Кримінологічна характеристика транснаціональних економічних злочинів.

💸 Как сделать бизнес проще, а карман толще?

Тот, кто работает в сфере услуг, знает — без ведения записи клиентов никуда. Мало того, что нужно видеть свое раписание, но и напоминать клиентам о визитах тоже. Проблема в том, что средняя цена по рынку за такой сервис — 800 руб/мес или почти 15 000 руб за год. И это минимальный функционал. Нашли самый бюджетный и оптимальный вариант: сервис VisitTime.
⚡️ Для новых пользователей первый месяц бесплатно. А далее 290 руб/мес, это в 3 раза дешевле аналогов. За эту цену доступен весь функционал: напоминание о визитах, чаевые, предоплаты, общение с клиентами, переносы записей и так далее.
✅ Уйма гибких настроек, которые помогут вам зарабатывать больше и забыть про чувство «что-то мне нужно было сделать».
Сомневаетесь? нажмите на текст, запустите чат-бота и убедитесь во всем сами!

Аналіз офіційних даних, аналітичних та оперативних матеріалів правоохоронних органів свідчить, що в Україні останніми роками зростають рівень і масштаби криміналізації економічної сфери України в цілому. Криміналітет прагне взяти під свій контроль її найбільш пріоритетні напрями: кредитно-фінансову (зокрема банківську), інвестиційну сфери, систему енергозбереження, приватизацію, зовнішньоекономічну діяльність тощо. Тільки за останні п'ять років загальна кількість злочинів, виявлених в економічній сфері, збільшилася на 68, 6 %. При цьому слід враховувати надвисокий рівень латентності економічної злочинності. Організовані злочинні угрупування дедалі глибше проникають у сферу кредитно-фінансових відносин шляхом створення різноманітних комерційних структур, акціонерних товариств, банків, страхових компаній, фондів із метою легалізації коштів, здобутих злочинним шляхом, посилення впливу на ключові позиції в економіці [7, с. 217].

У господарській сфері криміналітет встановив тотальний контроль над комерційною мережею торгівлі, валютний обіг тіньової економіки становить 8-10 млрд. доларів. Тіньова економіка є джерелом існування 75 % населення України, 60 % капіталу утримують кримінальні структури, 90 % фірм перебувають під впливом кримінальних структур. Отже, можна погодитись із висновком, що громадяни України фактично утримують за свій рахунок дві влади - легітимну і кримінальну. Таким чином, організована злочинність у сфері господарської діяльності, накопичуючи значний капітал, інвестує його не у розвиток вітчизняної економіки, особливо промисловості, а навпаки, вивозить в офшорні зони для подальшого відмивання, а також використовує лібералізацію зовнішньоекономічних відносин, бере участь у торгових відносинах, які є живильним середовищем для розвитку транснаціональної економіки. Так, згідно з оцінками експертів Всесвітнього банку, щорічно до 10 млрд. доларів вивозиться з України за кордон. В результаті цього держава втрачає не тільки важливі для її внутрішнього ринку ресурси, але й не має достатніх коштів для стабілізації економіки і соціальної сфери. Заради справедливості слід зауважити, що фактично на початку перехідного періоду до ринкових відносин сама держава створила умови для майбутнього досить швидкого виникнення небезпечної за масштабами організованої злочинності у сфері господарювання.

Нарешті, усі зазначені фактори призводять до формування " тіньової економіки", яка, взагалі, має міждержавний характер, домінуючими сегментами якої стали: нелегальний експорт капіталів; корупція; нелегальні зовнішньоекономічні операції; неповернення коштів закордонними партнерами і переказ їх на спеціальні рахунки; угоди з іноземними партнерами за змовою з ними про поділ коштів; шахрайська діяльність трастових та інвестиційних кампаній, а також фірм і банків. За деякими оцінками, за кордоном знаходиться майже 20 млрд. доларів, нелегально експортованих з України.

Розвиток міжнародних відносин при одночасному зростанні злочинності практично в усьому світі спричиняє підвищенню активності злочинного середовища зі встановлення міжнародних зв'язків, а отже, збільшення кількості злочинів транснаціонального характеру на території України.

41. Основні напрямки протидії транснаціональній економічній злочинності.

Основними напрямами протидії економічній злочинності є:

• використання комплексу оперативно-розшукових заходів для запобігання економічним злочинам, їх викриття та припинення;

• протидія незаконній підприємницькій та іншій господарській діяльності юридичних та фізичних осіб;

• виявлення економічних злочинів та проведення щодо них дослідчої (попередньої) перевірки;

• захист від вчинення злочинів у бюджетній сфері;

• виявлення та притягнення до відповідальності осіб, які скоїли економічний злочин;

• вжиття заходів щодо забезпечення відшкодування державі юридичним та фізичним особам збитків, завданих унаслідок скоєння економічних злочинів;

• інформаційно-аналітичне забезпечення боротьби з економічною злочинністю.

Забезпечення належного рівня економічної безпеки та скорочення економічної злочинності загалом можливе шляхом:

• прийняття нових законів та інших правових актів, спрямованих проти економічної злочинності;

• удосконалення системи та діяльності правоохоронних органів зобов'язаних протидіяти економічній злочинності, з більш чітким розмежуванням їхніх повноважень і компетенції;

• встановлення принципових, вихідних положень щодо структури та організації діяльності правоохоронних органів, спрямованих на профілактику економічної злочинності;

• поєднання зусиль правоохоронних органів під час виконанню покладених на них функцій у боротьбі з економічною злочинністю через покращання координації їхніх дій;

• визначення нових юридичних та науково-технічних засобів методів і прийомів протидії економічній злочинності;

• посилення обов'язку щодо сприяння правоохоронним органам у боротьбі з економічною злочинністю державних органів, державних, громадських, приватних організацій, а також населення із встановленням меж їхньої участі у цій діяльності;

• розвитку фінансової і матеріально-технічної бази для діяльності правоохоронних органів при протидії економічній злочинності.

Взагалі протидія злочинності у сучасних умовах здійснюється за такими напрямами:

• використання превентивного та виховного впливу кримінального законодавства;

• застосування кримінально-правових заходів;

• спеціальне кримінологічне запобігання злочинності (профілактичного запобігання реально можливим злочинам і припинення розпочатої діяльності).