Критерії для визначення належності засобів до категорії N

13.1. Визначення належності типу транспортного засобу до категорії N ґрунтуються на технічних характеристиках транспортного засобу відповідно до пунктів 15.2 – 15.6 цієї Класифікації.

13.2. Відсік(-и), де розташовано всі місця для сидіння, мають бути повністю відділені від вантажного відсіку.

13.3. Як виняток з вимог пункту 15.2 цієї Класифікації, людей та вантажі можливо перевозити в одному відсіці за умови, що вантажний відсік обладнано убезпечувальними засобами, призначеними для захисту людей, яких перевозять, від зсуву вантажу під час їзди, зокрема під час різкого гальмування та зміни напрямку руху.

13.4. Убезпечувальні засоби – засоби закріплення – призначені для убезпечення вантажу відповідно до вимог пункту 15.3 цієї Класифікації, а також системи перегородок засобів повної маси не більше ніж 7, 5 тонн, конструюють відповідно до положень розділів 3 та 4 стандарту ISO 27956: 2009 «Колісні засоби – Убезпечення вантажу у фургонах для доставки вантажів – Вимоги та методи випробування».

13.5 Кількість місць для сидіння, крім місця водія, не повинна перевищувати:

1) 6 у випадку засобів категорії N₁;

2) 8 у випадку засобів категорій N₂ або N₃.

13.6. Транспортні засоби повинні мати вантажність, що рівна або вища, ніж виражена відповідно до пасажировмісності маса пасажирів.

13.6.1. В усіх конструктивних рішеннях, за яких задіяно місця для сидіння, має бути забезпечено щоб:

1) у разі відсутності місць для сидіння, окрім місця для водія, різниця між повною масою та масою транспортного засобу без навантаги становила не менше як 100 кг;

2) у разі наявності 1 або 2 місць для сидіння, окрім місця для водія, різниця між повною масою транспортного засобу та сумою маси без навантаги цього транспортного засобу та маси передбаченої конструкцією максимальної кількості пасажирів (за умовної маси одного пасажира 68 кг) становила не менше як 150 кг;

3) у разі наявності більше 2 місць для сидіння, окрім місця для водія, різниця між повною масою транспортного засобу та сумою маси без навантаги цього транспортного засобу та маси передбаченої конструкцією максимальної кількості пасажирів (за умовної маси одного пасажира 68 кг) становила не менше маси цих пасажирів.

13.6.2. Масу устатковання, що встановлене на транспортний засіб з метою розміщення в ньому вантажів (наприклад, бак, кузов, тощо), виконання операцій з вантажами (наприклад, кран, підйомник тощо) та для убезпечення вантажів (наприклад, пристрої для захисту вантажу), враховують як частину маси вантажу.

Масу обладнання, яке не застосовують у цілях, наведених у першому абзаці пункту 15.6.2 (такого, як компресор, лебідка, генератор електричного струму, радіопередавальне устатковання тощо) не враховують додатково для визначення маси без навантага цього транспортного засобу.

13.7. Вимог пунктів 15.2 – 15.6 цієї Класифікації дотримуються для всіх варіантів та версій в рамках одного типу.

13.8. Критерії для віднесення транспортного засобу до категорії N₁ або М₁.

13.8.1. Транспортний засіб визначають як належний до категорії N₁, якщо він відповідає всім визначеним критеріям.

Якщо він не відповідає одному або кільком критеріям, такий транспортний засіб визначають таким, що має належати до категорії М₁.

13.8.2. Стосовно засобів, в яких водій та вантаж розташовані в єдиному відсіку (наприклад, у кузові виду «ВВ»), наявна стінка або перегородка, що повністю або частково відділяє вантаж та встановлена між рядом сидінь та вантажним простором, окрім основних критеріїв за пунктами 15.2 – 15.6, для визначення категорії транспортного засобу керуються такими критеріями:

1) завантаження можливе через задні двері, задній відкидний борт або бокові двері, сконструйовані для цих цілей;

2) у випадку задніх дверей або відкидного борту проріз для завантаження повинен відповідати таким вимогам:

а) у тому випадку, якщо транспортний засіб обладнано лише одним рядом сидінь або лише сидінням водія, мінімальна висота прорізу для завантаження повинна бути принаймні 600 мм;

б) у тому випадку, якщо транспортний засіб обладнано двома або більше рядами сидінь, мінімальна висота прорізу для завантаження повинна бути принаймні 800 мм, а площа прорізу повинна мати площу принаймні 12800 см²;

3) простір для вантажу має відповідати таким вимогам:

а) поверхня для вантажу у просторі для вантажу повинна бути переважно пласкою;

б) якщо транспортний засіб обладнано лише одним рядом сидінь або одним сидінням, мінімальна довжина простору для вантажу повинна складати принаймні 40 % колісної бази;

в) якщо транспортний засіб обладнано двома або більше рядами сидінь, мінімальна довжина простору для вантажу повинна становити принаймні 30 % колісної бази.

