моралі як одного з важливих світоглядних орієнтирів, яким керуються у своїй життєдіяльності людина і суспільство.

Мета: Сформувати власне розуміння основних світоглядних проблем, спираючись на знання їх класичних і сучасних формулювань; сформувати уявлення про історичний світогляд, розвивати вміння самостійно набувати знання і систематизувати їх; сприяти формуванню розуміння мистецького та історичного вимірів світоглядної культури.

План.

1. Поняття світогляду.

2. Мораль і світогляд.

3. Мистецтво і світогляд.

4. Історичний світогляд.

5. Міфологія як світогляд.

6. Загальна характеристика релігійного світогляду.

7. Особливості наукового світогляду.

8. Філософія як теоретична форма світогляду.

Творчі завдання.

1. Поясніть, як Ви розумієте онтологічний, гносеологічний, праксиологічний та аксіологічний світогляди?

2. У чому полягає сутність буденного та теоретичного світогляду? Що є основою їх єдності?

3. Який критерій покладено в основу поділу світогляду на індивідуальний та масовий?

4. За якими принципами визначається історичність світогляду? Які історичні типи світогляду Ви знаєте? Який з них був історично першим?

5. Назвіть особливості міфологічного світогляду.

6. Яку роль відіграє наука та філософія у формуванні світогляду?

7. Яку роль у житті людини відіграє її світогляд? Поясніть відповідь.

Питання для самопідготовки.

1. Що таке світогляд? У чому полягає його специфіка?

2. Який структурний вибір світогляду Вам до вподоби?

3. У чому полягає сутність мудрості?

4. У чому полягає мистецька роль світогляду?

5. Чим визначається моральність світогляду?

6. Які міфи ХХ ст. Ви знаєте?

7. В чому полягає відмінність між релігійним і науковим світоглядами?

8. Як правильно зробити світоглядний вибір?

9. Який тип світогляду може бути названий світовідчуттям? А який світорозумінням?

Дискусійні питання.

1. Який світогляд найефективніший у сьогоденні?

2. Співвідношення понять “світогляд” і “ідеологія”.

3. В чому проглядається взірець світоглядної культури в сучасних умовах?

4. Світоглядна позиція та реалії сьогоднішнього дня: суть конфронтації.

5. Чи потрібні міфи у ХХ ст.?

6. Новий поступ релігійного світогляду: прогрес чи регрес культури світобачення?

7. Як побороти “бездушність” науки?

8. Філософія: наука чи форма суспільної свідомості.

Словник.

Абсолютизувати – робити щось безумовним, самодостатнім.

Абстракція – мислене відкидання частини властивостей, зв’язків об’єкта пізнання з метою спрощення, виділення тих сторін, зв’язків, що зацікавили людину.

Аксіома – незаперечна істина, що не потребує доведень.

Актуальний – той, що важливий в даний момент і має реальне значення та функцію у даному висловлюванні і діях.

Алгоритм – сукупність дій (правил) для розв’язування задачі.

Альтернатива – необхідність вибору між двома можливостями, що виключають одна одну.

Апологія – відвертий, беззастережний захист певних положень.

Архаїзм – пережиток минулого.

Вид – те, що об’єднує ряд предметів, явищ за спільними ознаками і входить до складу загального вищого розряду – роду.

Вчення – сукупність буденних чи теоретичних положень у будь-якій галузі знань.

Конфронтація – становище, коли певні особи (або інші елементи соціальної структури) чи держави опиняються перед загрозою зіткнення між собою.

Містика – щось загадкове, не пояснюване.

Нірвана – стан повного спокою, знетямлення.

Оптимальний – найкращий з можливих варіантів.

Парадигма – приклад, взірець.

Річ – явище дійсності, те, що відчувається чи усвідомлюється як конкретність.

Тип – те, чому відповідає певна група предметів, понять, явищ.

Толерантність – терпимість до чужих думок і вірувань.

Трансформація – зміна, перетворення виду, істотних властивостей чого-небудь.

Уніфікація – приведення чогось до єдиної форми, системи.

Явище – зовнішній вияв сутності предметів, процесів.

Дисципліна “Людина і світ”

Література:

1. Андрущенко В., Михальченко М. Сучасна соціальна філософія. К., 1993.

2. Арцишевський Р. Світ і людина. К., 2001.

3. Вілков В., Салтовський О. Людина і світ. К., 2001.

4. Волков В.Ю, Ніколаєвський В.М., Омельченко В.В., Салтовський О.І. Людина і світ. Харків, 2004.

5. Гісем О.В., Мартинюк О.О. Людина і світ. Кам’янець-Подільський, “Абетка”, 2002.

6. Діденко В., Діденко Л., Кондратова-Діденко В. Людина і світ.Словник.К., 1998.

7. Людина і світ /за ред. Л.Губерського/, К., 2001.

8. Людина в сучасному світі. К., 1997.

9. Філософія /За ред М.Горлача, В.Кременя, В.Рибалка/. Харків, 2001.

Зразок модульної контрольної роботи

Варіант

1. У чому полягає відмінність між поняттями “Людина – індивід – особистість – індивідуальність”?

2. Наведіть відомі Вам підходи до пояснення першооснов суспільного життя. Яка з цих концепцій здається Вам найбільш переконливою? Чому?

3. Які форми державного правління та державного устрою Ви знаєте? Чим відрізняється парламентська республіка від президентської?

Варіант

1. Яким є місце і роль природи у міфологічному, релігійному, філософському та науковому світоглядах? Як людина сприймала природу в різні історичні епохи?

2. Поясніть, як Ви розумієте висловлювання, що “свідомість – це передусім суспільний продукт? Що таке суспільна свідомість? Які форми суспільної свідомості Вам відомі?

3. Перелічіть та дайте характеристику основним функціям культури.

Варіант

1. Наведіть відомі Вам підходи до пояснення першооснов суспільного життя. Яка з цих концепцій здається Вам найбільш переконливою? Чому?

2. Чи може людина обмежуватися лише чуттєвим пізнанням? Що є вищою формою пізнання? Поясніть чому?

1. Які підходи до визначення культури Вам відомі? Чим вони відрізняються один від одного?

Тести з курсу “Людина і світ” з методикою викладання

Варіант 1

1. Чи розглядає філософія, як тип світогляду, людину істотою, що пізнає і перетворює світ?

2. Чи існує абсолютна відповідність між світоглядним вибором і реальним життям людини?

3. Чи здатна сучасна наука розкрити таємницю походження людини?

4. Чи однаково вирішується питання про походження людини у християнстві та ісламі?

5. Чи виступає у міфології Бог у ролі творця людини?

6. Чи може у співвідношенні “людина – світ” існувати Бог для людини без людини?

7. Чи надає спадковість дитині лише власне біологічні властивості та інстинкти?

8. Чи поняття “індивід” родове, що відображає загальні риси, притаманні людському роду?

9. Чи є індивідуальністю новонароджена дитина?

10. Сенс життя створюється самою людиною. Чи притаманне релігійному тлумаченню життя наведене твердження?

11. Чи зумовлені уявлення про сенс життя потребами суспільства?

12. Чи є принципово досяжною таємниця людини в релігійному світогляді?

13. Чи залежить уявлення про сенс життя від історичних умов життя людини?

14. Чи існує залежність між способом життя людини і рівнем розвитку суспільства?

15. Чи змінюється уявлення про сенс життя людини зі зміною історичних уявлень про її сутність?