Практична робота 8 – 9

Тема: Методика формування уявлень про різноманітність підходів та інтерпретацій поняття “культура”, матеріальна та духовна культура. Національне і загальнолюдське в культурі. Багатоманітність та взаємодія культур. Культура особистості. Культура, гуманізм, прогрес.

Мета: Розглянути багатозначність визначення поняття “культура”, основні функції культури; пояснити наявність у культурі таких явищ, як масова та елітарна культура, контркультура; розглянути особливості матеріальної та духовної культури; охарактеризувати взаємозв’язок національного та загальнолюдського в культурі; розкрити зміст співвідношення “культура – гуманізм – прогрес”; допомогти сформувати власне ставлення до ціннісних надбань світової культури.

План.

1. Виникнення поняття культури (різноманітність підходів та інтерпретацій).

2. Матеріальна та духовна культура.

3. Культура і цивілізація.

4. Історичність культури. Спадкоємність, традиції і новаторство у культурі.

5. Національне і загальнолюдське в культурі.

6. Багатоманітність та взаємодія культур.

7. Культура особистості.

8. Культура, гуманізм, прогрес.

Творчі завдання.

1. Чим вимірюється феноменальність масової культури?

2. Перелічіть та схарактеризуйте основні функції культури.

3. У чому виявляється єдність та відмінність національного та загальнолюдського в культурі?

4. Що таке культура особистості, як вона формується?

5. Які мислителі обґрунтували гуманістичний характер культури і своїм життям втілювали власні погляди в дійсність?

Питання для самопідготовки.

1. В чому полягає багатовимірність культури?

2. Що таке матеріальна і що таке духовна культура?

3. Що треба розуміти під анти культурою?

4. Які є підходи до тлумачення взаємозв’язку цивілізації і культури?

5. У чому виявляється гуманістичний характер культури?

6. Професійність і культура.

7. Основні чинники та шляхи формування і розвитку культури особистості.

8. Загальнолюдське в культурі та його джерела.

9. Що означає вираз “бути культурним”?

10. Духовна культура як творець.

Дискусійні питання.

1. Які підходи до визначення культури Вам відомі? Чим вони відрізняються один від одного?

2. Перелічіть та схарактеризуйте основні функції культури.

3. Які Ви можете назвати види та форми культури? Що Ви розумієте під елітарною культурою? Наведіть приклади субкультур.

4. Що таке національна культура? Як в культурі співвідноситься національне і загальнолюдське?

5. Поясніть як Ви розумієте висловлювання що “культура – це переплавлена працею натура”?

6. Порівняйте ціннісний та технологічний виміри культури.

Словник.

Відродження – розквіт, піднесення чого-небудь (наприклад культури), що перебувало в стані занепаду або на низькому рівні розвитку.

Відчуження – соціальний процес, який характеризується перетворенням діяльності людини та її результатів у самостійну ворожу людині силу. Відчуження від культури – процес втрати людиною можливостей освоювати необхідні для її життєдіяльності культурні цінності, які стають для неї “чужими”.

Деградація – рух назад, поступове погіршення, занепад культури, втрата нею гуманістичних властивостей.

Дегуманізація – втрата культурою гуманістичних начал, перетворення її на ворожу для людини силу. Протилежне гуманізації.

Дискомфорт – незручності, відсутність належних умов, потрібних для нормальної життєдіяльності людини, виконання нею певної роботи. Протилежність комфорту.

Експонат – предмет для огляду в музеї або на виставці.

Еталон – мірило, зразок для порівняння з чим-небудь.

Звичай – форма соціальної регуляції діяльності людей, успадкування з минулого і звичка для людей; наслідування взірців минулого. За його допомогою передається соціальний і культурний досвід від покоління до покоління.

Локальний – місцевий, той, що не виходить за визначені межі; локальна культура, локальна цивілізація.

Обряд – сукупність установлених звичаєм дій, пов’язаних із побутовими традиціями або з виконанням релігійних настанов. Інколи – синонім ритуалу, традиції.

Примітивний – який перебуває на низькому або початковому ступені розвитку (примітивна культура). Те що є спрощеним, нерозвинутим, початковим.

Символ – умовне позначення будь-якого предмета, поняття або явище, наприклад, речові символи, образні, графічні (у хімії, фізиці, математиці тощо). Символ віри – стислий виклад догматів якоїсь релігії, який не потребує доведення, сприймається на віру.

Шаблон – зразок, узятий для наслідування.

Шок – стан пригніченості, розгубленості.

1.8. Світогляд та його роль в житті людини.

Поняття світогляду. Основні світоглядні проблеми. Світогляд як форма духовно-практичного освоєння світу та самовираження людини в ньому. Структура світогляду. Буденний і теоретичний, індивідуальний і масовий світогляд. Моральні основи життєдіяльності людини та суспільства. Поняття добра і зла. Особливості художнього освоєння дійсності. Поняття прекрасного і потворного. Міфологія світогляду. Особливості релігійного світогляду. Поняття науки. Особливості наукового світогляду. Філософія і наука. Основні функції філософії. Філософія як теоретична форма світогляду.