Якщо сидіння останнього ряду сидінь можна легко видалити з транспортного засобу без застосування спеціальних інструментів, вимоги стосовно довжини вантажного простору мають бути виконані з урахуванням усіх сидінь, встановлених у транспортному засобі;

г) вимоги стосовно довжини простору для вантажу повинні бути дотриманими, коли спинку сидіння першого або останнього ряду, що передбачено конструкцією, встановлено вертикально в робоче положення для використання пасажирами та/або водієм.

4) Особливі умови щодо вимірювань прорізу для завантаження:

1) визначення стосовно прорізу:

а) висота прорізу для вантажу − вертикальна відстань між двома горизонтальними площинами, дотичними до вищої точки нижньої частини прорізу для дверей та до нижчої точки верхньої частини прорізу для дверей відповідно;

б) поверхня прорізу для вантажу − означає найбільшу площу поверхні ортогональної проекції на вертикальну площину, перпендикулярну до осьової лінії транспортного засобу, максимального прорізу у разі, коли задні двері або відкидний борт повністю відчинено;

в) колісна база − відстань між осьовою лінією передньої осі та осьовою лінією задньої осі у разі двовісного транспортного засобу, або осьовою лінією передньої осі та осьовою лінією умовної осі, що перебуває на рівній відстані від другої та третьої осей заднього візка тривісного транспортного засобу;

2) розташування сидінь:

a) сидіння встановлюють у їх крайньому задньому положенні;

б) спинку сидіння, якщо її нахил можливо відрегулювати, встановлюють таким чином, щоб умістити корпус тривимірного манекена з під кутом 25 градусів;

в) спинка сидіння, якщо її нахил неможливо відрегулювати, повинна бути в положенні, встановленому виробником транспортного засобу;

г) якщо сидіння можливо відрегулювати за висотою, його слід встановити у найнижчому положенні;

3) вимоги до транспортного засобу:

а) транспортний засіб повинен бути у завантаженому стані, що відповідає його повній масі;

б) керовані колеса транспортного засобу встановлюють у положенні для руху прямо вперед;

4) вимоги підпункту 2 пункту 15.8.2 не застосовують, якщо транспортний засіб облаштовано стінкою або перегородкою між вантажним відсіком та водієм;

5) вимірювання довжини вантажного відсіку:

а) якщо транспортний засіб не обладнано перегородкою або стінкою, довжину вимірюють між точкою, що торкається найбільш віддаленої задньої точки верхньої частини спинки сидіння, яка належить вертикальній, перпендикулярній поздовжній осі транспортного засобу, площині, і поверхнею заднього внутрішнього скла або дверей, або відкидного борта у зачиненому стані;

б) якщо транспортний засіб обладнано перегородкою або стінкою, довжину вимірюють між точкою, що торкається найбільш віддаленої задньої перегородки або стінки та належить вертикальній, перпендикулярній поздовжній осі транспортного засобу, площині, і поверхнею задньої внутрішньої перегородки або стінки, або відкидного борта у зачиненому стані;

в) довжину вимірюють вздовж горизонтальної лінії, яка належить поздовжній вертикальній площині, що проходить через поздовжню вісь транспортного засобу, на рівні площини, дотичної до підлоги для вантажу.

13.8.3. Крім загальних ознак, наведених у пунктах 15.2 – 15.6 цієї Класифікації, для визначення категорії засобів, в яких водій та вантаж розташовано не в одному відсіку (наприклад, у кузові «ВЕ») слід забезпечувати відповідність таким ознакам:

1) якщо транспортний засіб обладнано кузовом закритого:

a) завантаження вантажів має бути можливим через задні двері, відкидний борт або задню панель кузова чи іншими способами;

б) мінімальна висота прорізу для вантажу повинна становити принаймні 800 мм, а площа прорізу повинна становити принаймні 12800 квадратних сантиметрів;

в) мінімальна довжина вантажного відсіку повинна становити принаймні 40 % колісної бази.

2) якщо транспортний засіб обладнано вантажним відсіком відкритого типу, дотримуються лише положень а) та в) підпункту 1 пункту 15.8.3 цієї Класифікації.

3) для застосування положень, наведених у пункті 15.8.3 цієї Класифікації, застосовують визначення пункту 15.8.2 цієї Класифікації.

4) проте вимоги стосовно довжини вантажного відсіку виконують вздовж горизонтальної лінії, розташованої у поздовжній вертикальній площині, що проходить через поздовжню вісь транспортного засобу на рівні підлоги для вантажу.