Б) напрямок дії ЕДЗ

Знайдемо напрямок сили, що діє на елемент dL зі струмом і₁ (рис.2).

Для пласкої задачі, коли всі провідники лежать в одній площині, результуюча самарна індукція, що діє на провідник, завжди перпендикулярна до цієї площини, а сила лежить в цій площині.

Напрямок ЕДЗ для деяких випадків розташування провідників в одній площині показаний на рис.3.

У цьому випадку, коли для визначення ЕДЗ користуються енергетичною формулою, напрямок сили знаходять з наступних міркувань. Згідно з (3) позитивному напрямку сили відповідає зростання енергії системи:

.

Таким чином, сила, що діє на струмоведучі частини, направлена так, щоб електромагнітна енергія системи збільшувалася.

,

де y – потокозчеплення; Ф– потік; w – число витків у контурі.

У цьому випадку ЕДЗ діє по радіусу, розтягуючи контур, оскільки при цьому індуктивність, потокозчеплення і потік зростають. У випадку двох витків або котушок (рис.4) з різними напрямками струмів сила F направлена так, щоб відкинути витки один від одного, оскільки потокозчеплення збільшується із зростанням відстані h. Мінімальне потокозчеплення матиме місце при h =0. Якщо струми течуть в одному напрямку, то потоки притягуються. Використовуючи загальну теорію розрахунку ЕДЗ, визначають таким чином:

1. Сили між паралельними провідниками.

Для двох паралельних провідників різної довжини, розташованих з будь-яким зсувом, Холявський отримав зручну для розрахунку формулу:

,

де К_r – коефіцієнт геометричних факторів (розміри провідників і їх розташування); SD – сума діагоналей трапеції, побудованої на взаємодіючих провідниках; SS – сума бічних сторін цієї трапеції; а – відстань між провідниками.

У загальному випадку , К_ф – коефіцієнт форми, визначають за довідником.

У літературі детально описані методи розрахунку ЕДЗ для таких випадків:

1) сили і моменти, що діють на перемичку;

2) сили, що діють у витку, котушці і між котушками;

3) електродинамічні сили в циклічній котушці;

4) сили взаємодії між витками і котушками;

5) електродинамічні зусилля в місці зміни перерізу провідника;

6) електродинамічні зусилля при наявності феромагнітної частини;

7) електродинамічні зусилля при змінному струмі (механічний резонанс);

8) електродинамічні сили в трансформаторному колі при відсутності аперіодичної складової струму;

9) електродинамічна стійкість апарата.