Самостійна музична діяльність дітей

1. Характеристика самостійної музичної діяльності дітей

2. Керівництво самостійною музичною діяльністю дітей

Теорія педагогіки: діяльність розглядається як самостійна, якщо індивід виконує нові задачі, що ускладнюються, або діє в незнайомих ситуаціях, орієнтуючись в них без сторонньої допомоги. Педагог М.А. Данилов: самостійна діяльність залежить від такого керівництва дітьми, яке спонукає їх діяти спочатку за завданням і за допомогою дорослого, а потім обмежуватися своїми силами. В теорії дошкільної педагогіки: самостійність як риса особистості, яка формується в різних видах діяльності. Самостійна діяльність визначається як комплекс елементів, пов'язаних із спрямованістю і вибірковістю дій, з якістю знань і досвіду, умінь, з вольовою спрямованістю.

Структура самостійної художньої діяльності:

1. Виникнення художніх задумів (цілі) як вияв інтересів дитини. Зовнішньо це виражається в самостійному виборі того або іншого виду художньої діяльності, знаходженні форми її організації, залученні однолітків до участі, у встановленні взаємостосунків і розподілі ролей, в підготовці матеріальних умов до її здійснення.

2 Реалізація задуму, яка визначається рівнем володіння, способами перенесення наявного досвіду в нові умови, виявляється в застосуванні адекватних прийомів дій - відтворюючих і творчих, раніше засвоєних, але видозмінених дітьми.

3. Самостійні дії, прагнення наблизитися до поставленої мети, вдосконалення дитиною своїх дій, припущення по їх подальшому розгортанню і закінченню.

Всі отримані життєві враження діти перетворюють: вони самі створюють відповідну обстановку, уявні відносини з однолітками, застосовують дії по власному задуму. Дитина стає автором ігор і сценаристом, і режисером, і актором-виконавцем.

Самостійність дітей яскраво виявляється в музиченні. Музиченням називають виконання музики в камерній або домашній обстановці. Включає і спів, і ритмічні рухи, і гру на музичних інструментах. Якщо у музиченні дитина активно, творчо застосовує свої знання і уміння, можна говорити про її музичний розвиток, що відбувся.

Форми організації музичення. Дитяче музичення може виражатися у формі «художньої самодіяльності», у формі взаємоповчальних вправ, схожих по характеру на індивідуальні заняття, або у формі сюжетної гри, в якій ролі розподілені на «музикантів» і «слухачів». Діти можуть просто наспівувати, виходячи на прогулянку, розглядаючи книжку. Таким чином, найбільш поширені форми дитячого музичення — дії невеликою групою учасників або індивідуальні. Дві форми, що найбільш часто зустрічаються, - це сюжетно-ролева гра, коли діти вибирають тему під впливом різних музичних завдань («шукаємо таланти», „концерт”), розподіляють ролі. Інша форма - ігри-вправи, переважно самоповчального характеру, під час яких дитина тренується, граючи на якому-небудь інструменті або розучуючи танцювальний рух.